Що таке публічні закупівлі і навіщо вони потрібні?
Публічні закупівлі — це процес, за допомогою якого державні установи та організації купують товари чи послуги для потреб країни та суспільства. Цей процес регулює Закон України «Про публічні закупівлі», який визначає правила та процедури здійснення таких закупівель. 

Основна мета публічних закупівель — забезпечити ефективне та прозоре використання державних коштів, а також створити рівні умови для всіх, хто пропонує свої послуги. Саме тому з 2015 року в Україні впровадили електронну систему закупівель Prozorro. Вона дає змогу проводити тендери онлайн та забезпечує відкритий доступ до інформації про закупівлі. Завдяки Prozorro будь-хто може переглянути інформацію про державні закупівлі.

(Фото: з відкритих джерел)

Що нам потрібно зробити ще у сфері публічних закупівель на шляху в ЄС?Кабмін у лютому цього року затвердив Стратегію реформування публічних закупівель на 2024–2026 роки. Одним із основних завдань визначили узгодження українського законодавства з директивами ЄС. У ГО «Transparency International Ukraine» зазначають, що затвердження цієї Стратегії — необхідний крок. Водночас навіть Єврокомісія у своєму останньому звіті вказала на необхідність чіткого і структурованого підходу до її впровадження.

«Нам треба запровадити, до прикладу, нові процедури закупівель, подовжити строки на подання пропозицій для бізнесу, зробити так, щоб ті хто проводить закупівлі, активніше використовували нецінові критерії. Все це вимагає коригування не лише законодавства, але й змін в електронній системі Prozorro», — каже в коментарі НЗЛ заступник виконавчого директора «TI Ukraine» з інноваційних проєктів Іван Лахтіонов.

Також, за словами Івана, у Prozorro створили можливість для закупівель за кошти донорів. Тепер міжнародні партнери можуть проводити закупівлі, які вони готові фінансувати, через цю систему.

Довідка. Transparency International — антикорупційна організація, заснована 1993 року в Берліні ексдиректором Світового банку Пітером Айґеном. Наразі організація представлена у понад 110 країнах світу. Заснування ГО «Transparency International Ukraine» відбулося під час щорічного зібрання міжнародної організації.

(Фото: з сайту ГО «Transparency International Ukraine»)

Новий закон «Про публічні закупівлі» та євроінтеграція
17 вересня цьогоріч депутати у першому читані підтримали нову редакцію закону «Про публічні закупівлі». Попереду ще друге читання та підпис Президента. Однак в тому варіанті, що вже проголосували, є низка нових європейських процедур.

«Учасники зможуть подавати варіанти пропозицій на тендери, з’явиться можливість виправити помилки протягом 24 годин у значно більшій кількості випадків та більше часу на подання пропозицій», — розповідає Іван про частину змін, які пропонують в законопроєкті.

(Фото: Facebook / Іван Лахтіонов)

Що за допомогою цього законопроєкту хочуть змінити ще?
Кабінет Міністрів хоче запровадити нову процедуру закупівель — інноваційне партнерство. Вона передбачає укладання договору на розробку унікальних товару, послуги або роботи з їхньою подальшою публічною закупівлею.

Також впровадити закупівлі із застосуванням динамічної системи закупівель. Це різновид відкритої рамкової угоди, до якої постачальники зможуть долучатися протягом всього періоду її дії. Так для замовників спрощуються закупівлі, в яких виникає постійно повторювана потреба.

І ще одна нова пропозиція — агреговані та спільні закупівлі. Проведення спільних закупівель дозволить кільком замовникам домовляються разом придбати певні товари чи послуги, об’єднуючи свої потреби в один тендер. Кожен замовник укладає окремий договір, але процес закупівлі відбувається спільно.

Які є виклики щодо нового закону «Про публічні закупівлі»?
Це дуже комплексний документ, в якому потрібно поєднати стандарти ЄС з нашими реаліями. Він має зробити участь у закупівлях привабливою для бізнесу, зрозумілою і чіткою.

«Результати роботи робочої групи, що напрацьовувала зміни до другого читання, зараз направили європейцям. Ми чекаємо на зворотній зв’язок від них. Потім документ ще доопрацюють. І вже на етапі, коли оприлюднять версію до другого читання, ми зможемо чітко сказати, що вже добре, а що ще треба буде допрацьовувати», — каже Іван Лахтіонов.

Чи забезпечує нинішня система достатній рівень прозорості для громадського моніторингу?
У порівняні з європейськими публічними закупівлями, у нас значно більше відкритих даних. Однак це не означає, що прозорість достатня. У нас досить багато винятків, коли щось можна купувати без тендерів або публікувати обмежену інформацію про деякі закупівлі. Проте навіть Єврокомісія наголошує, що їхнє число треба переглянути й зменшити, каже Лахтіонов.

«Ми маємо досить хороші можливості для моніторингу. Інакше б наші аналітики торік не змогли запобігти перевитраті 1,5 млрд грн з бюджету. Водночас є певні зміни, які ми адвокуємо, щоб система стала прозорішою», — додає чоловік.

