Поліція не намагалася розігнати учасників силою, натомість оточила ділянку і, коли учасники після дводенного рейву роз’їжджалися, вилучила 27 водійських прав через керування авто у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння та затримала 9 осіб через наркотики, генератор та акустичну систему, які використали для організації вечірки.

Фото: brusselstimes

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Прогнозування бабаків є радше жартівливими й часто не збуваються, але акція сподобалася відвідувачам і тепер відбувається щорічно. Головним віщуном в Україні є харківський бабак Тимко III, до нього прихід весни прогнозували його батько і дід (Тимко II і І). Попри війну і постійні обстріли, День бабака в Україні святкуватимуть і цьогоріч.

Кожного року харківські бабаки не лише пророкують погоду, але й відповідають на різноманітні запитання. Ось, на нашу думку, найцікавіші з них: 

• Україна проти Польщі у фіналі Євро-2012 — так хотів бачити чемпіонат Тимко II. Але його віщування не збулося: в грі за кубок тоді зійшлися Італія й Іспанія.
• 2016-го Тимка II попросити передбачити курс долара. Бабак довго не міг визначитися й спрогнозував коливання гривні.
• Наступного року гризун повторив свій успіх, навіщувавши Україні безвізовий режим з ЄС ще до кінця 2017 року.
• Чи є життя на Марсі? Віщун Тимко III вагався і вирішив зберегти таємницю для себе.
• Зате під час пандемії COVID-19 бабак порадив глядачам не заселяти червону планету, а запастися терпінням і зміцнювати імунітет спортом і правильним харчуванням.
• Перед повномасштабним вторгненням Росії Тимко III обрав для українців найкращу страву-антистрес. На його переконання — це сало з чорним хлібом, часником та зеленню.
• На щастя, харківський бабак куди гірше продукує спойлери ніж Том Холланд, адже у 2019 Тимко напророчив, що в фіналі «Гри престолів» переможе Король Ночі й помилився. 

Фото: kharkov.comments.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відбулося 14 лютого?

За легендою, Валентин був християнським священником і жив у ІІІ столітті за часів імператора Клавдія. У той час римські воїни не мали права одружуватися й створювати сім`ю ― імператор вважав, що це заважає їм воювати. Валентин попри заборону вінчав солдатів та їхніх обраниць.

Також є легенда, згідно з якою Валентин повернув зір незрячій дочці одного з офіцерів, у яку закохався. Після того її родина прийняла християнство. Саме за це йому, нібито, відтяли голову 14 лютого. Однак існувало ще як мінімум троє Валентинів, яких вшановує католицька церква, тому легенд довкола постаті покровителя закоханих — чимало.

Відколи 14 лютого ― День закоханих?

496 року Папа Римський Геласій I замінив святкування язичницького свята луперкалій (на честь бога Фавна або на честь богині шлюбу та сім’ї Юнони) на День святого Валентина. Однак справді популярним у Європі воно стало після XV століття.

Згідно з переказами, першу відому валентинку створив племінник короля Карла Божевільного Карл, герцог Орлеанський. Він, сидячи в лондонській в’язниці, писав своїй дружині: «Я втомився без кохання, моя солодка Валентина».

День святого Валентина як комерційний хід

Відколи День закоханих став популярним, на ньому стали заробляти виробники продукції, яку купують лише з цієї нагоди, як-от листівки-валентинки й різні речі у вигляді сердець чи квіток. Не завжди це речі потрібні й не всім подобаються саме такі подарунки.

Аналітики YouControl, посилаючись на дослідження ресурса Picodi, зазначили, що 2019 року українці витрачали на подарунки своїм коханим до Дня святого Валентина приблизно 52 долари, тобто майже півтори тисячі гривень. Найбільше з 38 країн, у яких провели опитування, з цієї нагоди витрачають в Ірландії. У середньому на романтичні подарунки вони готові віддати 132 долари ― понад 3,5 тисяч гривень.

Також цікавими є дані про те, скільки українці витрачають на День закоханих, від платіжної системи Mastercard. За аналізом грошових транзакцій вдалося з’ясувати, що «економіка любові» зростає уп’ятеро швидше, ніж світова економіка. З 2017 року витрати на подарунки до Дня святого Валентина у світі зросли на 17%, а в Україні ― на 122%. 

За 2019 рік українці витратили на подарунки подарунки понад 400 мільйонів гривень, якщо брати до уваги лише витрати, зафіксовані Mastercard. Зросли витрати на квіти, ювелірні вироби, листівки-валентинки, романтичні подорожі, походи до ресторанів. Окрім цього, більше людей купують подарунки онлайн. Маємо для вас кілька порад, як зробити шопінг в інтернеті правильним і безпечним.

