Пташка Азовсталі

Катерина Поліщук — парамедикиня та захисниця Азовсталі. У вересні торік її повернули з російського полону. «Пташка» стала відомою завдяки відео, на якому дівчина співає пісні ОУН-УПА прямо у підвалі Азовсталі. Цим записом захисниця хотіла привернути увагу світу до жителів Маріуполя та поранених українських військових.

Катерина закінчила Тернопільський мистецький коледж ім. Соломії Крушельницької та має музичну освіту, адже до війни її мрією було співати на великій сцені. У 2021 році її плани змінилися: дівчина вирішила служити парамедикинею у «Госпітальєрах». 24 лютого вона поїхала до Маріуполя, де допомагала гарнізону «Азовсталі».

Врятована Тайра

Юлія Паєвська — парамедикиня та волонтерка, відома під позивним «Тайра». До 2014 року Юлія працювала викладачкою айкідо, а також була дизайнеркою. Коли почалася Революція Гідності, жінка надавала допомогу пораненим, а після початку війни на сході України викладала тактичну медицину і згодом стала військовослужбовицею. Через два роки служби жінка вирішила звільнитися і знову стала волонтеркою.

З початком повномасштабного вторгнення «Тайра» евакуювала жінок та дітей з Маріуполя, однак 16 березня потрапила у полон. За вироком, які винесли окупанти, жінці загрожувала смертна кара. Однак через 3 місяці тортур Президент повідомив, що волонтерка повернулась додому.

Сафарі Жанни д’Арк

Євгенія Емеральд — снайперка у полку спеціального призначення Нацполіції Сафарі з позивним «Жанна д’Арк». Її покійний батько передчував вторгнення Росії. Через це чоловік готував довготривалі запаси їжі, а доньці купував військову форму та іграшкову зброю замість ляльок та звичайних іграшок.

Ще у 2014 році Євгенія хотіла воювати на Донбасі, однак її не прийняли. Тож у 31 рік, з початком повномасштабної війни, жінка вирішила спробувати ще раз, тому залишила ювелірний бізнес, два бізнес-клуби та вирушила на фронт. «Жанна д’Арк» була єдиною офіцеркою в чоловічому колективі, тому спочатку її співслужбовцям було важко її прийняти. Однак згодом жінці вдалося довести, що вона може бути на рівні зі всіма попри гендерні упередження чоловіків. 

Рятувальниця Джейн

Олена Шарговська — парамедикиня, доброволиця, членкиня Жіночого ветеранського руху та Госпітальєрів, відома під позивним «Джейн». До початку бойових дій у 2014 році Олена не мала жодних знань та навичок у медицині. Однак з початком війни на сході жінка зрозуміла, що не може залишатися осторонь. Тоді вона разом з подругами опанували тактичну медицину у Першому добровольчому мобільному шпиталі. 

Далі Олена пішла в добровольчий батальйон Госпітальєри і після повномасштабного вторгнення зрозуміла, що її місце на фронті. Основна справа Олени — евакуація поранених військовослужбовців. Однак коли вона вступила на службу до ЗСУ, її обов’язків стало більше. Окрім евакуації та допомоги на стабілізаційних пунктах, Олена навчає військових тактичної медицини.

Пів року у полоні: історія прикордонниці

Людмила Кравчук — прикордонниця, яка пів року пробула в російському полоні. У перший же день війни жінка вирішила, що не покине свій пост, поки інші люди гинуть. Вона стала частиною евакуаційної бригади у Маріуполі. Разом з іншими жінка вивозила поранених військових прямо з передової та доставляла їх до шпиталю.

Коли окупанти увійшли до міста, у наших військових було два варіанти: здатися або спробувати виїхати. Другий варіант був набагато складніший, однак жінка вважала, що краще загинути, ніж потрапити до полону. З першої спроби покинути Маріуполь не вдалося, тому було прийнято рішення спробувати ще раз. На цей раз їм вдалося виїхати, однак у полі на них чекала російська армія. Так Людмила та її співслужбовці опинилися у полоні. Через понад пів року у полоні їм наказали збирати речі та йти на вихід. Так наші захисники і опинилися на волі — на рідній землі.

Історії зібрала Аліна Стаднік

Фото: dw.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики