У чому справа?

Основним питанням є бюджет ЄС. Нині він становить 186 млрд євро і поділяється між країнами. Найбільше коштів віддають Німеччина, Франція та Італія. Найбільше отримують Польща, Угорщина та Греція. Після приєднання нових держав цей розподіл зміниться. Чи можуть країни-донори виділяти більше? Чи готова Польща не лише отримувати менше, але й виділяти свої кошти Україні? Ці питання поки не вирішені.

Також є питання спільної політики. Всі важливі рішення в ЄС приймають в Європейському парламенті. Приєднання такої великої країни як Україна означатиме долучення від 50 до 60 нових депутатів. Це створює загрозу того, що парламент стане завеликим для ефективного прийняття рішень. Окрім того, з більшою кількістю депутатів вплив окремих представників країн стане меншим і деякі члени Союзу можуть виступати проти цього.

Усі основні рішення в ЄС мають приймати одноголосно. Кожен член Союзу має право вето, тобто може одноголосно скасувати рішення, яке прийняли решту 26 країн ЄС. Цим неодноразово зловживала Угорщина і це може створити проблеми при прийнятті нових держав. Але одне із найбільших питань стоїть до українських агровиробників.

До чого тут українські фермери?

Однією з основних сфер співпраці країн ЄС є агровиробництво. Хто, де і що вирощує — вирішують спільно. На вирощування їжі виділяють багато спільних грошей. Неймовірно великий розмір та потужність українського агросектору зробить Україну основним бенефіціаром цієї системи. Інші країни в такому разі отримуватимуть значно менше, тож система потребує зміни.

Але в цьому є й значні плюси. Як часто зазначає сама Україна, приєднання країни із такою вагомою у світовому масштабі харчовою промисловістю зробить ЄС глобальним гравцем, що контролюватиме харчову безпеку світу. Такі можливості полегшать процес налагодження співпраці між Україною та рештою країн ЄС. Великою мірою, саме це може підштовхнути неповоротку систему Союзу до змін. 

Україна готується до вступу. Чи готується ЄС до України?

До російського вторгнення в Україну розширення ЄС ніхто всередині Союзу серйозно не розглядав. Ідею розширення називали «клінічно мертвою». Велика війна це змінила. «Розширення не просто повернулося на порядок денний, але й повернулося як одне з трьох головних питань, якими займаються лідери», — зазначено в статті The Guardian із посиланням на неназваного дипломата.

Україна, Молдова, Албанія, Сербія, Косово, Туреччина, Чорногорія, Північна Македонія і Боснія та Герцеговина перебувають у черзі на прийняття. Грузія — у процесі подання заявки. «Ви — частина нашої сім’ї, ваше майбутнє — в нашому Союзі, і наш Союз не є повним без вас», — сказала минулого року Україні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Але чітких пропозицій щодо бюджетних та інституційних реформ в ЄС поки немає. Президент Європейської ради Шарль Мішель цього тижня закликав європейських політиків починати реформи, щоб бути готовими до прийняття нових країн до 2030 року. 

Фото: Visegrad Insight

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Валерія Гонтарева, колишня голова НБУ, зазначила, що «донори не бояться старих олігархів — вони бояться нових», що можуть розкрадати гроші, які будуть виділятися на так званий «план Маршалла». 

«У доповіді персоналу МВФ у грудні було визначено відновлення «олігархічних інтересів» як високий ризик для реформ в Україні та майбутнього зовнішнього фінансування». — Йдеться у матеріалі.

У свою чергу, країни G7, за словами неназваного обізнаного європейського дипломата, продовжують тиснути на Україну і вимагати, щоб уряд негайно відновив програми реформ.

«З одного боку, ця війна є кризою, але з іншого — це ідеальний шанс і можливість реформувати Україну», — додав колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Україні досі не вистачає очищення судової та податкової системи, а також оцифрування державних процедур, які б забезпечили прозорість. Без цього корупція в урядових міністерствах може знову отруїти майбутнє України.

Україна зараз стає все більш централізованою та мілітаризованою державою.

У свою чергу, як зазначає Bloomberg, є хвилювання щодо політики чинного Президента України: 

«Деякі критики навіть почали хвилюватися, що Зеленський веде Україну на шлях, який може перешкодити поверненню до ліберальнішого післявоєнного порядку. Більше великих компаній було взято під контроль уряду, включно з найбільшою нафтовою компанією « Укрнафта » та нафтопереробним заводом «Укртатнафта», обидві з яких контролював його колишній спонсор Коломойський».

Поява нових олігархів в Україні може надалі негативно впливати на перспективи країни, бо буде гальмувати отримання іноземних інвестицій та усунення монопольного ринку.

