«Нагадаю — нещодавно наші законодавці так сильно переймались за фінансову складову кріоконсервації біологічного матеріалу військовослужбовців, що прийняли закон, яким… заборонили використовувати сперму військового після його загибелі (!).

З березня клініки будуть зобовʼязані її утилізовувати. От як пояснити вбитою горем жінці, яка буквально пару місяців назад оформлювала з чоловіком документи, щоб народити дитину, що поки її чоловік боронив державу і загинув, наші законотворці буквально позбавили його права бути батьком після своєї смерті?!», — говорить Бабич.

29 січня народний депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі написав, що в Раді вже зареєстрували два законопроєкти, спрямовані на розв’язання питання щодо зберігання та використання репродуктивних клітин загиблих учасників війни. За його словами, очікуються інші ініціативи.

Детальніше. У березні цьогоріч набере чинності прийнятий парламентом у листопаді 2023 року закон №8011 про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство чи материнство. Він дозволяє родинам безоплатно зберегти репродуктивні клітини військового та використати їх на випадок втрати можливості мати дітей через травми. Нині у цьому законі є пункт, який обурює громадськість: у разі загибелі військового його кріоконсервований матеріал утилізують. Автор правки обґрунтовує її «неврегулюванням норм постмортальної репродукції». 

Одна з авторок закону, депутатка від партії «Слуга народу» Оксана Дмитрієва, уточнила, що цю поправку до закону внесли вже в другому читанні: «І попри те, що я, як головний автор цього закону, була проти — її прийняли. Чому в автора правки виникла така ідея — краще запитати у нього».

«Моя позиція: репродуктивні клітини — це власність того, хто їх зберігає. І саме ця людина повинна вирішувати, що з ними робити в разі смерті: утилізувати, передати другому з подружжя, чи навіть віддати до загального банку. Тим більше, що це наш найкращий генофонд. І це легко можна зробити нотаріальною згодою», — каже Дмитрієва.

Депутатка зазначила, що підзаконні акти та механізми ще не розробили, тому програма поки не почала роботу. «Ця правка має стосуватися лише тих, хто зберігає клітини в межах програми (яка ще не працює), і паралельно я подаю окремий законопроєкт (він уже готовий), який скасує цю антилюдську норму».

Опісля розголосу автор цієї правки, голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький у своєму телеграм-каналі написав: «У соцмережах та у ЗМІ поширились повідомлення про те, що жінкам заборонили використовувати для запліднення заморожений біоматеріал їхніх загиблих чоловіків. А це стосується зокрема дружин українських загиблих воїнів — наших Героїв. Ми вважаємо таку ситуацію неправильною і несправедливою стосовно наших Героїв і памʼяті про них».

Радуцький сказав, що задля розв’язання колізії до 23 березня 2024 року (дата вступу законопроєкт у дію) Рада ухвалить зміни до Цивільного кодексу, які враховуватимуть інтереси сімей загиблих воїнів.

Реакція МОЗ

Міністерство охорони здоров’я зазначило, що кріобанки все-таки не будуть утилізувати заморожений біоматеріал загиблих героїв. «Держава зацікавлена у продовженні роду усіма українцями… Те, що в законі не передбачено такої ж можливості для тих, хто загинув, — законодавча колізія, яку буде усунено у найкоротші терміни».

У своєму повідомленні Кремінь заявив, що отримав скарги від військових, які фіксують порушення мовного закону і в столиці, і в багатьох регіонах півдня і сходу.

Участь у створенні фото взяли: Богдан Кротевич (Тавр), Вадим Ворошилов (Karaya) Андрій Лімонтов (Людоїд), Масі Найєм (Ганз), Василь Гриценко (Чучупак), Олександр Будько (Терен), Гліб Стрижко (Зулу-2), Асан Ісенаджиєв (Хасан), Дмитро Гержан (Тритон), Євгеній Громадський (Гром), Микола Кущ (Фрост), а також Роман Костенко (Гром). 

Більшість учасників календаря служать, тому частина зйомок відбувалась не лише у Києві, але і на сході, зокрема у Покровську та Краматорську. Автор робіт — Віталій Юрасов, який відомий своїми роботами для ЗСУ, ГУР, СБУ, ССО, Офісу Президента України, ДПСУ, НГУ та ін.

Цитата. «Говорити про війну і про потреби побратимів на фронті — залишається однією з головних задач. Вирішив долучитись до фотопроєкту, бо якщо він допоможе закупити ще 500 дронів, які допоможуть виконувати бойові задачі і захищати їх життя, то чому ні. Об’єднане суспільство — єдине що дасть нам шанс цю війну таки виграти, нехай цей календар який створили зусиллями цивільних і військових будем таким нагадуванням», — говорить ветеран Олександр Терен.

У відомстві зазначили, що цей та перший сертифікований бронежилети, які виробила вітчизняна компанія «Українська броня», вже доступні для централізованої закупівлі.

