Детальніше. ЄСПЛ виніс рішення у справах «Шморгунов та інші проти України», «Луценко і Вербицький проти України», «Кадура і Смалій проти України», «Дубовцев та інші проти України» і «Воронцов та інші проти України». Усі вони стосувалися подій, які відбувалися в час Революції Гідності 2014 року, у тому числі після розгону мітингувальників, затримань і викрадень активістів, жорстокого поводження з ними.

Європейський суд з прав людини одноголосно постановив, що в час Майдану відбувалися такі порушення статей Європейської конвенції з прав людини:

• багаторазові порушення статті 3 ― заборона тортур і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження;
• багаторазові порушення пунктів 1 і 3 статті 5 ― право на свободу і безпеку;
• багаторазові порушення статті 11 ― свобода зібрань та асоціацій;
• порушення статті 2 ― право на життя;
• порушення статті 8 ― право на повагу до приватного і сімейного життя.

Усі ці порушення були цілеспрямованими діями тодішньої влади. Також ЄСПЛ встановив, що офіційні розслідування стосовно подій на Майдані часто були неефективними. Суд постановив, що Україна має виплатити деяким заявникам різні суми компенсації.

Що треба знати про Революцію Гідності?

21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людин. Це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Фото: reporters.media

Детальніше. На допит у ДБР щодо справи про події 2013-2014 років викликали мера Києва Віталія Кличка (як свідка), Арсенія Яценюка, Олександра Турчинова, Андрія Парубія та Тетяну Чорновол. За словами останньої, ДБР викликало їх на допит нібито за заявою депутата від «Опозиційної платформи — За життя» Рената Кузьміна. У своїй заяві він нібито говорить про державний переворот.

Ще одна подія, яка затьмарила напередодні День Гідності та Свободи — Нацполіція Києва та Служба безпеки провели обшуки в музеї Революції гідності. Обшуки відбулися не лише у приміщенні самого музею, але й у квартирі директора Ігоря Пошивайла. Слідчі вилучили носії інформації, зокрема жорсткий диск, де була вся інформація про музей, та документацію з фінансово-господарської діяльності.

Позиція правоохоронців. Вони пояснили, що проводили обшуки в музеї через підозру у зловживанні службовим становищем посадовцями музею. Їх підозрюють у розкраданні понад 110 млн гривень. 

Контекст. День Гідності та Свободи став наступником Дня Свободи. Останній відзначали на честь початку Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада. Згодом його скасувала тодішня влада на чолі з президентом-втікачем Януковичем .

Довідка. Саме 21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Люди почали стихійно виходити на центральні площі та майдани своїх міст. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курс на євроінтеграцію та скасувати процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до авторитаризму з його зневагою до прав людин, а також до можливого зближення з Росією. Це змусило українців вийти спочатку на вулиці міст.

Події розгорталися стрімко: від мирних зібрань студентства після їхнього побиття перейшли до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua

Детальніше. День Гідності та Свободи став своєрідним наступником Дня Свободи, який відзначали на честь Помаранчевої революції з 2005 по 2011 роки 22 листопада, але згодом його скасувала тодішня влада на чолі з президентом Януковичем .

Саме 21 листопада 2013 року почалися протести українського громадянського суспільства. Це була реакція на рішення тодішньої влади припинити курсу на євроінтеграцію та скасувати процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Для українського суспільства стало очевидним, що країна рухається до цілковитого авторитаризму з його зневагою до засадничих прав людин. Це й змусило українців вийти спочатку на вулиці Києва, а потім й інших міст України.

Події розгорталися стрімко – від мирних зібрань студентства до масових мітингів, палаючих шин, «коктейлів Молотова» і бруківки, яка стала зброєю у руках протестувальників. На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної гідності та свободи коштувало українцям 106 убитих і понад 2 тисяч поранених. І це була лише ціна 3-х місяців Євромайдану.

⟶ Протестувальники у Гонконзі надихаються прикладом української Революції Гідності. Активісти у Гонконзі на барикадах переглянули фільм «Зима у вогні» про події на Майдані взимку 2013-2014 років.

Нагадаємо, що масові акції протесту тривають у Гонконзі з червня 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня виконала свою обіцянку відкликати поправку, проте протести це не зупинило. Згодом протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

⟶ У Києві відбуваються акції пам’яті до Дня Гідності та Свободи. Президент України Володимир Зеленський разом з дружиною Оленою Зеленською з нагоди Дня гідності і свободи вшанували пам’ять Героїв Небесної сотні. Про це повідомляє Укрінформ. Вони поставили свічки перед хрестом, який встановлений у центрі Києва як пам’ять про загиблих під час Революції гідності. Разом з главою держави пам’ять героїв також вшанували Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук, голова СБУ Іван Баканов, народні депутати. Президент під звук дзвонів поклонився пам’яті загиблих. Йому також показали ділянку, де планують збудувати на алеї Героїв Небесної сотні Національний музей Революції гідності.

Фото: reporters.media