Що відомо? За словами Кривоноса, бюро ініціювало два внутрішні розслідування та звернулося до Служби безпеки з проханням надати докази причетності підозрюваних детективів до російського впливу, однак дозволу на публічне розголошення матеріалів не отримало. Клименко заявив, що наявних у медіа матеріалів недостатньо, щоб утримувати двох співробітників НАБУ під вартою за підозрою в державній зраді.

Що відповіли в СБУ? У службі пояснили, що 7 серпня передали керівнику НАБУ окремі матеріали, які підтверджують обґрунтованість підозр двом працівникам. Повний обсяг доказів вони передадуть лише до суду згідно з процесуальними нормами, оскільки досудове розслідування є таємницею. У СБУ також нагадали, що 21 липня вже оприлюднили всі докази, дозволені для розголошення, зокрема автентичні аудіозаписи.

Контекст. Працівники Служби безпеки України одночасно провели понад 80 обшуків у представників НАБУ в межах різних кримінальних проваджень. Двом співробітникам повідомили про підозри у злочинах проти національної безпеки, ще трьом — у дорожньо-транспортних пригодах із травмуваннями.

Що відомо про підозрюваних? Один із детективів НАБУ — Руслан Магамедрасулов — за даними слідства, мав контакти з представниками Росії та виступав посередником у продажі технічної коноплі до Дагестану, вирощеної його батьком. Йому оголосили підозру в пособництві державі-агресору, і суд взяв його під варту до 16 вересня без права на заставу.

СБУ також затримали співробітника закритого підрозділу НАБУ «Д-2», який міг передавати ФСБ дані українських силовиків та інших громадян для терактів і спецоперацій. За даними слідства, його курував колишній заступник керівника охорони Януковича Дмитро Іванцов, а загалом задокументовано щонайменше 60 епізодів шпигунської діяльності.

Крім того, у справі фігурує й народний депутат Федір Христенко (колишній член партії «ОПЗЖ»). Він, за даними СБУ, впливав на діяльність НАБУ і передавав ФСБ службову інформацію. Йому заочно повідомили про підозру в держзраді.

Фото: Скриншот Youtube-трансляції брифінгу в «Медіацентрі Україна»

Що відомо ще? Кузнєцова підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем та прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди, вчинених групою осіб.

Контекст. 2 серпня НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах на дрони та засоби РЕБ. За даними слідства, до 30% суми повертали посадовцям у вигляді хабарів. Правоохоронці затримали чотирьох людей, серед них — народний депутат від фракції «Слуга народу» Олексій Кузнєцов. 

Джерела у фракції підтвердили «Суспільному», що йдеться про Кузнєцова, обраного до парламенту у 2019 році від Луганщини. Крім того, Давід Арахамія, голова фракції «Слуга Народу», зазначив, що призупинить членство народного депутата на час розслідування справи про корупцію.

Кого ще підозрюють? 

• Колишнього голову Луганської обласної державної адміністрації;
• начальника міської військової адміністрації;
• командира військової частини Національної гвардії України;
• фактичного бенефіціарного власника підприємства — виробника БпЛА;
• директора підприємства — виробника БпЛА.

За даними «Української правди», у справі фігурують голова Мукачівської РДА та колишній очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай, а також начальник Рубіжанської МВА Андрій Юрченко. Володимир Зеленський звільнив їх, про це йдеться в розпорядженнях президента №99/2025-рп та №98/2025-рп.

Також командувач Національної гвардії України Олександр Півненко відсторонив від посад причетних до справи військовослужбовців.

Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян

Сьогодні, 31 липня, Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому законопроєкт №13533 президента Зеленського, який має гарантувати незалежність НАБУ та САП. Тепер його мають підписати спікер Верховної Ради та Володимир Зеленський.

Нагадаємо. Цей проєкт з’явився після прийняття закону №12414 від 22 липня, який розширив контроль генерального прокурора над антикорупційними органами, викликавши критику міжнародних партнерів та протести в Україні. Президент Зеленський заявив, що законопроєкт захистить систему від російського впливу та забезпечить незалежність НАБУ і САП. Антикорупційні органи підтримали документ і були готові долучитися до його доопрацювання.