Навіщо нам потрібна ця реформа для відбудови?
Більшість тендерів, в яких «Transparency International Ukraine» зараз знаходить порушення і потенційні переплати — це відбудова, будівництво укриттів і схожі закупівлі. І не завжди питання в корупції, подекуди проблеми виникають через неефективні процеси й недостатню професіоналізацію тих, хто проводить закупівлі.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Фото: колаж НЗЛ

Авторка тексту — Ірина Кравець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також у законопроєкті йдеться про те, що половину членів атестаційних комісій для керівних посад обирають міжнародники. За словами нардепа Ярослав Железняка, реформа митниці є «маяком» Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та США. А головне, каже Железняк, «це найкраще, що можна було з нашого боку зробити для збільшення надходжень у бюджет». 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Тепер цей висновок мають схвалити держави-члени Союзу на саміті 14-15 грудня. Далі — виконавчий орган ЄС почне технічну підготовку процесу вступу. Йдеться про перевірку рівня відповідності українського законодавства європейському поряд з подальшим реформуванням. 

Наступним етапом мають стати перемовини, тривалість яких наразі невідома. Наприклад, переговори Хорватії, яка приєдналась останньою, тривали впродовж десяти років.

Єврокомісія також рекомендувала Раді ЄС почати переговори про вступ з Молдовою; за певних умов — з Боснією і Герцеговиною, а Грузії  надати статус держави-кандидата.

Довідка. 23 червня 2022-о Україна отримала статус кандидата на членство в ЄС. Таке рішення підтримали 27 держав-членів. Водночас визначили сім реформ, проведення яких необхідне для збереження статусу. 

Сьогодні Єврокомісія підсумувала стан справ та відзначила суттєвий прогрес. Зокрема акцентували на судових реформах та запровадженні прозорої системи попереднього відбору суддів Конституційного суду, а також боротьбі з олігархічним впливом.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Відкритий лист на своїй сторінці у Фейсбуці оприлюднила Генеральна директорка директорату стратегічного планування та євроінтеграції Ірина Литовченко: 

«Тиск на керівництво директоратів — це приклад політичних репресій. Тобто, для того, щоби вам запропонували звільнитись «по-хорошому, достатньо мати власну думку і силу захищати закон і зміни, які мають стати відчутними для всіх українців якомога скоріше. Нам прямо кажуть, що тепер треба працювати «по понятіям».

У листі йдеться про те, що уже 3, 5 тижні нове керівництво МОЗ блокує закупівлі машин екстреної медичної допомоги в пілотних регіонах. Також працівники кажуть, що нові керівники блокують усі рішення для нормальної роботи програми «Доступні ліки» та Національної служби здоров’я. Остання має забезпечити нормальну роботу понад 1000 медичних закладів первинки.

Підписанти листа кажуть, що нове керівництво не затверджує реєстр цін для Національного переліку. Це дозволило б уникнути завищення цін на лікарські засоби, які закуповуються медичними закладами через систему Prozorrо. Завдяки цьому заклади можуть забезпечити більше безоплатних ліків для своїх пацієнтів».

Уже з’явилася реакція прем’єра Гончарука. Він дав коментар Українській правді. Життя: «Ми уважно вивчаємо ситуацію. Я поважаю право на висловлювання своєї позиції кожного працівника МОЗу. Впевнений, що жодна чесна, професійна та компетентна людина не має бути звільнена з посади без належних підстав. Так само не маю жодних сумнівів щодо професійних якостей нової очільниці Міністерства Зоряни Скалецької. Впевнений, що пані Зоряна знайде шляхи вирішення проблеми всередині МОЗу».

Довідка. Зоряна Скалецька (Черненко) — нова міністерка охорони здоров’я. Її призначили на цю посаду замість Уляни Супрун 29 серпня цього року (тоді ж, коли й увесь новий склад Уряду). Закінчила Києво-Могилянську академію. Вона є головною експерткою медичної групи Реанімаційного пакету реформ, експерткою Центру підтримки реформ при Кабміні. 

Медреформу, зміни в системі медичної освіти Скалецька у цілому підтримує, називаючи це рухом у правильному напрямку, але при цьому критикує те, як ці зміни впроваджуються. Занепокоєння громадськості викликає ймовірна залежність Скалецької від різних груп впливу, зокрема пана Радуцького (засновник приватної клініки Борис, депутат від Слуги народу). 

⟶ МОЗ проведе внутрішній аудит Міністерства. Міністерство охорони здоров’я видало наказ про проведення внутрішнього аудиту міністерства. «Чому було прийнято це рішення? Заступники, нова політична команда, починаючи працювати зі співробітниками, зустрілася з моментами, не всюди,… з фактами, коли на папері одне, а по факту інше», – сказав радник Зоряни Скалецької Дмитро Раїмов.

⟶ У МОЗ створять Офіс пацієнта, який очолить особисто міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька. «Коли до Офісу буде надходити звернення пацієнта, тошвидко йтиме реакція, формуватиметься управлінське рішення, і міністерка його підписуватиме.  До цього будуть долучені всі заступники і радники. Це один з пріоритетів», — про це розповів радник Скалецької Дмитро Раїмов.

Фото: pexels.com