Що відомо? Аналіз видання показав, що позначку «21+» вже поставили «Forbes», «Liga.net», «NV», «ТСН», «Главком», «Корреспондент.net» та спортивний сайт «Українська правда — Чемпіон». Деякі медіа просто зазначають, що контент призначений для осіб старше 21, а деякі прямо закликають молодших користувачів залишити сайт. Наприклад, на спортивному сайті «Українська правда — Чемпіон» зазначено: «Якщо вам менше ніж 21 рік, будь ласка, залиште цей сайт».

Чому рекламу забороняли? У березні 2024 року військовослужбовець 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка Павло Петриченко зареєстрував петицію з вимогою обмежити діяльність онлайн-казино. Ініціатива швидко зібрала необхідні 25 000 підписів. 15 квітня 2024 року Павло загинув під час бойових дій біля Авдіївки, захищаючи Україну від російської агресії. 

Цитата. «Гральний бізнес користається такою вразливістю, навмисне спрямовуючи свою рекламу на військовослужбовців, використовуючи символіку ЗСУ у своїх онлайн-казино та „відбілюючи“ свою діяльність невеликим благодійними пожертвами на користь ЗСУ», — написав військовий.

У травні 2024 року Кабмін екстрено заборонив рекламу азартних ігор, проте обмеження були тимчасовими. У січні 2025 року президент підписав закон № 9256-д, який мав закріпити ці заборони. У редакції до першого читання в законопроєкті чітко вказували, що будь-яка реклама азартних ігор забороняється. Однак у другому читанні після правок народного депутата від «Слуги народу» Данила Гетманцева реклама в зареєстрованих онлайн-медіа для осіб старше 21 року стала дозволеною.

Що відомо ще? Як повідомили «dev.ua» представники «PlayCity», реклама азартних ігор дозволена в зареєстрованих онлайн-медіа для користувачів старше 21 року, проте законодавство не визначає, які саме ресурси підпадають під цю категорію.

Журналісти «dev.ua» звернулися до Гетманцева із запитанням, чому він кардинально змінив зміст законопроєкту під час другого читання , але відповіді не отримали. Те саме запитання вони поставили і співавтору законопроєкту народному депутату від «Голосу» Ярославу Железняку. Він його прочитав, але також не відповів.

Зареєструватися в Нацраді може кожен? Додатися до реєстру медіа та отримати офіційний статус, який дозволяє розміщувати рекламу азартних ігор, якщо зазначити, що контент призначений лише для аудиторії від 21 року, може будь-який онлайн-проєкт. Реєстрація коштує 4000 грн.

Станом на 1 серпня 2025 року в реєстрі є 2985 суб’єктів і 6323 медіа. До нього входять не лише традиційні сайти, а й Telegram-канали, Instagram- та YouTube-акаунти, зокрема й офіційні сторінки брендів казино. За словами члена Нацради Олександра Бурмагіна, туди також намагаються потрапити приватні чати в месенджерах, де обговорюють ставки, однак таким відмовляють.

Нагадаємо. 31 березня 2023 року набув чинності закон «Про медіа», який став однією з умов для вступу України до ЄС. Закон також регулює блогерів, але лише тих, хто добровільно реєструє свій блог як онлайн-медіа. Детальніше про це НЗЛ у співпраці з Центром демокрації та верховенства права розповідали тут.

Чи щось зміниться? Як повідомив «dev.ua» Бурмагін, наразі готується законопроєкт до другого читання, який має запровадити для онлайн-медіа та онлайн-платформ часові обмеження на рекламу алкоголю та азартних ігор за аналогією з телебаченням.

Довідка. На початку липня в Україні почало працювати нове державне агентство «PlayCity», яке створили замість ліквідованої Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Агентство відповідає за державну політику у сфері азарту та лотерей, зокрема за контроль, реформу й розвиток галузі. Його діяльність координує уряд через віцепрем’єр-міністра — міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова. 

Національна рада — конституційний колегіальний орган, який постійно діє та здійснює нагляд за виконанням законів України у сфері телерадіомовлення, а також реалізує регуляторні повноваження, передбачені цими законами.

Фото: thedigital.gov.ua

Герасимʼюк також повідомила, що Нацрада разом з європейськими партнерами працює над внесенням мережі Telegram у перелік цифрових платформ, які підлягають регуляції і можуть штрафуватися у випадках порушення законодавства. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Перевірку каналу влаштують через покази таких фільмів:

• «Місце зустрічі змінити не можна» за участю Станіслава Говорухіна;
• «Бранець замка Іф», де зіграв Михайло Боярський;
• «Д’Артаньян і три мушкетери» з Михайлом Боярським, Іриною Алфьоровою, Алісою Фрейндліх, Олегом Табаковим і Борисом Клюєвим;
• «За сімейними обставинами» за участю Євгена Стеблова;
• «Велика перерва», де зіграла Валентина Тализіна.

Інші випадки, коли телеканали порушували законодавство

• Телеканал «1+1» оштрафували за трансляцію серіалу російською мовою. Понад 70 тисяч гривень штрафу канал повинен сплатити через трансляцію серіалу «Кухня» російською мовою з українськими субтитрами (шоу російського виробництва). Позапланову перевірку «1+1»здійснила Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Телеканал порушив частину 5 статті 10 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».
• Телеканал «1+1» знову показуватиме серіали й фільми російською. Серіал «Свати», який уже виходив з українським дубляжем, канал знову показуватиме мовою оригіналу ― російською (як і інші російськомовні фільми й шоу). Кажуть, що таке рішення ухвалили через критику глядачів. На українську мову канал переходитиме поступово.
• Проти Тараса Козака ― народного депутата від ОПЗЖ («Опозиційної платформи ― За життя») і близького соратника Віктора Медведчука ― та його каналів «112 Україна», NewsOne, ZIK застосували санкції на п’ять років. Ці канали не мають права на мовлення, бо підтримують інтереси проросійських депутатів Козака й Медведчука, просувають тези про «братню Росію» і «громадянську війну» в Україні. Їхня заборона може зменшити кількість проросійського, маніпулятивного й дезінформаційного контенту в українському медіапросторі.

Фото: mediasat.info 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики