Наразі ще можна безпечно евакуюватися з міста. У Слов’янську залишаються до 23 тисячі мешканців, з них — до чотири тисячі дітей. До повномасштабного вторгнення у місті жили понад 100 тисяч людей.

Цитата. «Продукти у місті є, магазини працюють, поставки здійснюються через Дніпро, завозиться гумдопомога», — розповів Лях. За його словами, працюють банкомати, люди можуть зняти готівку, використати її на ринках, вони працюють.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Після цього є три варіанти:

• Залишитися вдома.
• Спускатися в найближче укриття.
• Евакуюватися.

Якщо ви залишаєтеся вдома: 

• Відійдіть подалі від вікон та дверей, краще у ванну кімнату.
• У приватному будинку варто спуститися у підвал чи погріб.
• Якщо обстріли застали вас на вулиці, краще знайти заглиблення в землі, та заховатися там, або ж сховатися у місці, яке закрите бетоном — це допоможе захиститись від уламків.

Якщо потрібно йти у сховище:

• Візьміть «тривожну валізу» з ліками, документами, теплим одягом, водою та їжею (її варто зібрати заздалегідь).
• Йдіть у найближче до вас бомбосховище, або ж те, до якого у вас є пропуск.
• Якщо поблизу немає бомбосховища, спустіться у підвал.
• Бажано не ховатися у підвалах цегляних будинків, оскільки вони найменш міцні.
• Сховками також можуть слугувати підземні переходи, труби під дорогою, підвали, але не мости.

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

На тимчасово окупованій частині Донбасу українцям масово видають російські паспорти. З червня 2021 року темпи примусового отримання мешканцям окупованих територій російського громадянства зростають, адже невдовзі мають відбутися вибори до Держдуми Росії, у яких мають взяти участь й українці. Так країна-агресор намагатиметься забезпечити достатню явку виборців. Мешканці ОРДЛО мають голосувати в електронному форматі або ж їх вивезуть на територію Росії на час виборів. У будь-якому разі такі дії є незаконними, а результати виборів можна вважати сфальсифікованими.

Окрім «можливості» голосувати, мешканці тимчасово окупованих територій не матимуть з російськими паспортами жодних інших прав. Наприклад, вони не зможуть отримувати соціальні виплати та пенсії Росії, та й узагалі не вважатимуться повноцінними громадянами держави-агресора, бо в цих паспортах — коди вигаданого підрозділу Міграційної служби Ростовської області Росії.

Окупанти обстріляли залізницю на Донеччині. Це сталося 9 вересня поблизу станції Скотувата. Російські найманці обстріляли залізницю з важкого озброєння ― їхні снаряди падали за два кілометри від станції. Ніхто не постраждав і залізницю пошкодити окупантам не вдалося. Рух приміських поїздів № 6011/6072 Лиман ― Скотувата — Лозова та № 6003/6004 Ізюм — Скотувата —Святогірськ обмежили до станції Фенольна, поки ситуація не стабілізується.

Окупанти обстрілюють цивільні населені пункти вздовж лінії розмежування на Луганщині. Російські найманці почали обстріл зі Смілого у бік житлових будинків на околиці Трьохізбенки у Щастинській громаді. Для цього вони застосували артилерію калібрів 120 та 122 мм, яка заборонена Мінськими домовленостями. П’ять з тридцяти снарядів, які випустили на будинки мешканців Трьохізбенки, влучили у п’ятиповерхівку, а від решти постраждали сусідня двоповерхівка та приватні будинки. Наразі тривають слідчі дії. Управління нагляду у кримінальних провадженнях щодо воєнних злочинів Луганської обласної прокуратури розпочало кримінальне провадження за фактом порушення збройними формуваннями окупаційної адміністрації РФ законів та звичаїв війни.

Понад 1,5 тисячі порушень режиму припинення вогню бойовиками зафіксували 8 вересня. Найбільше порушень, за даними Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, було у Донецькій області. Загалом їх зафіксували 1090, зокрема один вибух у повітрі. Майже всі порушення сталися у районі Зернового ― це може бути пов’язано із забороненими за рішенням Тристоронньої контактної групи навчаннями російських найманців.

У Луганській області зафіксували 476 порушень режиму припинення вогню, з них ― 47 вибухів. Усі порушення відбулися у районі ділянки розведення біля Золотого. Жінка з тимчасово окупованої Горлівки отримала поранення внаслідок вибуху ― їй довелося ампутувати ногу.

Фото: detector.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Окупанти обстріляли селище Нью-Йорк на Донеччині. 15 липня російські найманці відкрили вогонь по житлових будинках. Постраждалих немає, однак пошкоджені дахи будинку й гаража. Деталі ще з’ясовують. Попередньо поліція кваліфікувала обстріл за статтею 438 Кримінального кодексу «Порушення законів та звичаїв війни».

Спецпідрозділи, які розслідуватимуть воєнні злочини, створять в Україні. Такі підрозділи будуть у складі центральних апаратів Служби безпеки України та Нацполіції, а також їхніх регіональних і територіальних органів у Донецькій та Луганській областях. Вони розслідуватимуть справи, які стосуються вчинення злочинів в умовах збройного конфлікту. Наразі в Україні розслідують понад 19 тисяч злочинів, пов’язаних зі збройною агресією Росії і вчинених в умовах збройного конфлікту. 

