Зараз у межах кримінальних проваджень документують 10 епізодів злочинної діяльності (виведення великих партій нафтопродуктів на афілійовані компанії, несплата податків, створення такої заборгованості нафтовидобувного і нафтопереробного заводів, що їхні активи знецінились та знизились у вартості). За даними слідства, всі протиправні дії вчиняли власники та бенефіціари з метою особистої вигоди, повідомляє СБУ на своїй офіційній сторінці у фейсбуці. 

У межах слідства СБУ разом з Бюро економічної безпеки провела обшуки за місцем проживання власників та топменеджменту фінансово-промислової групи, до якої належать ці компанії, та в місцях ймовірного зберігання нафтопродуктів у різних регіонах України. Обшук також провели в олігарха Ігоря Коломойського в Дніпрі.

Нагадаємо, що минулого року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення про забезпечення примусового переходу акцій ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта» у державну власність.  

Фото: ssu.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Компанії Медведчука у Росії

У Ханти-Мансійському окрузі Росії є Гавриківське нафтове родовище. Право видобувати там нафту на сумнівному конкурсі виграла компанія, яку контролює Оксана Марченко (дружина Медведчука). Запаси родовища сама ж компанія оцінює у понад 130 мільйонів тонн нафти.

У Ростовській області працює «Новошахтинський завод нафтопродуктів». Він переробляє нафту на різні нафтові продукти, наприклад, дизельне паливо. Більшою часткою заводу теж володіє Оксана Марченко. Поряд із заводом, на річці Дон, є нафтовий термінал, куди час від часу припливають танкери тієї ж Оксани Марченко. Їх у неї є вісім. У Ростові-на-Дону зареєстрована компанія, яка продає нафтопродукти. Цю фірму теж контролює Оксана Марченко. Всі згадані компанії є у декларації Віктора Медведчука.

Допомога Росії підприємствам Медведчука

Міністерство енергетики Російської Федерації та «Новошахтинський завод» підписали угоду у 2019 році. Відповідно до неї, підприємство вкладає кошти у свою модернізацію, а натомість отримує зменшення податкового тиску для заводу і збільшення прибутків. У тому ж 2019 році завод Медведчука-Марченко, за даними російського державного інформаційного ресурсу фінансової звітності, отримав рекордний прибуток порівняно з кількома попередніми роками — 3,6 мільярда рублів.

Паливо — у Крим

Нафтопереробний завод родини кумів Путіна має підтримку на рівні області та міністерства енергетики РФ і виробляє пальне, яке бензовозами через Ростовську область, Краснодарський край і Кримський міст привозять в окупований Росією Крим. Розслідувачі виявили три російські компанії з Краснодару, які бензовозами доправляють нафтопродукти із «новошахти» у Крим.

Куди ще постачає паливо завод Медведчука і Марченко?

У порт Х’юстон, що у Техасі, США, 23 квітня 2020 року зайшло судно під португальським прапором Nordorchid. Дані аналітичного ресурсу Import Genius — міжнародної бази, яка збирає і аналізує операції імпорту-експорту – допомогли встановити походження вантажу. Там зазначено, що судно Nordorchid доправило у Х’юстон продукцію саме «Новошахтинського заводу». Отримувач — ExxonMobil Sales and Supply LLC. Це одна з основних дочірніх компаній американської корпорації ExxonMobil — однієї з найбільших нафтових корпорацій у світі.

Продукцію підприємства Медведчука-Марченко ExxonMobil протягом 2020 року отримував неодноразово, траплялося і двічі на місяць. Система Import Genius зафіксувала, що із лютого по квітень «дочірка» ExxonMobil купувала нафтопродукти «новошахти» ще 5 разів.

Але є одне але. ExxonMobil купував нафтопродукти не напряму в заводу Медведчука-Марченко, а в швейцарської компанії NewCoal Trading, постійної клієнтки їхнього підприємства. Її пов’язують із депутатом Держдуми від «Єдиної Росії».

Скільки на цьому міг заробити Медведчук?

Ринкова вартість аналогічного бензину у 2020 році коливалась між 30 та 40 доларами за барель, тому як підрахували «Схеми», в середньому вартість зазначених поставок з заводу російського заводу Медведчука до Техасу — близько 150 мільйонів доларів.

Що далі?

