50 осіб: стільки снайперів постійно перебувають на Донбасі. У головному управлінні розвідки Міноборони повідомляють, що на Донбасі діють російські снайперські підрозділи. Вони випробовують новітнє озброєння. До того ж, з 2016 року штатні снайпери є в першому й другому армійських корпусах терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР», яких підтримує й навчає Росія.
Мешканців тимчасово окупованих українських територій вербують спецслужби Росії. Потім ці люди потрапляють до складу приватних військових компаній, які беруть участь у війнах та конфліктах у різних країнах, наприклад, у Сирії та Лівії. Під час вербування Росія обіцяє бойовикам терористичних угруповань «ЛНР» і «ДНР» та мешканцям Донбасу й Криму зарплату в розмірі п’яти тисяч доларів (близько 140 тисяч гривень) на місяць, пільги учасників бойових дій та вихід на пенсію після трьох років служби.
Українські військові тренувалися знищувати ворожі дрони. У тренуванні взяли участь особовий склад групи військ протидиверсійного резерву та підрозділів, залучених до охорони та оборони. Про це повідомляє пресслужба Командування об’єднаних сил ЗС України. Військові відпрацьовували реагування на терористичні загрози, елементи радіоелектронної боротьби з виявлення і знищення безпілотників.
На Донбасі підірвалися дев’ятеро українських військових. Їхній автомобіль потрапив на вибухівку поблизу Водяного. Один воїн отримав поранення, восьмеро ― травми. Усіх доставили до лікарні й зараз військові отримують медичну допомогу. Обставини нещасного випадку ще з’ясовують. На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку.
Російські телеграм-канали про Донецьк і Луганськ можуть використовувати для поширення дезінформації. Мережу таких каналів розкрила Служба безпеки України. У них публікують інформацію про життя на тимчасово окупованих територіях Донбасу, але не всі новини ― правда. Медіаексперт Дмитро Золотухін зазначає, що перевагою телеграм-каналів є їхня анонімність. Росія може використовувати їх як майданчик для інформаційних вкидів, а потім ці ж новини поширюють у ЗМІ. Також для поширення дезінформації використовують Viber та різні сторінки у соціальних мережах.
Фото: pexels.com