Детальніше. Володимир Зеленський повернув цей законопроект депутатам зі своїми пропозиціями. Тексту пропозицій наразі немає. Причина ветування, за словами президента, — невідповідність законопроекту положенням Конституції. Він пояснює, що у законі йдеться про Пласт як про єдину організацію, водночас в Україні зареєстрована низка скаутських організацій. Цей закон створюватиме переваги та привілеї для роботи Пласту і в той же час — ризики для створення нових об’єднань та роботи уже створених інших скаутських організацій. А це обмежить права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації.

Контекст. 30 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України». «За» проголосували 228 народних депутатів. Цей закон вносить зміни до кількох законів, щоб визначити формат держпідтримки Пласту.

Зокрема, пластовий рух пропонують визнати одним із напрямків позашкільної освіти, який забезпечує громадянську освіту у формі навчання через командну співпрацю, навички життя в природі та волонтерську діяльність. Також цей закон пропонує надати право Пласту користуватися державними та комунальними закладами культури, позашкільними закладами освіти галузі культури на пільгових умовах,

⟶ Реакції депутатів на ветування закону. Партія «Європейська солідарність» (ЄС) розкритикувала рішення Володимира Зеленського накласти вето на закон про державне фінансування Пласту. Вона знову пропонуватиме передбачити для організації кошти у Держбюджеті на 2020 рік. У партії нагадали, що Пласт був заснований ще на початку минулого сторіччя, пережив не одного президента і не один окупаційний режим, його діяльність не припинялася і під час двох світових воєн, і під час репресій комуністів.

Депутат із фракції «Голос» Роман Лозинський написав на своїй сторінці у ФБ: «Я трохи пластун. Ну як трохи. Останні 17 років свого життя. І сьогодні Президент не підписав закон про Пласт. Повернув з правками. Аргументуючи, що є один закон про громадські об’єднання і він має покривати й пластову працю. Але поруч із національним законодавством про громадські об’єднання в багатьох цивілізованих країнах світу (в когорту яких ми прагнемо) є окремі закони про національну скаутську організацію (НСО).

Ще до 1 світової війни британський король видав Хартію про скаутинг (у Британії специфічне законодавство). У 1916 році Конґрес США виділив Бой-скаутів Америки окремим законом в окрему групу соціально важливих громадських організацій. Я пластун, але тепер і депутат. Тому разом з колегами займемось цим питанням».

⟶ Що таке Пласт. Пласт — це національна скаутська організація України. Вона постала із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. 

Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові – 12.04.1912. У 1914 р. вибухає війна, багато пластунів стають у ряди УСС (Українських січових стрільців).

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність у Західній Україні та серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. У Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь.

У 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації. Пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

З 1950 року український Пласт діяв на нових місцях поселення українців: в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині, США. 

Наприкінці 80-років XX ст. у СРСР змінилася політична ситуація, постали організації, які сприяли національному відродженню. Уже в 1990 році пластові гуртки були у Луцьку, Києві, Донецьку та на Львівщині.

Фото: 100krokiv.info