Детальніше. Таке дослідження провела Школа медицини Бостонського університету. Учені опитали дві групи людей, зібраних для окремих досліджень – 70 тисяч учасниць дослідження здоров’я медсестер і півтори тисячі чоловіків з подібного дослідження ветеранів. Дослідники оцінили їхній рівень оптимізму та загалом здоров’я. До уваги брали також фізичні вправи, харчування і шкідливі звички.

Оптимісти жили приблизно на 10-15% довше, ніж менш позитивно налаштовані. Ймовірність дожити до 85 років у перших була теж вищою. Питання, чому оптимісти живуть довше, досі є предметом дискусій.

Доцентка кафедри психіатрії Школи медицини Бостонського університету Левіна Лі: «Оптимісти мають схильність мати цілі та впевненість, щоб їх досягати. Вони ефективніші у вирішенні проблем і можуть краще врівноважувати емоції під час стресових ситуацій. Ці якості називаються «позитивними психологічними факторами». Вони зберігають здоров’я з віком. Підвищити рівень оптимізму можуть уявляння майбутнього, у якому все склалося добре».

⟶ Йога і медитація змінює структуру мозку. Регулярні заняття йогою та медитацією змінюють структуру мозку на фізичному рівні. Вони додають стресостійкості, допомагають боротись із тривожністю та депресією. Це з’ясували вчені із Гарварду та Роттердаму у науковому дослідженні Brain Imaging and Behavior.

У дослідженні загалом взяли участь 15 000 людей, серед яких більше 3 700 займаються йогою або медитацією. Вони заповнили анкету про стиль життя та здоров’я, а також пройшли МРТ-сканування головного мозку. Більше 2 000 людей під час дослідження зробили цю процедуру декілька разів, що і дозволило науковцям зафіксувати зміни. Зменшилась у розмірі лише права мигдалина. Вона і пов’язана з негативними емоціями та миттєвими реакціями, тоді, як ліва відповідає за позитивні емоції та пам’ять. 

⟶ Залипання у соцмережах сприяє ожирінню. Молодь, яка проводить багато часу у соцмережах, більше схильна до ожиріння. Такого висновку дійшли науковці з Університету Райс у Сполучених Штатах. Вони провели дослідження серед 132-х молодих людей віком від 18 до 23 років. Одне з запитань, яке поставили групі піддослідних: «Скільки часу ви проводите у своїх телефонах?» 

Дослідники виявили, що ті, у кого час перебування у соцмережах довший, мають вищі показники індексу маси тіла та відсоток жирової тканини. 72-м учасникам експерименту із 132-х зробили сканування мозку. Під час цього процесу їм показували картинки, серед них – зображення жирних страв. Науковці встановили, що у тих людей, які проводять більше часу в соцмережах, частини мозку, відповідальні за почуття голоду, були активніші, аніж частини, відповідальні за самоконтроль.

Тепер науковці повинні з’ясувати, чи схильність до ожиріння штовхає людей проводити більше часу з електронними приладами, чи навпаки: у тих, хто багато користується ґаджетами, з часом розвивається захворювання.

Фото: pexels.com