Детальніше. Для імітації дотику розробка використовує систему із датчиків та пневмоприводів. Одягнувши пристрій на пальці, людина може відчути тиск та вібрацію, наче доторкається до справжнього об’єкта.
За допомогою штучної шкіри вчені планують покращити взаємодію людини із доповненою та віртуальною реальністю. Технологію вже протестували на пальцях користувачів та продовжують вдосконалювати.
→ Вчені створили «розумну майку», яка може виявляти захворювання легенів. Вона буде відстежувати дихання і може використовуватися для моніторингу захворювань легенів людини. Пристрій також надсилає дані на мобільний додаток і дозволяє контролювати дихання також у здорових людей, поки вони зайняті своїми повсякденними заняттями. Майка за допомогою вбудованих сенсорів «відчуває», як тканина розтягується, коли грудна клітка розширюється і стискається. Вона використовує ці показники для вимірювання обсягу повітря, яке циркулює. Крім того, девайс записує частоту серцевих скорочень. Її створила міжнародна група вчених з медичного центру Університету Радбуда (Нідерланди). Як зазначають творці розробки, тепер з’явилася надія, що мільйони хворих зможуть заощадити час на поїздки до лікарні й контролювати своє дихання самостійно за допомогою такої зручної і легкої речі.
→ Віртуальна реальність може замінити седативні препарати під час операцій. Під час хірургічних операцій, крім анестезії, пацієнти приймають седативні препарати для зменшення емоційної напруги. Віртуальну реальність можна успішно використовувати з такою ж метою. Це продемонстрували бельгійські медики з лікарні імені Еразма Роттердамського при Брюссельському вільному університеті. В експерименті взяли участь 60 пацієнтів, які потребували ортопедичних операцій на плечовому, променево-зап’ястковому або колінному суглобі, і все це з використанням анестезії та заспокійливих засобів. Вони були розділені на групи по 20 людей. Учасникам контрольної групи вводили внутрішньовенно анестезію і седативний препарат. Учасникам другої групи вводили тільки анестезію і під час цієї процедури вони піддавалися віртуальному гіпнозу. Пізніше, під час операції, якщо вони відчували біль і оцінювали її вище трьох за десятибальною шкалою, їм вводили седативні засоби. Пацієнти з третьої групи піддавалися віртуальному гіпнозу і до, і під час введення анестезії. Якщо вони відчували біль під час операції, вони могли про це сказати і їм також давали седативний препарат.
Віртуальний гіпноз полягав в тому, що на учасників надягали навушники й окуляри віртуальної реальності, на екрані яких показували розслаблююче відео про життя підводних тварин. Ролик супроводжувався розповіддю, який заспокійливим голосом читав диктор. Як і очікувалося, третя група отримала від віртуального гіпнозу максимальний ефект — 90 відсотків пацієнтів спокійно пролежали на операційному столі, не вимагаючи седативних засобів. Друга група, яких заспокоювали за допомогою віртуального гіпнозу під час введення анестезії, теж легко перенесла хірургічне втручання (75 відсотків), але деякі люди згодом відчули тривогу.
Фото: UploadVR