«Я думаю, що в усьому цьому є елемент політичного рішення. Так завжди було і буде. Але я також вважаю, що існує тісний зв’язок між необхідністю суттєвих реформ і політичним рішенням, тому що якщо ви не досягнете прогресу в цих реформах, ви надасте дуже зручну причину для тих, хто може бути менш зацікавлений у продовженні розширення кількості членів», — зауважила Сіммонс. 

Вона також наголосила, що ЗСУ повністю відповідають нормам членів НАТО. Про це, зокрема, засвідчила війна.  

«Відверто кажучи, єдине, що зробила ця війна, якої ніхто не хотів — вона показала, наскільки українські Збройні сили здатні діяти зі стандартним обладнанням НАТО. Але насправді ми це знали ще до війни. Мені шкода, що їм довелося пройти перевірку в цьому. Але ми вже знали, що проблема не в сумісності, в тому сенсі, що це вже було виконано. Йшлося про інституційну реформу оборонних механізмів, оборонних закупівель, людських ресурсів оборони тощо, де, як ми всі знаємо, попереду ще досить багато роботи», — додала посолка.

Мелінда Сіммонс також підкреслила, що реформи є важливими, попри те, що складно думати про це тоді, коли росіяни здійснюють атаки на українські об’єкти. Перш за все, Україні це потрібно не для вступу до НАТО, а для того, аби мати сильні Збройні сили в майбутньому. 

Нагадаємо, 30 вересня Президент Володимир Зеленський, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписали заявку на вступ України до НАТО за пришвидшеною процедурою. 

Фото: eurointegration.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вступ до НАТО дещо обережніше сприймають жителі сходу країни: 69% — за вступ, 9% — проти, 17% — не прийшли б на голосування.

Чому це важливо. В опитуванні взяли участь 2000 респондентів, тому вибірка є репрезентативна і допомагає відстежити політичні настрої населення.

Фото: zmina.info

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ось результати опитування:

1. Вступ у ЄС та НАТО. На референдумі щодо вступу до Євросоюзу відповідь «так» обрали б майже 58% опитаних. Проти майже 27%. За вступ до НАТО на референдумі проголосували б майже 48% респондентів, проти — майже 33%.
2. Росія — агресор? З цим погодилися майже 60% опитаних. Близько 24% кажуть, що РФ — це звичайна сусідська держава. 9% вважають Росію дружньою до нас країною.
3. Українська мова. 64,5% респондентів вважають, що вона має бути єдиною державною, а російська може вільно використовуватися. Майже 18% опитаних допускають використання російської як офіційної мови в деяких регіонах, близько 15% вважають, що обидві мови мають бути державними в Україні.
4. Звідки українці дізнаються інформацію? 65,6% — із загальнонаціонального ТБ, майже 53% — з інтернет-ресурсів, близько 45% — із соцмереж.
5. Найпопулярніші соцмережі. Тримає першість Facebook із майже 60%, далі йде YouTube із майже 40%, Instagram — близько 30%)і Telegram майже 18%. Найпопулярнішим месенджером виявився Viber — 66%. Далі — Facebook Messenger із майже 30% і Telegram із 25%. Майже 27% не користуються соцмережами.

Чи варто взагалі вірити соцопитуванням?

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Останні опитування українців: про що варто знати

• 66% українців не планують їхати у відпустку цього літа — опитування. Лише 9% опитаних українців виїжджали або планують цього літа ще поїхати у відпустку за кордон. 43% опитаних уже провели або планують провести відпустку у тому ж місці, що й живуть. 
• 68% українців переконані, що Україна йде «не туди» — опитування. 19% опитаних вважають, що у цілому справи в Україні ідуть у правильному напрямку.
• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Результати соцопитування:

1. найактивніше вступ до НАТО підтримують жителі західного регіону України — 69%, у центральному регіоні підтримка НАТО — 49%, на півночі — 55%, на сході — 43%, на півдні і на Донбасі — по 29%;
2. майже на 20% зросла ідея підтримки вступу у НАТО за останні 5 років. Для порівняння, у березнні 2014 року таку ідею підтримувало 34% українців;
3. 45% опитаних українців вважають НАТО оборонним союзом. 19% переконані, що це союз країн для протидії Радянському Союзу та Російській Федерації. 13% розглядають НАТО як миротворчу організацію. 11% впевнені, що Альянс є агресивним військовим блоком.

Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провела громадська організація «Центр прикладних досліджень» з 20 листопада по 4 грудня 2019 року. Опитали 2035 осіб по всій Україні, окрім тимчасово окупованої території Криму та тимчасово неконтрольованої території України у Донецькій та Луганській областях. Похибка не перевищує 2,2%.

Довідка. НАТО (Північноатлантичний альянс) — це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз. До НАТО входять 29 держав Північної Америки та Європи. 

Головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок.

⟶ Україна готова прискорити підготовку до членства у НАТО. Україна та НАТО 1 листопада цього року оголосили про перехід на новий формат співпраці та домовилися про новий пакет допомоги та спільних заходів. 

Українська влада вважає, що План дій щодо членства (ПДЧ) має залишатися на порядку денному відносин із НАТО: «Ми готові доводити – Україна заслуговує цього формату». 

Україна концентрується на проведенні реформ, водночас «не знімає з порядку денного план дій щодо членства у НАТО», — сказав Володимир Зеленський. Президент підтвердив перехід на новий формат у практичній співпраці між Україною та НАТО: «Ми домовилися про новий консолідований пакет допомоги та заходів».

 ⟶ 7 міфів про НАТО. Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи та їхнє спростування.

Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.

Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.

Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.

Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.

Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.

Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями. 

Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте. 

Розвінчання інших міфів читайте за посиланням.

Дізнайтеся більше про відносини України і НАТО:

• Інтеграція без ПДЧ: що стоїть за «перезапуском відносин» України з НАТО (Європейська правда)
• Ювілей Альянсу: чому і як НАТО продовжує підтримувати Україну (Європейська правда)

Фото: armyinform.com.ua