Фото: з Telegram-каналу Ярослава Железняка

Цитата. «Сподіваюся, це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з головою ВР знайти рішення для цього», — написав Юрчишин.

Нагадаємо. Станом на 30 липня під постановою №1963027 про відновлення онлайн-трансляцій засідань Верховної Ради підписалися вже 35 народних депутатів, зазначив у коментарі НЗЛ Ярослав Юрчишин. Раніше, 29 липня, він зареєстрував цю постанову, посилаючись на звернення понад 60 громадських організацій і медіа. За його словами, трансляції засідань мають відбуватися наживо, а не із затримкою, за винятком випадків повітряної тривоги чи загрози, про які попереджають спецслужби.

Контекст. У вересні 2022 року депутати Верховної Ради підтримали заборону трансляції засідань парламенту на час воєнного стану в Україні, пояснюючи це необхідністю забезпечення національної безпеки та заходів безпеки Верховної Ради.

Що відомо ще? Завтра, 31 липня, це рішення ставитимуть на голосування у залі Верховної Ради одразу у двох читаннях. 

Нагадаємо. Завтра, 31 липня, Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Цей проєкт з’явився після закону №12414 від 22 липня, що розширив контроль генпрокурора над антикорупційними органами та викликав критику партнерів і акції протестів в Україні.

Президент Зеленський зазначив, що законопроєкт убезпечить систему від російського впливу і гарантує незалежність НАБУ і САП. Антикорупційні органи підтримали документ і готові долучитися до його доопрацювання.

Де і коли? Київ — театр Франка, 20:00;

Харків — сад Шевченка, біля метро Університет, 19:00;

Дніпро — біля ОДА, 19:30;

Ужгород — площа Поштова, 20:00;

Івано-Франківськ — біля ОДА, 20:00;

Луцьк — Театральний майдан, 20:00;

Львів — біля пам’ятника Тарасу Шевченку, 19:30;

Рівне — Театральна площа, 19:00;

Чернігів — Красна площа, 20:00;

Хмельницький — Дитячий світ, 19:00;

Одеса — вулиця Дерибасівська, 29 (біля міського саду), 19:00;

Полтава — біля театру Гоголя, 20:00;

Запоріжжя — площа Фестивальна, 18:00;

Житомир — майдан Корольова (біля ОДА), 20:00;

Дрогобич — площа Ринок, 20:00;

Тернопіль — біля ОДА, 18:00;

Вінниця — Майдан Небесної Сотні, 20:00;

Кривий Ріг — збір біля флагштока та хода в бік Стели героїв, 18:00;

Миколаїв — перетин проспекту Центрального та вулиці Соборної, 19:00.

Контекст. Завтра, 31 липня, заплановано засідання Верховної Ради України, на якому розглядатиметься невідкладний президентський законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». 

Нагадаємо. Верховна Рада 22 липня ухвалила законопроєкт №12414, який розширює повноваження генерального прокурора щодо НАБУ та САП. Він передбачає можливість втручання в роботу антикорупційних органів: генпрокурор зможе забирати справи, давати вказівки детективам, керувати САП і закривати провадження. Увечері того ж дня документ підписав президент. Це рішення викликало критику з боку європейських партнерів і стало приводом для акцій протесту в різних містах України. 

Уже 23 липня у своєму зверненні президент Володимир Зеленський анонсував подання нового законопроєкту №13533, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших законів. Документ стосується діяльності НАБУ та САП і зареєстрований як невідкладний. 

Президент заявив, що цей законопроєкт має на меті посилити систему правопорядку, убезпечивши її від російського впливу, а також гарантувати незалежність антикорупційних органів. У НАБУ та САП його підтримали й висловили готовність долучитися до доопрацювання.

Крім того, 24 липня 48 народних депутатів з різних фракцій підписали альтернативний законопроєкт №13531, який передбачає відновлення незалежності НАБУ та САП.