Сайт ckp.ua зібрав поради юриста про те, як зробити шопінг в інтернеті правильним і безпечним:

• перевірте, чи вказана фізична адреса магазину на сайті. Також там мають бути вказані кілька номерів телефонів. Відсутність контактних даних викликає підозри, не варто купувати в такому магазині навіть за найвигідніших цін. Зателефонуйте та з’ясуйте, як можна повернути товар у разі, якщо він вам не підійде.
• Перевірте, які способи оплати існують на сайті. Зазвичай покупцеві пропонують кілька способів на вибір, і принаймні один із них повинен дозволяти платити після отримання товару. Якщо усі перелічені способи вимагають передоплату – це підозріло.
• Звертайте увагу на гарантійний талон. Зазвичай, гарантію надає компанія-виробник. Якщо гарантія надається безпосередньо магазином – це ризик, адже ви не зможете звернутись до сервісного центру за безкоштовним ремонтом. Також печатка про гарантію ставиться на гарантійному талоні, а не на жодному іншому документі. Тільки талон з печаткою може бути приводом для гарантійного техобслуговування.

Як українці ставляться до Дня святого Валентина?

Для 43% опитаних українців важливіше бути коханими, ще 38% ― кохати самим. Для   молоді,   чоловіків і людям,  у яких стосунки тривають менше ніж  три  роки, важливіше кохати самим. А от жінкам більше хочеться бути коханими. 55%  респондентів даруватимуть щось своїм половинці до Дня закоханих.  У 2019 році таких було 49%. А ще 43% українців не планують робити подарунки.

Опитування упродовж 6-8 лютого 2021 року проводила соціологічної групи Рейтинг. У ньому взяли участь 2500 респондентів віком 18 років, які живуть в Україні. Їх опитували методом CATI (Computer Assisted TelephoneInterviewing ― телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера. Помилка репрезентативності дослідження складає не більше 2,0%.

Святкувати чи ні?

У різних країнах світу цей день святкують по-різному: дарують солодощі, ювелірні прикраси, листівки, влаштовують романтичні побачення, роблять сюрпризи. Святкувати чи ні ― особисте рішення кожного. Якщо це для вас можливість провести чудовий день з коханим чи коханою ― чому б і ні? Та нагадаємо, що 14 лютого також Міжнародний день дарування книжок. Його можуть святкувати всі. А можна й об’єднати обидва свята. Маємо для вас добірку книжкових новинок, які можна подарувати своїм близьким. А ще можете піти в кіно на фільми, які вийшли в лютому. Дізнатися про них детальніше й подивитися трейлери можна тут.

Важливо пам’ятати про першопочатковий сенс цього дня ― бути з коханою людиною, проявити свою любов та увагу. Однак для цього не обов’язково гнатися за модними подарунковими тенденціями.

Фото: pexels.com

Детальніше. ДСНС нагадала елементарні правила безпечного використання петард та салютів: 

• купуйте піротехнічні вироби тільки у спеціалізованих торгових місцях, вимагайте у реалізаторів сертифікат якості; у жодному разі не купуйте петарди й феєрверки у місцях стихійного продажу;
• перед використанням піротехнічних виробів уважно ознайомтеся з інструкцією і суворо дотримуйтесь вказівок;
• не використовуйте вироби, які мають дефекти: зіпсовані, з тріщинами та іншими пошкодженнями корпусу або гніту;
• не запускайте петарди, феєрверки, ракети з балконів чи у закритих приміщеннях. Запускати феєрверки слід на відстані не менше 100 метрів від будинків та інших об’єктів;
• будьте тверезими та не куріть при використанні піротехніки;
• не зберігайте піротехнічні вироби біля обігрівачів і опалювальних приладів: батарей, електричних і газових печей;
• не носіть піротехніку у кишенях та не підпалюйте її, тримаючи у руках.
• запалюючи феєрверк, не нахиляйтеся над ним, а постарайтеся відразу ж відійти на безпечну відстань — 30-50 метрів. До будь-якого піротехнічного виробу підходьте мінімум через дві хвилини після закінчення його роботи. А до багатозарядних краще не наближатися ще довше;
• якщо салют не спрацював, не підходьте до нього близько 10-ти хвилин, оскільки існує велика вірогідність запізнілого вибуху;
• пильно стежте за дітьми та не дозволяйте їм користуватися піротехнікою;
• піротехніку, яка спрацювала, залийте водою на дві години і лише після цього викидайте.

⟶ Чому поліція не реагує на порушення заборони запускати феєрверки? Оскільки нема кримінальної чи адміністративної відповідальності за порушення заборони запускати феєрверки, то правоохоронці не реагують на це. Рішення про заборону піротехніки приймають міські чи сільські ради, кожна окремо. Однак, відповідні зміни до Кримінального, Кримінально-процесуального та Кодексу про адмінпорушення щодо відповідальності за запуск салютів не вносилися. Правоохоронці лише повинні слідкувати за тим, щоб піротехніка продавалася із сертифікатами якості.

⟶ Що варто готувати на Святвечір і чому саме 12 страв? На Святий вечір прийнято готувати 12 страв на честь дванадцяти апостолів. Головна страва — кутя. Це — пшенична або ячмінна каша, змішану з родзинками, маком медом і горіхами. 

