Детальніше. Володимир Зеленський повернув цей законопроект депутатам зі своїми пропозиціями. Тексту пропозицій наразі немає. Причина ветування, за словами президента, — невідповідність законопроекту положенням Конституції. Він пояснює, що у законі йдеться про Пласт як про єдину організацію, водночас в Україні зареєстрована низка скаутських організацій. Цей закон створюватиме переваги та привілеї для роботи Пласту і в той же час — ризики для створення нових об’єднань та роботи уже створених інших скаутських організацій. А це обмежить права громадян на свободу об’єднання у такі громадські організації.

Контекст. 30 травня Верховна Рада ухвалила закон «Про державне визнання і підтримку Пласту — Національної скаутської організації України». «За» проголосували 228 народних депутатів. Цей закон вносить зміни до кількох законів, щоб визначити формат держпідтримки Пласту.

Зокрема, пластовий рух пропонують визнати одним із напрямків позашкільної освіти, який забезпечує громадянську освіту у формі навчання через командну співпрацю, навички життя в природі та волонтерську діяльність. Також цей закон пропонує надати право Пласту користуватися державними та комунальними закладами культури, позашкільними закладами освіти галузі культури на пільгових умовах,

⟶ Реакції депутатів на ветування закону. Партія «Європейська солідарність» (ЄС) розкритикувала рішення Володимира Зеленського накласти вето на закон про державне фінансування Пласту. Вона знову пропонуватиме передбачити для організації кошти у Держбюджеті на 2020 рік. У партії нагадали, що Пласт був заснований ще на початку минулого сторіччя, пережив не одного президента і не один окупаційний режим, його діяльність не припинялася і під час двох світових воєн, і під час репресій комуністів.

Депутат із фракції «Голос» Роман Лозинський написав на своїй сторінці у ФБ: «Я трохи пластун. Ну як трохи. Останні 17 років свого життя. І сьогодні Президент не підписав закон про Пласт. Повернув з правками. Аргументуючи, що є один закон про громадські об’єднання і він має покривати й пластову працю. Але поруч із національним законодавством про громадські об’єднання в багатьох цивілізованих країнах світу (в когорту яких ми прагнемо) є окремі закони про національну скаутську організацію (НСО).

Ще до 1 світової війни британський король видав Хартію про скаутинг (у Британії специфічне законодавство). У 1916 році Конґрес США виділив Бой-скаутів Америки окремим законом в окрему групу соціально важливих громадських організацій. Я пластун, але тепер і депутат. Тому разом з колегами займемось цим питанням».

⟶ Що таке Пласт. Пласт — це національна скаутська організація України. Вона постала із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. 

Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові – 12.04.1912. У 1914 р. вибухає війна, багато пластунів стають у ряди УСС (Українських січових стрільців).

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність у Західній Україні та серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. У Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь.

У 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації. Пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

З 1950 року український Пласт діяв на нових місцях поселення українців: в Австралії, Аргентині, Канаді, Великобританії, Німеччині, США. 

Наприкінці 80-років XX ст. у СРСР змінилася політична ситуація, постали організації, які сприяли національному відродженню. Уже в 1990 році пластові гуртки були у Луцьку, Києві, Донецьку та на Львівщині.

Фото: 100krokiv.info

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.