Авторка: Ольга Гушул

Фото: uain.press

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

20 березня політикиня візьме участь у неформальному засіданні Ради з загальних питань (підрозділ Ради ЄС). Там держави-члени ЄС спільно з Україною проведуть попереднє обговорення. До травня Україна планує завершити виконання всіх семи визначених вимог. Офіційна оцінка буде в жовтні.

Нагадаємо, що вимогами ЄС до України є: реформа Конституційного суду, продовження судової реформи, антикорупція, що також включає призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, боротьба з відмиванням коштів, втілення антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським і зміна законодавства про нацменшини.

Ольга Стефанішина вважає, що ЄС зарахує Україні «антиолігархічний» критерій, попри те, що його не будуть реалізовувати у заданому вигляді. Уряд не складатиме «реєстр олігархів». Замість цього планує зменшити їхній вплив через антимонопольні та антикорупційні заходи.

Фото: finbalance.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Сьогодні на позачерговому засіданні Уряду Семена Кривоноса призначили директором Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Раніше «Схеми» з’ясували, що з чоловіком було пов’язано дві різні справи з хабарами на одну і ту ж суму — 120 тисяч доларів. У одній він був викривачем, а у іншій разом з головою однієї з сільрад Обухівського району Київщини вимагав хабар. Пізніше справу закрили за відсутності факту злочину. 

Ще одна реформа стосується боротьби з корупцією. Генеральний прокурор України 28 липня 2022 року призначив Олександра Клименка на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Саме призначення затягнулося на два роки, а посли «Великої сімки» зазначали, що це «критично важливе рішення» для України. 

Перед новорічними святами 13 грудня 2022 Верховна Рада прийняла законопроект, який змінює процедуру відбору суддів Конституційного Суду Україну. Він передбачає створення Дорадчої групи з 6 кандидатів: 3 призначає держава, інших за рекомендацією Венеціанської комісії або міжнародних організацій. Експерти можуть відсторонити кандидата, якщо він не відповідає моральним якостям. Але Венеціанська комісія рекомендувала змінити ухвалений закон через недостатню кількість представників від міжнародних партнерів. В уряді заявили, що готові переглянути закон, але досі змін немає. 

Верховна Рада 13 грудня 2022 року прийняла Закон про національні меншини України. Венеціанська комісія рекомендувала оновити закон про освіту 2017 року, який став причиною конфлікту між Будапештом і Києвом.  Згідно з законом усі школи мають перейти на викладання українською мовою. 

29 грудня 2022 року Президент Володимир Зеленський підписав закон «Про медіа». Проти цього закону виступила Міжнародна федерація журналістів через нововведення щодо Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Тепер її склад будуть формувати Верховна Рада та президент. Як зазначають експерти, за таких умов неможливо уникнути політичного впливу. 

16 січня 2023 пройшов другий етап конкурсу на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). У березні Вища раді правосуддя (ВРП), обере тих, кого призначить на посади. 

П’яте завдання пов’язане з деолігархізацією. Кабінет Міністрів розпорядився внести зміни до Закону про олігархів з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії та відклав формування реєстру олігархів на три місяці після публікації її висновків.

Дедлайну виконання цих вимог не було, як і офіційного роз’яснення, чи почнуться після цього перемовини про вступ в ЄС. У документі рішення Єврокомісії зазначають, що ці 7 пунктів необхідно виконати для того, щоб зберегти статус кандидата. Брюссель лишає за собою право забрати цей статус у будь-який момент.

Фото: finbalance.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Я думаю, що в усьому цьому є елемент політичного рішення. Так завжди було і буде. Але я також вважаю, що існує тісний зв’язок між необхідністю суттєвих реформ і політичним рішенням, тому що якщо ви не досягнете прогресу в цих реформах, ви надасте дуже зручну причину для тих, хто може бути менш зацікавлений у продовженні розширення кількості членів», — зауважила Сіммонс. 

Вона також наголосила, що ЗСУ повністю відповідають нормам членів НАТО. Про це, зокрема, засвідчила війна.  

«Відверто кажучи, єдине, що зробила ця війна, якої ніхто не хотів — вона показала, наскільки українські Збройні сили здатні діяти зі стандартним обладнанням НАТО. Але насправді ми це знали ще до війни. Мені шкода, що їм довелося пройти перевірку в цьому. Але ми вже знали, що проблема не в сумісності, в тому сенсі, що це вже було виконано. Йшлося про інституційну реформу оборонних механізмів, оборонних закупівель, людських ресурсів оборони тощо, де, як ми всі знаємо, попереду ще досить багато роботи», — додала посолка.

Мелінда Сіммонс також підкреслила, що реформи є важливими, попри те, що складно думати про це тоді, коли росіяни здійснюють атаки на українські об’єкти. Перш за все, Україні це потрібно не для вступу до НАТО, а для того, аби мати сильні Збройні сили в майбутньому. 

Нагадаємо, 30 вересня Президент Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України до НАТО за пришвидшеною процедурою. 

