Детальніше. Ось результати опитування:

• 57% вважають, що Україна зможе перемогти у війні з Росією вже у найближчі тижні: 18% думають, що ми переможемо за тиждень, 39% — за кілька тижнів. Ще 18% вважають, що війна триватиме кілька місяців, лише 9% думають, що війна закінчиться за півроку-рік чи більше. Найбільш оптимістично налаштовані мешканці західного регіону, але і в інших областях більшість вірить, що війна триватиме недовго. 

• 92% опитаних вірять у те, що Україна зможе відбити напад РФ. Практично щодня цей показник зростає. Лише 6% сьогодні не мають такої впевненості. Віра у перемогу переважає в усіх регіонах країни. 

• 63% підтримують ідею розриву зв’язків УПЦ Московського патріархату з Російською православною церквою. Не підтримують цю ідею — лише 10%. Ще 18% відповіли що їм байдуже, 9% — не змогли відповісти. Серед парафіянин УПЦ московського патріархату також більш ніж половина підтримують розірвання зв’язків з РПЦ, чверть кажуть що їм байдуже і лише 13% з них проти розриву. 

• Понад 80% відповіли, що якимось чином допомагають у захисті України: зокрема 39% опитаних зараз допомагають людям і армії як волонтери, 37% — допомагають фінансово. Також 18% беруть участь в інформаційному спротиві, 12% — продовжують працювати в критичній інфраструктурі. 10% українців зазначили, що є учасниками територіальної оборони. Тільки 19% відповіли, що не мають змоги допомагати зараз країні. Частіше — це старші люди. Однак і серед них більшість сьогодні залучені до опору. 

• Абсолютна більшість (97%) опитаних планує залишатись в Україні найближчим часом.

• 42% вважають, що про відновлення дружніх стосунків українців з росіянами взагалі не може бути мови. 22% думають, що це можливо за 20-30 років після війни, 18% — що за 10-15 років, і лише 12% вважають відновлення дружби можливим за кілька років після війни. 

Хто і як проводив опитування. Протягом 8–9 березня 2022 року Соціологічна група «Рейтинг» проводила опитування серед населення України віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Похибка не перевищує 2,8%.

Фото: facebook.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

«Таке рішення є непростим, але необхідним! Адже наше головне завдання знизити рівень будь-яких стресів для дітей. Вони проживають непростий період сьогодні, і ми маємо докласти всіх зусиль, щоб цей період хоча б якось пом’якшити», — наголошує Шкарлет.

Він зазначив, що скасування ЗНО сьогодні необхідне для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу і стимулювання до навчання в Україні навіть в умовах війни. Проте у міністерстві ще не повідомили про альтернативний критерій вступу до вишів.

Народна депутатка, в минулому — заступниця міністра освіти і науки, Інна Совсун висловилась проти такого рішення: «Звісно, українські учні та учениці зараз переживають найбільш травматичні події у своєму житті, і бажання захистити дітей — природне — як мама, чудово це розумію. 

Однак я також розумію, що скасування ЗНО не може бути автоматичною реакцію на будь-яку біду. Тому що це — не відповідь. Це не додає розуміння, як відбуватиметься вступна кампанія — адже зараз ми не можемо навіть сказати, коли та в яких умовах вона відбуватиметься, коли закінчиться цей навчальний рік та почнеться наступний», — написала депутатка у своєму фейсбуці.

Вона наголосила, що Уряд має підготувати план дій на різні сценарії та бути готовим до будь-якого розвитку подій: «Можливо, в якомусь із них нам дійсно доведеться скасувати цьогорічну вступну кампанію. Це песимістично, і, я гадаю, малоймовірно, однак наперед подумати про це варто. Але також нам варто прагнути повернення до нормальності та сталого розвитку України. І докладати зусиль — кожному на своєму рівні. 

Ідея просто скасувати ЗНО та єдині державні іспити — лише додасть стресу замість зменшити його. Адже випускники та їхні батьки тепер ще менше розуміють, що на них чекає у майбутньому», — зазначила Совсун.

Освітній омбудсмен України Сергій Горбачов також висловився проти скасування зовнішнього незалежного оцінювання: «Категорично проти скасування ЗНО як справедливого та перевіреного часом механізму забезпечення рівних прав доступу до вищої освіти», — наголосив освітній омбудсмен.

Замість того, щоб повністю скасовувати тестування, Горбачов пропонує адаптувати час, формат та механізм проведення вступної кампанії, основою якої є ЗНО, до умов воєнного часу.

«Повне скасування ЗНО означає повернення корупції до вступної кампанії та тотальне знецінення навчальної праці відповідальних випускників», — зазначив він.

Фото: censor.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Ризику вибуху реакторів, як це було у 1986 році НЕМАЄ. Але небезпека є. Якщо не закрити небо.

…щодо пожежі на АЕС — горіла будівля адміністративного комплексу, тобто кабінети працівників. Пожежа ліквідована. Жодних пожеж у операційній частині АЕС не було. 

…в цій АЕС використовуються реактори іншого типу (ВВЕР), ніж на ЧАЕС РВПК (РБМК рос.). І подібних до 1986 подій на них вже не може статися. Навіть при найгіршому сценарії забруднення не вийде за територію АЕС», — пише Ємельяненко. 

Але небезпека є. Зараз вкрай потрібно закрити небо над Україною, щоб будь-яка вирогідність погіршення ситуації російськими терористами була неможлива.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Федерація американських вчених оцінює запаси Росії приблизно в 4477 ядерних боєголовок. Вони призначені для використання стратегічними пусковими установками великої дальності та тактичними ядерними силами малої дальності. З них 1588 розгорнуто (812 перебувають  на балістичних ракетах наземного базування, 576 на балістичних ракетах підводних човнів та, можливо, 200 на базах важких бомбардувальників). 

977 стратегічних боєголовок на зберіганні та 1912 – нестратегічні.

Ще 1500 боєголовок звільнені або очікують на демонтаж.

Станом на сьогодні ядерну зброю мають 9 країн: Росія, США, Британія, Китай, Франція, Індія, Північна Корея, Ізраїль, Пакистан.

Порівняння: У країн НАТО 5943 ядерні боєголовки (США має 5428, Франція — 290, Британія – 225). В Китаї 350 боєголовок, в Пакистані – 165, Індія – 160, Ізраїль – 90.

Позиція Росії. Політика Росії визнає використання ядерної зброї, якщо по території РФ або її союзників запустят балістичні ракети або застосують ядерну зброю, нападуть на критичні урядові або військові об’єкти РФ та при агресії із застосуванням звичайної зброї.

Фото: armyinform.com

Українські підрозділи оперативно реагують на обстановку і дають відсіч ворогу. Наразі Щастя перебуває під повним контролем українських військових. В ході боїв ворог зазнав важких втрат у живій силі і техніці та відступив. У полон потрапили російські окупанти.

Фото: rubryka.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.