Усі страви на Святвечір готують із пісних продуктів — без м’яса та молочних продуктів. Традиційно на Святу Вечерю стіл прикрашають: кутею, борщем з вушками, грибовою юшкою, варениками, голубцями, маринованим оселедцем, маринованими грибами, заливною рибою, тушкованою капустою, квасолею, узваром, пампушками.

Водночас український кулінарний експерт та шеф-кухар Євген Клопотенко підготував власне альтернативне меню з 12-ти страв до Різдва: 

1. Кутя. Смаколик, божественний в усіх сенсах. З маком, сухофруктами, імбиром та медом. 
2. Пісний борщик з в’яленою грушею. Обережно, є ризик закохатися сильно та назавжди. Бо цей підкопчений післясмак — кайф.
3. Гливи, обсмажені з часником. Пружні, ароматні. Прості, але смачненькі.
4. Спагетті з цукіні та грибами. Ні, макарохи варити не треба. Ви просто берете дофіга пафосний кабачок (або ж цукіні) та нарізаєте його у вигляді спагетті. У цій легкій задачі вам допоможе штука для чищення овочів. 
5. Смажена цвітна капуста з кунжутно-медовим соусом. Смачно. Всі святі цього світу злетяться, щоб скуштувати.
6. Запечена селера. Так, просто селера. Так, просто запечена. Змінює життя.
7. Смажені огірки. Вони вже перенесли на 100500 метрів над рівнем божевілля всіх, хто їх скуштував. Тепер ваша черга. Огірки, чилі, соєвий соус. 
8. Салат зі шпинатом та морквою. Не простий. Приготуйтеся дивуватися. Морква та шпинат тут просочені апельсиновим соком. І це найкраще, що могло з ними статися.
9. Марокканський салат. З квасолею, апельсином, оливками, м’ятою, цибулею та великою порцією тепла і любові.
10. Вегетаріанський пастуший пиріг. Це геніально. Шар сочевиці, обсмаженої у томатному суцсі. Шар картопляного пюре. Поєднуєте, запікаєте, насолоджуєтеся.
11. Трюфелі з фініків та кокосових вершків. Думаю, хоч якось коментувати це — не має сенсу.
12. Узвар. Найсмачніший у вашому житті, бо з розмарином. А розмарин сильно вирішує.

Фото: pexels.com

Детальніше. Дата народження Ісуса Христа є умовною — у Біблії про неї не йдеться. Однак традиція святкувати Різдво 25 грудня за різними календарями залишилася й досі.

У 45 році до нашої ери Юлій Цезар запровадив Юліанський календар. Відповідно до нього почали святкувати Різдво 25 грудня. Цю дату пов’язували із давнім язичницьким святом «Непереможного сонця».

 Через те, що Земля робить оберт навколо Сонця приблизно на 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни, календар почав зміщуватись. Різдво помалу наближалося до весни, а Великдень — до літа. За півтори тисячі років Юліанський календар відстав уже на цілих 10 днів.

Цю ситуацію виправив Папа Римський Григорій ХІІІ. Він реформував календар: наказав деякі роки «вважати» невисокосними й «перестрибнути» 10 днів. Тому у 1582 році замість 4 жовтня настало 15-те. Новий календар назвав Григоріанським.

Зараз українці користуються Григоріанським календарем. Але Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) досі послуговуються Юліанським календарем. Також його використовують Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви.

Довідка. Митрополит Епіфаній (глава ПЦУ) заявив, що українці можуть святкувати Різдво за Григоріанським календарем, якщо вони цього хочуть. У Православній церкві України думатимуть про календарну реформу за умови, що її підтримає більшість вірян.

⟶ 64% українців проти перенесення святкування Різдва на 25 грудня — опитування. За результатами дослідження Соціологічної групи Рейтинг, 25% опитаних українців підтримують перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. 64% респондентів проти такої ідеї. Ще 7% зазначили, що їм байдуже це питання і 4% не змогли відповісти.

Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва на заході України: 43% підтримують і майже стільки ж не підтримують. В інших регіонах більшість респондентів проти перенесення: у центрі 23% – за і 66% – проти, на півдні – 15% і 74% відповідно, на сході – 14% і 74%.

⟶ Різдвяні фільми допомагають людям з деменцією (старечим слабоумством). Перегляд відомих різдвяних фільмів, сімейних фотоальбомів та наспівування святкових пісень може викликати емоційні спогади. Про це свідчить дослідження Алістера Бернса з Департаменту охорони здоров’я та соціального обслуговування Англії, пише ВВС.

«Людям з деменцією може бути нелегко слідкувати за суперечливими розмовами серед передріздвяного хаосу та шуму. А сімейний перегляд улюбленого класичного фільму, старого фотоальбому, сімейні ігри і навіть наспівування улюбленої колядки можуть зблизити людей і допомогти всім відчути себе частиною веселощів», − говорить Бернс.

Фото: pexels.com