Це розслідування потенційно може стати приводом для додаткової перевірки уповноваженими урядовими організаціями США. Станеться це чи ні, поки невідомо.

Що ще варто знати про Медведчука?

• 9 цитат, через які Медведчук хоче заборонити книжку про Василя Стуса. Віктор Медведчук позивається до суду щодо захисту честі, гідності та ділової репутації і просить суд заборонити видання та розповсюдження книжки «Справа Василя Стуса» і поширення будь-якої інформації про неї у медіа та інтернеті. Окрім цього, він просить визнати частину інформації, наведеної в книзі, недостовірною.
• Висловлювання Медведчука на «112 Україна» загрожують нацбезпеці України. Канал перевірять. В ефірі каналу «112 Україна» на екран вивели картинку з коментарем Медведчука, у якому він хвалить ініціативи Путіна у міжнародній політиці. Цю картинку показали в ефірі шість разів за три дні. Через Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила перевірку телеканалу.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1 – журналістське розслідування. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 112.ua

Детальніше. Два білоруські нафтопереробні заводи —«Нафтан» у Новополоцьку Вітебської області і Мозирський нафтопереробний завод в Гомельській області повідомили про відсутність контрактів на постачання нафти з російськими підприємствами.

На білоруських заводах кажуть, що поточні запаси нафтової сировини дозволять зберегти завантаження НПЗ на технологічно прийнятному рівні до середини січня: «Ми працюємо зі зниженою завантаженням на залишках сировини, які були накопичені в грудні. Контракти на поставку нафти як і раніше не укладені, поставки відсутні з 1 січня».

Контекст. Білорусь напередодні Нового року не змогла укласти контракти з Росією про умови поставки нафти з 1 січня 2020 року. 31 грудня президент Білорусі Олександр Лукашенко за результатами трьох телефонних розмов з президентом РФ Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим домовився про постачання нафти без контракту, але доручив забезпечити поставки нафти з альтернативних джерел.

Раніше Путін і Лукашенко погодили документи, зміст яких не розголошується. У них йдеться про поглиблення співпраці у межах Союзної держави. Білоруська опозиція побоюється, що мова може йти про підпорядкування Мінська Москві аж до відмови Білорусі від суверенітету. Путін і Лукашенко заперечують, що мова йде про втрату Білоруссю суверенітету. При цьому сторони нерідко обмінюються різкими заявами.

⟶ Що таке «Союзна держава» Росії та Білорусі? У 1996 році було підписано угоду про створення «глибоко інтегрованої політично та економічно» Спільноти Росії і Білорусі.

Далі у 1997 році цю спільноту було перетворено на Союз Білорусі та Росії. В обох угодах йшлося про збереження державного суверенітету обох сторін, але узгодження зовнішньої політики, а також глибоку економічну інтеграцію і навіть, відповідно до Статуту та Договору про Союз Білорусі та Росії, єдине громадянство.

У грудні 1999 році було підписано договір про створення Союзної Держави. Він набув чинності – тобто формально існує Союзна Держава [Білорусі та Росії]. Але досі ані спільного парламенту чи уряду, ані спільної грошової одиниці, ані конституції, ані бюджету, ані навіть прапору чи гімну «єдиної держави» не існує.

А от що точно існує — то це кордон між двома державами. З російської сторони відбувається перевірка вантажівок, що прямують з Білорусі до Росії.

⟶ Чергова акція проти інтеграції Білорусі з Росією відбулася у Мінську. 29 грудня минулого року близько 120 осіб вийшли на вулиці Мінська на знак протесту проти поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією. Це вже п’ята акція протесту проти поглиблення інтеграції з Росією за останній місяць. Частина організаторів колишніх акцій нині відбувають адміністративний арешт. 

Мітингувальники анонсували дві акції: ходу та «живий ланцюг», який почався за годину після неї. Хода почалася на Жовтневій площі: активісти стояли там майже півтори години з біло-червоними прапорами, після чого рушили центральними вулицями Мінська і зупинилися біля Червоного костьолу на Майдані незалежності.

Біля Головпоштамту в Мінську почалася друга акція — «живий ланцюг». Учасники планували розтягнутися до Жовтневої площі, але їх вистачило лише на два квартали. Через пів години після початку акцію завершили. Міліція не перешкоджала мітингувальникам і нікого не затримала.

Фото: pexels.com