Що таке публічні закупівлі і навіщо вони потрібні?
Публічні закупівлі — це процес, за допомогою якого державні установи та організації купують товари чи послуги для потреб країни та суспільства. Цей процес регулює Закон України «Про публічні закупівлі», який визначає правила та процедури здійснення таких закупівель. 

Основна мета публічних закупівель — забезпечити ефективне та прозоре використання державних коштів, а також створити рівні умови для всіх, хто пропонує свої послуги. Саме тому з 2015 року в Україні впровадили електронну систему закупівель Prozorro. Вона дає змогу проводити тендери онлайн та забезпечує відкритий доступ до інформації про закупівлі. Завдяки Prozorro будь-хто може переглянути інформацію про державні закупівлі.

(Фото: з відкритих джерел)

Що нам потрібно зробити ще у сфері публічних закупівель на шляху в ЄС?Кабмін у лютому цього року затвердив Стратегію реформування публічних закупівель на 2024–2026 роки. Одним із основних завдань визначили узгодження українського законодавства з директивами ЄС. У ГО «Transparency International Ukraine» зазначають, що затвердження цієї Стратегії — необхідний крок. Водночас навіть Єврокомісія у своєму останньому звіті вказала на необхідність чіткого і структурованого підходу до її впровадження.

«Нам треба запровадити, до прикладу, нові процедури закупівель, подовжити строки на подання пропозицій для бізнесу, зробити так, щоб ті хто проводить закупівлі, активніше використовували нецінові критерії. Все це вимагає коригування не лише законодавства, але й змін в електронній системі Prozorro», — каже в коментарі НЗЛ заступник виконавчого директора «TI Ukraine» з інноваційних проєктів Іван Лахтіонов.

Також, за словами Івана, у Prozorro створили можливість для закупівель за кошти донорів. Тепер міжнародні партнери можуть проводити закупівлі, які вони готові фінансувати, через цю систему.

Довідка. Transparency International — антикорупційна організація, заснована 1993 року в Берліні ексдиректором Світового банку Пітером Айґеном. Наразі організація представлена у понад 110 країнах світу. Заснування ГО «Transparency International Ukraine» відбулося під час щорічного зібрання міжнародної організації.

(Фото: з сайту ГО «Transparency International Ukraine»)

Новий закон «Про публічні закупівлі» та євроінтеграція
17 вересня цьогоріч депутати у першому читані підтримали нову редакцію закону «Про публічні закупівлі». Попереду ще друге читання та підпис Президента. Однак в тому варіанті, що вже проголосували, є низка нових європейських процедур.

«Учасники зможуть подавати варіанти пропозицій на тендери, з’явиться можливість виправити помилки протягом 24 годин у значно більшій кількості випадків та більше часу на подання пропозицій», — розповідає Іван про частину змін, які пропонують в законопроєкті.

(Фото: Facebook / Іван Лахтіонов)

Що за допомогою цього законопроєкту хочуть змінити ще?
Кабінет Міністрів хоче запровадити нову процедуру закупівель — інноваційне партнерство. Вона передбачає укладання договору на розробку унікальних товару, послуги або роботи з їхньою подальшою публічною закупівлею.

Також впровадити закупівлі із застосуванням динамічної системи закупівель. Це різновид відкритої рамкової угоди, до якої постачальники зможуть долучатися протягом всього періоду її дії. Так для замовників спрощуються закупівлі, в яких виникає постійно повторювана потреба.

І ще одна нова пропозиція — агреговані та спільні закупівлі. Проведення спільних закупівель дозволить кільком замовникам домовляються разом придбати певні товари чи послуги, об’єднуючи свої потреби в один тендер. Кожен замовник укладає окремий договір, але процес закупівлі відбувається спільно.

Які є виклики щодо нового закону «Про публічні закупівлі»?
Це дуже комплексний документ, в якому потрібно поєднати стандарти ЄС з нашими реаліями. Він має зробити участь у закупівлях привабливою для бізнесу, зрозумілою і чіткою.

«Результати роботи робочої групи, що напрацьовувала зміни до другого читання, зараз направили європейцям. Ми чекаємо на зворотній зв’язок від них. Потім документ ще доопрацюють. І вже на етапі, коли оприлюднять версію до другого читання, ми зможемо чітко сказати, що вже добре, а що ще треба буде допрацьовувати», — каже Іван Лахтіонов.

Чи забезпечує нинішня система достатній рівень прозорості для громадського моніторингу?
У порівняні з європейськими публічними закупівлями, у нас значно більше відкритих даних. Однак це не означає, що прозорість достатня. У нас досить багато винятків, коли щось можна купувати без тендерів або публікувати обмежену інформацію про деякі закупівлі. Проте навіть Єврокомісія наголошує, що їхнє число треба переглянути й зменшити, каже Лахтіонов.

«Ми маємо досить хороші можливості для моніторингу. Інакше б наші аналітики торік не змогли запобігти перевитраті 1,5 млрд грн з бюджету. Водночас є певні зміни, які ми адвокуємо, щоб система стала прозорішою», — додає чоловік.

Навіщо нам потрібна ця реформа для відбудови?
Більшість тендерів, в яких «Transparency International Ukraine» зараз знаходить порушення і потенційні переплати — це відбудова, будівництво укриттів і схожі закупівлі. І не завжди питання в корупції, подекуди проблеми виникають через неефективні процеси й недостатню професіоналізацію тих, хто проводить закупівлі.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Фото: колаж НЗЛ

Авторка тексту — Ірина Кравець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.