Детальніше. «Застосування зброї, забороненої Мінськими угодами, що призвело до жертв, викликає надзвичайну стурбованість. Ці наступальні спроби збройних формувань, підтримуваних Росією, повністю суперечать домовленому припиненню вогню, яке досі повністю не дотримується». 

Через загостренням ситуації на сході України ЄС очікує дій від Росії: «Ми очікуємо, що Росія повною мірою і негайно використає свій вплив на підтримувані нею збройні формування».

Контекст. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.

⟶ 22-річний Максим Хітайлов: стало відомо ім’я загиблого на Донбасі українського воїна. Під час учорашнього ранкового нападу російських окупантів поблизу Хутора Вільного загинув гранатометник Максим Хітайлов 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

До служби у Збройних силах України Максим жив у селі Вирішальне на Полтавщині. Вступив на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника.

⟶ Сергій Сивохо перенісст презентацію «платформи примирення» через «провокацію» в Золотому. Радник секретаря Ради безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення окупованих територій Донбасу Сергій Сивохо переніс презентацію «Національної платформи примирення і єдності» через ескалацію на Донбасі

Сивохо написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Цинічна провокація, щоб зірвати мирні ініціативи. Немає інших слів для того, щоб описати те, що сталося сьогодні у районі Золотого. Це було нелегко – ми сумнівалися і зважували «за і проти», але в підсумку, вирішили перенести презентацію Національної платформи примирення і єдності». 

Робота з налагодження діалогу між простими людьми триватиме «непублічно, системно, безперервно». А нову дату презентації платформи повідомлять згодом. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Платити за в’їзд будуть не лише громадяни України, але й Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії. Причиною введення оплати буде впровадження Європейської інформаційної системою авторизації подорожей (ETIAS). 

Попередня авторизація дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, що можуть становити міграційну та безпекову загрозу. Це дозволить підвищити безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Окрім цього, нові правила суттєво зменшать кількість відмов у в’їзді до ЄС при перетині кордону, адже люди вже знатимуть, чи є у держав-членів ЄС застереження щодо їхньої поїздки.

Перед поїздкою до Європейського Союзу треба подати онлайн-заявку для отримання дозволу на перетин кордону. Це може тривати кілька хвилин, якщо правоохоронці не матимуть застережень щодо документів.

За заявку треба платити 7 євро комісії. Вона буде дійсною три роки. Оплата буде поширюватися на нерезидентів ЄС віком від 18 до 70 років. Для інших оформлення заявки буде безкоштовним.

→ Безвіз між Україною та Македонією.  До Північної Македонії без віз тепер можна буде подорожувати на постійній основі.  Про це повідомляє Європейська правда.

З біометричним закордонним паспортом дозволене перебування в Македонії до 90 днів (упродовж половини року). Довгострокові візи для перебування в країні понад 90 діб також скасовані, якщо йдеться про працевлаштування, навчання, возз’єднання сім’ї та/або імміграції. Оформити інші категорії довгостроокових віз можна безкоштовно.

→ Вартість квитків на потяги зросте. З березня 2020 року квитки на потяги Укрзалізниці (УЗ) щомісяця будуть дорожчати на 2%. До кінця року проїзд подорожчає на 22%. Про це йдеться у фінансовому плані установи.

В УЗ зазначають, що причиною зростання вартості перевезень є потреба збільшити доходи. Окрім цього, зростуть тарифи на вантажні перевезення. Щокварталу вони збільшуватимуться на 2,5%.

Фото: pexels.com

Детальніше.  Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів соцопитування громадської думки щодо євроінтеграції України. Ось результати:

• орієнтація на ЄС. Найбільше її підтримують на заході (71%), переважає підтримка й у центрі (60%). На Сході 34% опитаних за Європейський Союз,  30% — за неприєднання до жодного з Союзів, а 27% — підтримують орієнтацію на Євразійський Союз.
• підтримка серед прихильників партій. 60% прихильників ОПЗЖ вважають, що Україні треба приєднатися до Євразійського Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Лише 8% підтримують орієнтацію на ЄС. Найбільше прихильників європейської інтеграції серед виборців партії «Європейська солідарність» — 90%. Виборці партії «Слуга народу» теж переважною більшістю підтримують рух України до Європейського Союзу – 54%, а 22% вважають кращим не приєднуватися до жодного з цих Союзів.
• що заважає Україні стати членом ЄС? Проблеми з корупцією (44% опитаних так вважають), недостатній економічний розвиток України (40%) та  низький рівень життя населення (34%). Війну на Донбасі зазначили 20% опитаних.
• що має зробити Європейський Союз для прискорення реформ в Україні? «Більше тиснути на українську владу в питанні реформ» — так вважають 22% населення (особливо у Західному регіоні — 34%).  Ще серед найбільш популярних «порад» – «більш відкрито протистояти Росії» (15%), «виявляти більший інтерес до захисту українського кордону і надати Україні зброю» (14%), «більше підтримувати українську талановиту молодь» (13%).  На Сході значна частина опитаних, 31%, не змогла дати відповіді на це запитання.

Хто і як проводив дослідження. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводили у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводили тільки на територіях, які контролюються Україною. У результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ У команді Зеленського готові відгородити Донбас стіною у разі провалу переговорів. У президента готові «побудувати стіну» на Донбасі, якщо мирні переговори з Росією зазнають невдачі. Про це заявив помічник президента України Андрій Єрмак: «Україна зробить все від нас залежне, щоб добитися припинення війни і миру дипломатичним шляхом. Але ми, безумовно, маємо і «план Б». За його словами, «план Б» полягає у тому, щоб «збудувати стіну і жити далі». Він підкреслив, що команда президента наразі налаштована на успіх переговорів.

⟶ Українцям можуть заборонити перетинати кордон з Росією за внутрішнім паспортом. Міністерство закордонних справ України (МЗС) підготувало пропозиції щодо скасування можливості перетину громадянами України державного кордону з Росією за внутрішнім паспортом та свідоцтвом про народження.  Якщо постанову приймуть, то з 1 березня 2020 року громадяни України, які перетинають кордон з РФ, не зможуть виїжджати за внутрішнім паспортом.

Фото: pexels.com

Детальніше. Дослідники хотіли краще зрозуміти, що мотивує та зупиняє молодь перед офіційною покупкою цифрового контенту.

Третина опитаних зізналися, що використовують нелегальні сайти з безкоштовним контентом. А 80% опитуваних використовують ліцензійні ресурси.

Найчастіше молоді люди скачують або стрімлять музику, таких — 97%. 94% — качають фільми і серіали, 92% — ігри. 82% опитаних завантажують освітні програми і 76% вибирають ТВ-шоу та спортивні програми.

→ Легальні стримінгові сервіси, доступні в Україні. Щоб не порушувати нічиїх авторських прав та законодавства фільми варто переглядати на платних ресурсах (вони ще й будуть у високій якості і без реклами). Серед них, наприклад: YouTube Movies, iTunes, Megogo, Netflix, Amazon, YouTube Premium, Hulu, PlayStation Vue, CBS, oll.tv.

Музику легально можна слухати на Google Play Music (перші 90 днів будуть безкоштовними), Apple Music, Deezer (він має безкоштовну версію, але у ній багато реклами). 

→ Кіберполіція — на захисті авторського контенту. Це один із органів Національної поліції України, який здійснює боротьбу із кіберзлочинністю (злочини, пов’язані із інформацією), і працює із кримінальними справами, які пов’язані із комп’ютерами, інтернет-мережами та системами. Зокрема, вона бореться із піратським контентом. Наприклад, у квітні цього року українська Кіберполіція проводила акцію «Пірати», в ході якої боролась із порушенням авторського права, зокрема із піратськими онлайн кінотеатрами. Після неї діяльність чотирьох піратських інтернет-ресурсів — kinogo.co.ua, uafilm.top, ukrfilm.top, kino-hd.top — була припинена. Головна мета таких сайтів — заробляння коштів на рекламі, а не безкоштовний показ фільмів. 

Фото: John Mark Smith / Pexels

Детальніше. Європейський Союз розробив і затвердив правила видачі віз мешканцям непідконтрольної Україні частини Донбасу. Ці правила містять перелік критеріїв, за якими посольства і консульства повинні розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованих територій на сході України.

Жителі непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей повинні подавати документи на оформлення візи виключно на території України, незалежно від того, яке громадянство вони мають.

Нові правила базуються на політиці невизнання Євросоюзом російських паспортів, виданих мешканцям окупованого Донбасу. Перелік критеріїв уже надіслали країнам ЄС та членам Шенгенської зони. 