Фото: Міноборони

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Історії про жінок, які прагнуть говорити за двох. Про тих, хто бере в руки своє життя і бореться далі в пам’ять про своїх коханих. І роблять це попри те, що можуть почуватися самотніми, незручними та сторонніми у своєму горі», — кажуть творці проєкту.

Тетяна Ваценко 

Тетяна з Денисом познайомилась у цирковій студії в Полтаві: «Я закохалася до нестями, і це той випадок, коли перше кохання — на все життя. Бо, як би не склалося все далі, складно усвідомлювати, що може бути якесь життя без нього. Тому ось так, в 15 років, я закохалася на свою голову, і все».

Денис долучився до десантно-штурмової бригади ЗСУ одразу. Перший тиждень після вторгнення РФ воював під Полтавою, а від початку березня — під Гуляйполем Запорізької області. «Сказати, що це складно — це нічого не сказати. В мене досі судомить іноді руки від постійного тримання телефону. Бо це ж шалений страх пропустити повідомлення або дзвінок, коли він може поговорити». Загинув Денис через міну, яка здетонувала під колесами авто.

«Для мене важливо, що я встигла йому сказати, що безмежно ним пишаюся і приймаю його рішення. Навіть попри те, що з наслідками зараз доводиться боротися мені. Я тоді йому сказала: «Я буду завжди стояти за твоїм плечем і подавати тобі патрони». 

Ольга Журба

Ольга й Роман познайомились у 2008 році: «Якось так дуже все спонтанно і неочікувано сталось. Чоловік на вісім з половиною років молодший від мене. Але це бентежило тільки мене, а не його. На той момент йому було 23–24 роки, але у нього були дуже чоловічі вчинки, думки. Мені завжди було з ним цікаво, мені була цікава його думка». 

Роман заповнив документи до полку Азов ще в грудні 2021 року, коли повномасштабна війна лише насувалася. Ольга сказала, що не має права цього разу його зупинити, і прийняла рішення чоловіка. Добре розуміла, як це болить Романові. Він часто повторював, цитуючи Довбуша: «Це мої гори, я тут ґазда, і жодного москаля тут не буде». 

Роман захищав Київ, Мощун, Ірпінь. У квітні 2022-го чоловік вийшов зі складу добровольців Азову і пішов служити у 24-ту механізовану бригаду як стрілець-помічник гранатометника. Загинув чоловік під час артилерійського обстрілу.

Олена Макаревич

«Я прокидаюся зранку і розумію, що у мене є сьогодні, щоб прожити його немарно, бо для того, щоб ми тут жили, вони там віддають своє життя. То як ми можемо скласти руки? Ми повинні хоча б своє життя не загубити, хоча б намагатися жити, щось відчувати, виходити в люди, отримувати хоча б якісь радісні миті. По краплинках». 

Владлена та Олену познайомив спільний знайомий: «Не можна сказати, що це кохання з першого погляду, але дуже маленький проміжок часу, бо ніби зустріли споріднену душу», — говорить Олена. Закохані одружилися у червні 2022 року. Наречений мав лише пів доби вільного часу — того ж дня мусив повертатися на службу.

До великої війни Владлен працював інженером у Центрі організації дорожнього руху в Києві. Однак мав військовий досвід, бо ще раніше 3 роки служив у Державній прикордонній службі. «Було дуже страшно його відпускати, але водночас чудово розуміла, що людину зі знанням військової справи неможливо втримати». Загинув військовий через приліт міни 8 грудня. Напередодні пара вітала один одного з півріччям шлюбу.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Відтепер військовослужбовці можуть придбати проїзний документ, навіть якщо поїздка раптова, наприклад, на лікування, у відрядження або до рідних у довгоочікувану відпустку, а квитки вже розкупили», — пояснив голова правління «Укрзалізниці» Євген Лященко.

Залишити заявку на порталі можна не пізніше, ніж за 6 годин до відправлення поїзда. Після цього на вказаний замовником е-mail прийде спеціальний код. Викупити квиток потрібно в касі не пізніше, ніж за 1 годину до відправлення поїзда, предʼявивши військовий квиток або посвідчення офіцера. 

Військовослужбовці можуть бронювати квитки і для себе, і для побратимів, з якими разом збираються в дорогу. Спецзамовлення квитків наразі доступне на 17 поїздів, які найпопулярніші серед військовослужбовців. Зокрема, це маршрути до міст, наближених до зони ведення бойових дій та зворотно.

Раніше військовослужбовці бронювали квитки через військового коменданта. Це значно ускладнювало процес та фактично унеможливлювало поїздку день у день. Адже було необхідно спочатку здійснити особистий візит до військового коменданта, а потім на вокзал, щоб викупити квиток.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Довідка. 6 грудня 1991 році Верховна Рада прийняла Закон України «Про Збройні сили України». Парламент встановив відзначати щорічно 6 грудня День Збройних сил України у 1993 році.

Фото: CinCAFU

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

З початку повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до війська як доброволець. У квітні його нагородили медаллю «За військову службу Україні» за особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку.

Фото: Артем Сачук