Цифра добірки: понад 42 тисячі. Стільки людей стали жертвами бойових дій на Донбасі впродовж 2014-2021 років. За даними ООН, понад 13 тисяч осіб загинули. З них понад 3,4 тисячі цивільних, приблизно 4,2 тисячі українських військових і близько 5,8 тисячі бойовиків. Від майже 30 до понад 33 тисяч людей отримали поранення. Цивільне населення складає майже 25% від загальної кількості загиблих і поранених за час війни на Донбасі. 

Закон про національний спротив ухвалила Верховна Рада. За нього проголосували 313 нардепів. Закон передбачає створення в Україні національного спротиву. Це означає, що українці зможуть бути залученими до діяльності, спрямованої на захист суверенітету і територіальної цілісності держави, а також виконання завдань територіальної оборони. 

Фото: detector.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

50 осіб: стільки снайперів постійно перебувають на Донбасі. У головному управлінні розвідки Міноборони повідомляють, що на Донбасі діють російські снайперські підрозділи. Вони випробовують новітнє озброєння. До того ж, з 2016 року штатні снайпери є в першому й другому армійських корпусах терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР», яких підтримує й навчає Росія.

Мешканців тимчасово окупованих українських територій вербують спецслужби Росії. Потім ці люди потрапляють до складу приватних військових компаній, які беруть участь у війнах та конфліктах у різних країнах, наприклад, у Сирії та Лівії. Під час вербування Росія обіцяє бойовикам терористичних угруповань «ЛНР» і «ДНР» та мешканцям Донбасу й Криму зарплату в розмірі п’яти тисяч доларів (близько 140 тисяч гривень) на місяць, пільги учасників бойових дій та вихід на пенсію після трьох років служби.

Українські військові тренувалися знищувати ворожі дрони. У тренуванні взяли участь особовий склад групи військ протидиверсійного резерву та підрозділів, залучених до охорони та оборони. Про це повідомляє пресслужба Командування об’єднаних сил ЗС України. Військові відпрацьовували реагування на терористичні загрози, елементи радіоелектронної боротьби з виявлення і знищення безпілотників. 

На Донбасі підірвалися дев’ятеро українських військових. Їхній автомобіль потрапив на вибухівку поблизу Водяного. Один воїн отримав поранення, восьмеро ― травми. Усіх доставили до лікарні й зараз військові отримують медичну допомогу. Обставини нещасного випадку ще з’ясовують. На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку.

Російські телеграм-канали про Донецьк і Луганськ можуть використовувати для поширення дезінформації. Мережу таких каналів розкрила Служба безпеки України. У них публікують інформацію про життя на тимчасово окупованих територіях Донбасу, але не всі новини ― правда. Медіаексперт Дмитро Золотухін зазначає, що перевагою телеграм-каналів є їхня анонімність. Росія може використовувати їх як майданчик для інформаційних вкидів, а потім ці ж новини поширюють у ЗМІ. Також для поширення дезінформації використовують Viber та різні сторінки у соціальних мережах.

Фото: pexels.com

Вакцинація проти коронавірусу почалася у районі проведення ООС. 7200 доз вакцини AstraZeneca 25 лютого доставили до 66-го військового госпіталю. Вакцинація відбувається у два етапи. Другу дозу препарату можна вводити через чотири-дванадцять тижнів після отримання першої. Щеплення добровільне. Перед ним лікарі обстежують людей: міряють температуру тіла, артеріальний тиск, збирають дані про перенесені захворювання, щоб визначити, чи немає протипоказань щодо вакцинації або алергії на компоненти препарату.

Понад 13 тисяч людей загинули за 7 років війни на Донбасі. З них ― 3375 цивільних осіб, близько 4150 українських військових та приблизно 5700 бойовиків. Усього внаслідок бойових дій постраждали або загинули від 42 до 44 тисяч людей. На цивільне населення припадає 25-26% від загальної кількості загиблих ― це понад 3300 людей. Однак, якщо 2014 року 33-34% загиблих або поранених становили цивільні, то у 2019-2020 роках цей показник зменшився до 4-5%. У розрахунках Організації Об’єднаних Націй до статистики смертей військових належать також випадки, які не пов’язані безпосередньо з воєнними діями: наприклад, необережне поводження зі зброєю, дорожньо-транспортні пригоди, хвороби під час служби, убивства та самогубства.

Троє українських військових загинули через пожежу у бліндажі на Донбасі. Це сталося 20 лютого в одному з підрозділів 58-ї мотопіхотної бригади імені Івана Виговського. Один військовий помер у лікарні з опіками на 90% тіла, рештки ще двох знайшли лише 22 лютого. Наразі їхні особи не встановили. Військова служба правопорядку розслідує, як трапився цей нещасний випадок.

Російського військового затримали в ООС. Чоловік намагався проникнути на українські позиції поблизу населеного пункту Чермалик. Його помітив та затримав український воїн, який чергував на спостережному посту. Окупант поранив українського військовослужбовця, але це не загрожує його життю. Затриманого планують судити. 

Фото: pexels.com