«Ті, хто не скорився»: 15 травня вшановують жертв політичних репресій

Досі важко порахувати точну кількість українців, які зазнали репресій з боку комуністичного режиму. Йдеться не лише про творчу та наукову інтелігенцію, але й звичайних людей — тих, хто не міг терпіти приниження своєї національної гідності. Тисячі громадян пройшли крізь пекло: заслання, табори, тортури, розстріл. Щоб належно їх вшанувати та привернути увагу суспільства до трагічних подій історії держави, в Україні започаткували День пам’яті жертв політичних репресій. Він припадає на третю неділю травня.

«Великий терор». Пік інтенсивності сталінських репресій припав на 1937-1938 роки. Цю добу називають «Великим терором» за назвою книжки британського історика Роберта Конквеста «Великий терор: сталінські чистки 30-х років». Закордоном також поширена назва «The Great Purge» — «Велика чистка». 

Тоді радянська влада розгорнула масштабну кампанію виявлення і покарання «ворогів народу» по всій території СРСР. До ув’язнених якнайширше застосовували катування. Вироки до розстрілу, які не підлягали оскарженню, виносили найчастіше без будь-якого суду органом позасудового слідства НКВС (Трійка) й негайно приводили у виконання.

Згідно з інформацією Українського інституту національної пам’яті, за період «Великого терору» на території УРСР було засуджено майже 200 тисяч осіб. З них близько двох третин — до розстрілу.

Решту відправили до в’язниць та виправно-трудових таборів. Звільнили тільки 0,3 %.

Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали упокорити населення шляхом масового терору.

«Биківнянські могили». У пам’ятний день вищі особи держави покладають квіти до національного меморіального заповідника «Биківнянські могили». Він розташований у Дніпровському районі Києва й вважається місцем найбільшого в Україні поховання жертв політичних репресій 1937-1941 рр. За різними даними, тут спочиває від 15 до 100 тисяч осіб, закатованих органами НКВД у Києві. 

Місця масових поховань розташовані і в інших регіонах України: Рутченкове поле (Донецьк), район Парку культури та відпочинку (Вінниця), П’ятихатки (Харків), Католицьке кладовище (Умань), Єврейський цвинтар (Черкаси), село Халявин (Чернігівщина), Другий християнський цвинтар (Одеса), 9-й км Запорізького шосе (Дніпро). 

На заході Україні після 1939 року також з’явились місця масових поховань. Наприклад, урочище Дем’янів лаз (Івано-Франківськ), урочище Саліна (Львівська область), Тюрма на Лонцького (Львів).

Ексгумація тіл й свідчення колишніх енкаведистів дозволили дослідникам сформувати характерний «почерк» вбивць: постріл в потилицю або в перший шийний хребець. Подібної техніки дотримуються сучасні російські військові, які чинять звірства в захоплених українських містах. 

Репресії проти діячів культури та науки. Гоніння інтелігенції почалися зі сфабрикованої справи проти «Спілки визволення України». Тоді репресували 45 представників української наукової та культурної еліти, у тому числі політичного діяча Сергія Єфремова, істориків Михайла Слабченка та Йосипа Гермайзе. 

Літературно-мистецьке покоління України 20-30 рр. XX ст. відоме під назвою «Розстріляне відродження». Тоді фізичного знищення зазнало безліч письменників і  театральних діячів. Серед них, зокрема, письменники Микола Вороний, Гнат Хоткевич, Микола Хвильовий та Валер’ян Підмогильний. Драматурги та публіцисти Кость Буревій, Олександр Олесь, Лесь Курбас.

Своєрідним символом винищення сталінським режимом української інтелігенції стало фото родини Крушельницьких. У період з 1934 по 1937 рр. половина членів сім’ї, зображених на ньому, була репресована та страчена. 

Фото: uk.wikipedia.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

На «Армію дронів» для ЗСУ зібрали майже 200 млн гривень за 4 дні

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що за на рахунку «Армії дронів» за перші чотири дні збору уже майже 200 мільйонів гривень. На ці гроші планують закупити 200 безпілотників, які будуть передані армії.

Читати далі
+ 26 слів

Як навчитися сторітелінгу та розібратися у своїй поведінці. Нові книжки у липні 2022

У час військової агресії рф проти України видавництва стикаються з проблемою друку нових книжок, зокрема, через локалізацію складів на тимчасово окупованих територіях. Попри це видавництва у липні анонсували вихід кількох новинок. Серед них — кілька романів та історична дискусія.

Читати далі
+ 173 слів

Українська математикиня отримала найпрестижнішу математичну нагороду

Українська науковиця Марина В’язовська здобула медаль Філдса за розв’язок задачі з пакування куль у восьмивимірному просторі. В’язовська довела, що решітка Е₈ є найщільнішим способом пакування однакових сфер у восьми вимірах, а також зробила внесок у розв’язок пов’язаних задач та задач з інтерполяції в аналізі Фур’є. Нагороду їй вручили на Міжнародному математичному конгресі у Гельсінкі.

Читати далі
+ 23 слів

Помічника народного депутата затримали за держзраду

Зрадник передавав російському кураторові розвіддані про міжнародну співпрацю, внутрішньополітичний курс, зміцнення кордону з рф і проведення АТО/ООС на сході України. За виконання завдань посадовець щоміцячно отримував від 1,5 до 4 тисяч доларів, в залежності від складності та термінів виконання цих завдань. Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

Читати далі
+ 12 слів

Сьогодні — восьма річниця звільнення Слов’янська та Краматорська, хроніка подій

Минуло 8 років від моменту, коли українські захисники визволили Краматорськ та Слов’янськ від російських окупантів. Саме 5 липня 2014 року ЗСУ знову підняли прапор над містами. Майже три місяці жителі Слов’янська та Краматорська перебували під окупацією сепаратистів. Зараз ці міста — українські. Однак росіяни й надалі проводять обстріли та намагаються їх захопити.

Читати далі
+ 178 слів

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». 5 липня — день народження Романа Ратушного

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». Так активіст згадував про свою участь у Євромайдані. Після Революції Гідності хлопець працював журналістом, займався проєктом «Метро на Троєщину», намагався створити власний інформаційний ресурс і розслідував схеми недобросовісних чиновників. Та найбільше Романа пам’ятають за ініціативу «Захистимо Протасів Яр».

Читати далі
+ 103 слів

«Носоріг» Сенцова отримав Гран-прі на польському кінофестивалі

Фільм українського режисера Олега Сенцова «Носоріг» виграв Гран-прі фестивалю «Любуське кіноліто» у Польщі. Про це повідомили на сайті фестивалю Lubuskie Lato Filmowe.

Читати далі
+ 40 слів

Наслідки ракетного удару по школі у Харкові

Сьогодні о 4 ранку росіяни обстріляли Шевченківський район у Харкові. Ракета потрапила у школу. За попередніми даними постраждалих немає. Про це повідомив голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.

Читати далі
+ 5 слів
Що там ще
+ 4422 новин