Що стало поштовхом

У 2004 році відбулися вибори президента. Результати численних соціологічних опитувань передбачали перемогу лідера опозиції Віктора Ющенка. Але несподівано для всіх голова Центральної виборчої комісії Сергій Ківалов оголошує інші результати: нібито з невеликою перевагою переміг тоді ще прем’єр-міністр України, людина з кримінальним минулим та проросійський політик Віктор Янукович. Натомість Ющенко з цим не погодився та закликав українців вийти на мирні протести.

Як це відбувалося 

Кольором революції, завдяки якому вона й отримала назву, став помаранчевий — офіційний колір президентської кампанії Ющенка. Символічно, що почалося все саме восени, коли навіть листя на деревах було помаранчевим. Гаслом була фраза «Ющенко — так», а основним місцем протестів став Майдан Незалежності.

На вулиці вийшли сотні тисяч людей — прихильників опозиції. Їхні вимоги змінювались, але, зрештою, головною ціллю стало проведення перевиборів президента. Революція, як і планувалося, була абсолютно безкровною: учасники акцій проводили їх мирно, а тодішня влада не застосовувала зброю проти демонстрантів. 

У різних містах проходили й мітинги за Януковича, а Харківська, Луганська та Донецька обласні ради хотіли створити автономії. Західні політики були стурбовані можливим роз’єднанням України.

Чим все закінчилося

Зрештою, результати виборів визнали недійсними та оголосили повторний другий тур — фактично третій, чого в історії України раніше ніколи не було. За результатами нього перемогу здобув уже Віктор Ющенко, а напруга в суспільстві спала: революція перемогла.

Значення для України

Після обрання президентом Віктора Ющенка курс України змінився: зокрема ми наблизилися до вступу в ЄС та НАТО. Революція також зіграла роль у сприйнятті України світом: люди побачили, що ми — не частина Росії, а окрема країна зі своїми поглядами та цілями, яка готова відстоювати свої права та свободу.

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: atlanticcouncil.org

2001 рік

23 червня — Папа Римський Іван Павло ІІ відвідав Україну.

Осінь — в Україні з’явилися темники — вимоги Адміністрації президента журналістам про те, що і як висвітлювати у медіа.

5 грудня — перший та поки єдиний перепис населення України. Тоді українців було 48 мільйонів.

2002

31 січня — український літак «Мрія» — найбільший і найпотужніший у світі — здійснив перший комерційний політ.

15 квітня — скандал довкола продажу Україною станцій радіорозвідки «Кольчуга» в Ірак в обхід санкцій ООН. Цей скандал перекреслює прозахідний курс країни.

27 липня — Скнилівська трагедія. Винищувач впав на глядачів авіашоу. Загинуло 77 людей. 

21 листопада — Віктора Януковича призначили прем’єр-міністром України. Так він уперше з’явився в українській політиці.

2003

11 серпня — українські військові їдуть в Ірак як миротворці

24 вересня — влада Краснодарського краю Росії починає насипати дамбу до острова Тузла у Керченській протоці. Будівництво зупиняють за 108 метрів від Тузли після приїзду на острів Кучми.

2004

15 травня — співачка Руслана перемогла на Євробаченні з піснею «Дикі танці».

22 листопада — початок Помаранчевої революції. ЦВК оголосила, що на виборах президента переміг Янукович.

26 грудня — переголосування другого туру президентських виборів. Перемогу здобуває Віктор Ющенко.

2005

3 березня — створення Мистецького арсеналу — найбільшого культурного проєкту за всю історію сучасної України.

4 березня — знайшли мертвим ексміністра МВС Юрія Кравченка — одного з головних фігурантів «плівок Мельниченка». Цю смерть офіційно назвали самогубством попри те, що Кравченко помер від двох пострілів у голову.

19 травня — Україна приймає 50-й конкурс Євробачення у Києві після перемоги Руслани.

Фото: jnsm.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. На допит у ДБР щодо справи про події 2013-2014 років викликали мера Києва Віталія Кличка (як свідка), Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Андрія Парубія та Тетяну Чорновол. За словами останньої, ДБР викликало їх на допит нібито за заявою депутата від «Опозиційної платформи — За життя» Рената Кузьміна. У своїй заяві він нібито говорить про державний переворот.

Ще одна подія, яка затьмарила напередодні День Гідності та Свободи — Нацполіція Києва та Служба безпеки провели обшуки в музеї Революції гідності. Обшуки відбулися не лише у приміщенні самого музею, але й у квартирі директора Ігоря Пошивайла. Слідчі вилучили носії інформації, зокрема жорсткий диск, де була вся інформація про музей, та документацію з фінансово-господарської діяльності.

Позиція правоохоронців. Вони пояснили, що проводили обшуки в музеї через підозру у зловживанні службовим становищем посадовцями музею. Їх підозрюють у розкраданні понад 110 млн гривень. 

Контекст. День Гідності та Свободи став наступником Дня Свободи. Останній відзначали на честь початку Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада. Згодом його скасувала тодішня влада на чолі з президентом-втікачем Януковичем .

Довідка. Саме 21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Люди почали стихійно виходити на центральні площі та майдани своїх міст. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курс на євроінтеграцію та скасувати процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до авторитаризму з його зневагою до прав людин, а також до можливого зближення з Росією. Це змусило українців вийти спочатку на вулиці міст.

Події розгорталися стрімко: від мирних зібрань студентства після їхнього побиття перейшли до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua

Детальніше. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, який відзначали на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом його скасувала тодішня влада на чолі з президентом Януковичем .

Саме 21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людин. Це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

⟶ Протестувальники у Гонконзі надихаються прикладом української Революції Гідності. Активісти у Гонконзі на барикадах переглянули фільм «Зима у вогні» про події на Майдані взимку 2013-2014 років.

Нагадаємо, що масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

⟶ У Києві відбуваються акції пам’яті до Дня Гідності та Свободи. Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою Зеленською з нагоди Дня гідності і свободи вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні. Про це повідомляє Укрінформ. Вони поставили свічки перед хрестом, який встановлений у центрі Києва як пам’ять про загиблих під час Революції гідності. Разом з главою держави пам’ять героїв також вшанували Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова СБУ Іван Баканов, народні депутати. Президент під звук дзвонів поклонився пам’яті загиблих. Йому також показали ділянку, де планують збудувати на алеї Героїв Небесної сотні Національний музей Революції гідності.

Фото: reporters.media