Фото: eurointegration.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Першою складовою програми є модель здорової школи. Вона передбачає вісім компонентів для зміцнення імунітету учнів. Наприклад, нова концепція уроків фізкультури, реформа шкільного харчування. Планують популяризувати спортивні секції і гуртки, запустять онлайн-додатки для їхнього пошуку.

Друга складова програми стосується людей старшого віку. Для осіб старших за 55 років запровадять так звані медичні чек-апи — повні медобстеження кожні два роки, а для деяких категорій — щорічно. Третя складова передбачає створення «активних» парків і спортивних майданчиків по всій країні.

Коментар. «Це локації, мета яких проста: спорт — для всіх, спорт — доступний і цікавий. Це можливість без дорогих тренажерів і персонального тренера, коли і де тобі зручно, займатися разом з нашими олімпійськими чемпіонами, зірками українського спорту, сучасного телебачення, кіно і музики», — сказав український Президент.

Фото: president.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. За новими законами, жінкам більше не потрібен дозвіл родича-чоловіка, щоб поїхати за кордон з дітьми. Крім того, у Судані тепер можна продавати і вживати алкоголь тим його мешканцям, які не сповідують іслам (таких там близько 3%).

Довідка. Жіноче обрізання — це часткове чи повне видалення або пошкодження зовнішніх жіночих геніталій. Ця процедура підвищує ризик смерті від інфекцій чи втрати крові, а також може призводити до смертельних ускладнень під час народження дитини. 

У Судані, за оцінками ООН, дев’ять із десяти дівчат і жінок пройшли процедуру жіночого обрізання. Як повідомили у правозахисній групі 28 Too Many, до її криміналізації понад три чверті операцій проводили медсестри, акушерки чи інші медпрацівники.

Що ще варто знати про заборони в інших країнах світу

• Покарання батогами скасували у Саудівській Аравії. І більше не страчуватимуть неповнолітніх. Верховний суд у Саудівській Аравії скасував покарання батогами. Таким чином там вирішили дотримуватися міжнародних стандартів прав людини, які забороняють застосування тілесних покарань. Також у цій країні більше не страчуватимуть засуджених неповнолітніх. Замість цього їх засуджуватимуть на максимальний десятирічний термін.
• Жінки в Ірані зможуть відвідувати футбольні матчі. Іранська влада погодилась зняти заборону для жінок на відвідування футбольних стадіонів, яка діяла з 1979 року.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати соцопитування:

1. рушії та гальма реформ. Головним рушієм реформ однозначно вважають Президента (60%). Також до основних рушіїв зараховують уряд (37%), парламентську фракцію партії «Слуга народу» (30%), населення (27%), громадські організації, волонтерів (24%). А найбільший опір реформам, на думку громадян, чинять олігархи (51%) та бюрократія, чиновники (43%).
2. Розвиток країни. Корупція та війна найбільше заважають розвитку України — так вважає 69% українців. Майже 31% опитаних українців переконаний, що розвитку країни заважає засилля олігархів в економіці, ще 25% думають, що стримує розвиток відсутність професіоналів у владі.
3. Пріоритети українців. Найважливішою є антикорупційна реформа (для 59% населення). Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (54%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (46%).
4. Успішні реформи. Жодної успішної реформи не назвали 51% опитаних (торік – 41%). Відносно успішними визнали лише антикорупційну реформу (10%), децентралізації (10%), реформу охорони здоров’я (9%), реформування армії (9%), земельну реформу (8%).
5. Демократія чи авторитаризм. 52% опитаних вважають демократію найбільш бажаним варіантом державного устрою для України.  20% українців вважають, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим. 19% відповіли, що для них взагалі не має значення, демократичний режим в країні чи ні. 

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років. Похибка не перевищує 2,3%.

⟶ Партія «Слуга народу» утримує лідерство у рейтингу виборців. Якби вибори відбувалися знову, за неї проголосувала б майже половина виборців — 45,4%. Про це свідчить січневе дослідження Центру Разумкова. 13,8% опитаних проголосували б за «Опозиційну платформу — за життя», 12,3% — за «Європейську солідарність», 8,0% — за «Батьківщину», 5,2% — за партію «Сила і честь».

У всіх макрорегіонах «Слуга народу» є лідером симпатій. У західному й центральному регіонах друге місце посідає «Європейська солідарність», а третє — «Батьківщина». У східному та південному регіонах другий показник має «Опозиційна платформа — за життя».

⟶ США розширили санкції проти Росії за окупацію Криму. Америка включила до санкційного переліку сімох «посадовців» анексованого Росією Криму та компанію, яка забезпечує залізничне сполучення між агресором та окупованим півостровом.

Власність цих осіб та організацій, якщо вона є у США або під контролем американських громадян, передадуть в Управління з контролю за іноземними активами.

Фото: pexels.com