Контекст. Такі рекомендації пов’язані з тим, що 24 квітня цього року президент Росії Володимир Путін підписав указ, який дозволяє жителям районів на сході України, окупованих підтримуваними Росією бойовиками, у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії.

У червні на саміті Євросоюзу лідери країн ЄС  висловили готовність розглянути подальші заходи у відповідь на такий крок РФ, включно із невизнанням виданих паспортів.

У Євросоюзі з серпня розробляли «єдині рекомендації» щодо «ідентифікації та можливого невизнання» російських паспортів, які видані мешканцям окупованих частин Донецької та Луганської областей.

⟶ Настанови ЄС з видачі віз мешканцям ОРДЛО зробили токсичним указ Путіна — представник України при Європейському Союзі Микола Точицький. «Рекомендації ЄС про те, як консулам з держав-учасниць Шенгенської зони розглядати заявки на візи, подані мешканцями тимчасово непідконтрольних Україні окремих районів Донецької та Луганської областей, «зводять нанівець» зусилля РФ з незаконної паспортизації українських громадян.

Ці рекомендації також зробили токсичним зміст сумновідомого указу президента РФ від 24 квітня. Натомість українські біометричні паспорти набули ще більшої ваги і значення», — зазначив дипломат у своєму Twitter.

⟶ Росія не лише видає свої паспорти жителям окупованого Донбасу, але й спрощує отримання посвідки на проживання у РФ для усіх українців. Згідно із законом, який підписав 2 серпня Володимир Путін, перелік осіб, які можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання, поповнився також громадянами України або особами без громадянства, які постійно мешкали на території України; громадянами держав, які входили до колишнього СРСР, та отримали освіту у державних вищих навчальних закладах, освітніх чи наукових організаціях на території Росії.

Крім того, документ передбачає, що люди, народжені на території колишнього СРСР, поміж інших категорій мають право на отримання посвідки на постійне проживання, не отримавши попередньо дозволу на тимчасове проживання. Закон набуде чинності через 90 днів після його оприлюднення, тобто 2 листопада.

Дізнайтеся більше на цю тему:

• Життя у черзі. В погоні за російським паспортом на Донбасі (Радіо Свобода)
• «Документ для кожної влади». Як мешканці Донбасу отримують паспорти Росії (Радіо Свобода)

Фото: pexels.com

Детальніше. 24 вересня суд ЄС (Європейського союзу) скасував персональні санкції, як продовжила Рада ЄС проти екс-президента Віктора Януковича у 2018 році. Проте колишній президент-утікач продовжує залишатися під дією чинних санкцій до березня 2020 року.

Контекст. 24 вересня прессекретар сина колишнього президента Олександра Януковича Юрій Кірасир заявив, що Європейський суд скасував санкції проти Віктора Януковича за 2018-2019 роки. Хоча у рішенні суду від 24 вересня йдеться, що він скасовує рішення Ради ЄС від 5 березня 2018 року про продовження санкцій щодо Януковича до березня 2019 року. Водночас рішення Ради ЄС про продовження санкцій з березня 2019 року залишається в силі.

Довідка. Віктор Янукович був четвертим президентом України. Верховна Рада визнала, що він самоусунувся від виконання своїх конституційних повноважень.Його позбавили звання Президента України спеціальним законом. Янукович залишив Україну взимку 2014 року після масових розстрілів у центрі Києва під час подій Євромайдану. 

 ⟶ Адвокат заявив, що «забезпечує можливість» повернення Януковича до України. Про це розповідає Радіо Свобода. Адвокат Віталій Сердюк в Апеляційному суді Києва 23 вересня повідомив, що «наразі перебуває на території Російської Федерації тимчасово. І захистом здійснюються заходи, що забезпечать можливість його перебування на Батьківщині. Основні завдання, поставлені клієнтом, а саме забезпечити притягнення до відповідальності винних у здачі Криму, винних у вчиненні антиконституційного захоплення влади або державного перевороту, – захистом зараз виконуються».

⟶ Януковича засудили до 13 років ув’язнення у справі про держзраду. Його засудили заочно 24 січня цього року, бо експрезидент переховується у Росії. Український суд визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни. Водночас суд визнав Януковича невинним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Наразі вирок не набрав чинності, бо Янукович його оскаржив у суді.

Фото: glavred.info