Фото: ілюстративне / Валентина Поліщук

Що відомо ще? Народний депутат від «Голосу» Роман Лозинський повідомив, що законопроєкт №13531, який підписали 48 народних депутатів, наразі взагалі не виноситься на розгляд комітету. Хоча його зареєстрували раніше, він є альтернативним до президентського. За словами Лозинського, формулювання щодо ухвалення «за основу і в цілому» можуть змінити вже під час засідання комітету — і це рішення є критично необхідним.

Цитата. «Відчуваю, що громадянському суспільству треба бути готовими до відстоювання правильних рішень Парламенту знову. Тому не ховайте маркери», — такою фразою завершив своє повідомлення Роман Лозинський. 

Якщо не проголосують? Як зазначив депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк, у разі провалу першого голосування комітет перейде до розгляду альтернативних законопроєктів — відповідно до вимог регламенту.. На цей випадок депутати планують повторно подати свій проєкт закону, ідентичний зареєстрованому №13531.

Нагадаємо. Верховна Рада України 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414, який розширює повноваження генпрокурора щодо НАБУ і САП. Він зможе забирати справи, давати вказівки детективам, керувати САП і закривати провадження. Увечері того ж дня документ підписав президент.

Законопроєкт викликав негативну реакцію європейської спільноти та спричинив акції протесту в містах України. Президент Володимир Зеленський 23 липня у вечірньому зверненні анонсував подання до Верховної Ради нового проєкту закону №13533, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших законів і стосується діяльності НАБУ та САП. Його розгляд запланували у Верховній Раді на четвер, 31 липня. Законопроєкт подали як невідкладний.

Зеленський заявив, що його законопроєкт посилить систему правопорядку від російського впливу, водночас забезпечивши незалежність антикорупційних органів. У НАБУ та САП законопроєкт підтримали та висловили готовність долучитися до його доопрацювання.

Також 24 липня 48 народних депутатів із різних фракцій підписали та зареєстрували законопроєкт №13531, що має на меті відновити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). 

Довідка. Формулювання «за основу та в цілому» означає, що законопроєкт ухвалюється одразу повністю, без подальшого розгляду в другому читанні. Зазвичай Парламент спочатку голосує «за основу» — це перше читання, після якого документ можуть доопрацьовувати: вносити правки, уточнювати положення. Лише потім його приймають «у цілому» — як готовий закон.

Однак, якщо законопроєкт не потребує змін або є потреба в терміновому рішенні, Рада може підтримати скорочену процедуру — «за основу та в цілому», тобто ухвалити одразу весь текст.

За його словами, документ уже зареєстровано і його можуть винести на голосування вже завтра.

Варто зазначити, що напередодні народний депутат Ярослав Железняк заявив: наступного тижня можуть провести позачергове засідання парламенту, щоб скасувати чинні норми щодо НАБУ та САП. Водночас він наголосив, що точної дати засідання поки немає, а у Верховній Раді терміново намагаються з’ясувати, чи буде достатня кількість депутатів для проведення голосування.

Раніше повідомлялося, що парламент пішов на чотиритижневу літню перерву до 20-х чисел серпня.

Цитата. «Я запропоную Верховній Раді України законопроєкт, який буде відповіддю, який забезпечить силу системі правопорядку. І не буде жодного російського впливу чи втручання в діяльність органів правопорядку. І — дуже важливо — всі норми для незалежності антикорупційних інституцій будуть», — сказав президент.

Він також повідомив, що очікує від керівників правоохоронних та антикорупційних органів конкретних пропозицій до майбутнього законопроєкту. За його словами, документ буде ініційований саме Офісом Президента й стане частиною ширшої стратегії трансформації держави.

Цитата. «Усі почули те, що кажуть люди цими днями», — додав Зеленський.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) уже привітали ініціативу. У спільній заяві йдеться, що вони готові долучитися до обговорення та розроблення законодавчих змін, які усунуть правові ризики та відповідатимуть принципам верховенства права.