У чому справа?
Основним питанням є бюджет ЄС. Нині він становить 186 млрд євро і поділяється між країнами. Найбільше коштів віддають Німеччина, Франція та Італія. Найбільше отримують Польща, Угорщина та Греція. Після приєднання нових держав цей розподіл зміниться. Чи можуть країни-донори виділяти більше? Чи готова Польща не лише отримувати менше, але й виділяти свої кошти Україні? Ці питання поки не вирішені.
Також є питання спільної політики. Всі важливі рішення в ЄС приймають в Європейському парламенті. Приєднання такої великої країни як Україна означатиме долучення від 50 до 60 нових депутатів. Це створює загрозу того, що парламент стане завеликим для ефективного прийняття рішень. Окрім того, з більшою кількістю депутатів вплив окремих представників країн стане меншим і деякі члени Союзу можуть виступати проти цього.
Усі основні рішення в ЄС мають приймати одноголосно. Кожен член Союзу має право вето, тобто може одноголосно скасувати рішення, яке прийняли решту 26 країн ЄС. Цим неодноразово зловживала Угорщина і це може створити проблеми при прийнятті нових держав. Але одне із найбільших питань стоїть до українських агровиробників.
До чого тут українські фермери?
Однією з основних сфер співпраці країн ЄС є агровиробництво. Хто, де і що вирощує — вирішують спільно. На вирощування їжі виділяють багато спільних грошей. Неймовірно великий розмір та потужність українського агросектору зробить Україну основним бенефіціаром цієї системи. Інші країни в такому разі отримуватимуть значно менше, тож система потребує зміни.
Але в цьому є й значні плюси. Як часто зазначає сама Україна, приєднання країни із такою вагомою у світовому масштабі харчовою промисловістю зробить ЄС глобальним гравцем, що контролюватиме харчову безпеку світу. Такі можливості полегшать процес налагодження співпраці між Україною та рештою країн ЄС. Великою мірою, саме це може підштовхнути неповоротку систему Союзу до змін.
Україна готується до вступу. Чи готується ЄС до України?
До російського вторгнення в Україну розширення ЄС ніхто всередині Союзу серйозно не розглядав. Ідею розширення називали «клінічно мертвою». Велика війна це змінила. «Розширення не просто повернулося на порядок денний, але й повернулося як одне з трьох головних питань, якими займаються лідери», — зазначено в статті The Guardian із посиланням на неназваного дипломата.
Україна, Молдова, Албанія, Сербія, Косово, Туреччина, Чорногорія, Північна Македонія і Боснія та Герцеговина перебувають у черзі на прийняття. Грузія — у процесі подання заявки. «Ви — частина нашої сім’ї, ваше майбутнє — в нашому Союзі, і наш Союз не є повним без вас», — сказала минулого року Україні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Але чітких пропозицій щодо бюджетних та інституційних реформ в ЄС поки немає. Президент Європейської ради Шарль Мішель цього тижня закликав європейських політиків починати реформи, щоб бути готовими до прийняття нових країн до 2030 року.
Фото: Visegrad Insight
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
