Впродовж майже одинадцяти місяців великої війни українці зіткнулися з втратою рідних, вимушеною міграцією, постійними ракетними обстрілами та проблемами з електроенергією. Однак продовжують навчатися, працювати, донатити на Збройні сили України та вірити в краще. В опитуванні соціологічної групи «Рейтинг» за жовтень минулого року українці відзначали досить високий рівень психологічної  життєстійкості — на рівні 3.9 з 5. Цей показник зберігається, зокрема, через плани на майбутнє на рівні 4.2. Водночас люди зазнають постійного стресу в непередбачуваних умовах воєнного часу. 

За даними анкетування, лише 34% опитаних не відчувають втоми. Коучиня PCC ICF Тетяна Клинець каже, що стрес може впливати не лише на фізичний стан, загострюючи хронічні захворювання або ж знижуючи імунітет, а й погіршити здатність людини приймати рішення стосовно свого життя.

«Багато людей у стресі можуть помічати, що нібито «регресують» у більш старі, подекуди дитячі способи реагувати і діяти. Ми можемо відчувати, що нам значно складніше контролювати імпульси й емоції.  Це нормально для такої кількості непомірного стресу.  Очевидно, виснаженому, імпульсивному мозку, у якого знижена здатність концентруватись, аналізувати та рефлексувати власний досвід, складно прийняти виважене рішення», — зазначає експертка. 

Як відновити власні психологічні ресурси 

Тетяна Клинець радить українцям обмежити час перегляду новин. За її словами, новини здатні вибити нас із колії, оскільки ми не контролюємо всього, про що читаємо. Окрім цього, чимало текстів в соціальних мережах, зокрема, побудовані з метою викликати сильні емоції та закликати до дій. Перенасичення негативною інформацією беззаперечно приведе до психологічного виснаження.

«Моя рекомендація — читати новини за запитом. До прикладу, якщо я планую повернутись до Києва, то мені важливо розуміти, яка там ситуація сьогодні і які прогнози, щоб зробити адекватний відповідно до ситуації вибір. Тому перш ніж відкрити новинну стрічку, запитайте себе: «Для чого я це зараз роблю?» — радить фахівчиня.

Вона також наголошує на тому, що способи відновлення свого ресурсного стану є суто індивідуальними. Тим не менш, в нагоді також можуть стати універсальні методи, наприклад, сон, фізична активність, спілкування з близькими, прогулянки на свіжому повітрі або ж бесіди з психологом. Він, за словами Тетяни Клинець, зможе допомогти у пошуку способів мудрого використання психічної енергії та «швидкого заряджання внутрішнього акумулятора».

Особливо в умовах війни важливо створити для себе власний список «ресурсних» справ. Для цього необхідно відповісти на запитання:

1. Що мені важливо робити? 
2. Що з того, що я можу робити, мене наповнює та дарує приємні переживання? 
3. Що з того, що мені доступно зараз, дає мені відчуття, що я відпочив/ла? 

Чи є сенс ставити довгострокові цілі в мінливих умовах

У 2019 році видання European journal of personality опублікувало дослідження співробітників Базельського університету у Швейцарії про те, як життєві цілі впливають на щастя людей протягом років. Загалом науковці опитали 973 людини, з якими пізніше поговорили ще через два та чотири роки. 

Одним із висновків, які зробили дослідники, стало те, що люди, які вважають свої цілі цілком досяжними, демонстрували більш високе когнітивне та психічне благополуччя в наступних опитуваннях. Ба більше, саме відчуття можливої реалізації відігравало більш вагому роль, аніж фактичне досягнення мети. На думку авторів, такий ефект на стан людини має почуття контролю над своїм життям.

Попри те, що під час війни люди відчувають невизначеність, сенс планувати у довгостроковій перспективі все ж є. Тетяна Клинець вважає, що кожен має зробити власний вибір щодо того ставити такі цілі чи ні, адже для когось це спосіб зміцнити віру в краще, а для інших планування лише підвищує рівень тривоги.  

Для довгострокового планування фахівчиня радить визначити свою зону впливу та обмежитися тими сферами, які можна безпосередньо контролювати. А от щодо тих частин життя, які людина наразі не здатна самостійно змінити, варто ставити наміри, замість цілей. 

«Чи варто ставити ціль поїхати за кордон, коли ви не маєте можливостей для виїзду, або ж одружитись, якщо ваш коханий щодня ризикує життям у ЗСУ? Це наразі не є зоною вашого впливу. Натомість наміри виїхати або одружитися звучать краще. Вони можуть бути достатньо довготривалими, хоча не настільки чіткими та обов’язковими, як цілі, та водночас зберігають нашу здатність дивитись із надією в майбутнє», — зауважує Клинець.

За її словами, варто розуміти, що наміри можуть різнитися у випадку кількох сценаріїв розвитку подій: «Наприклад, ви визначили для себе, як відносно війни виглядатимуть для вас найгірший, найкращий сценарій і кілька сценаріїв поміж ними. Створіть до кожного кілька намірів, застосувавши формулу «Якщо…, то».

Які навички допоможуть ставити цілі під час війни

Тетяна Клинець рекомендує сконцентруватися на трьох навичках:

• Толерантність до невизначеності

Це сукупність форм поведінки на реагування, що допомагають планувати і діяти у непередбаченому середовищі. Ця складна психологічна навичка потребуватиме ґрунтовної роботи над способом свого мислення і поведінки. Для цього нам потрібно будувати внутрішню опору, віру у власні сили та відчуття, що ми впораємося з усім, що запропонує життя. Толерантність до невизначеності в своїх основі має безумовну довіру до себе.

• Гнучкість 

В умовах невизначеності цілі та плани мають бути дуже гнучкими. Цю навичку теж необхідно свідомо розвивати. Когнітивна гнучкість — це характеристика особистості та сукупність навичок і форм поведінки, які дозволяють нам найкращим чином адаптуватись до змін.

Тренують цю навичку за допомогою вправ на варіативність. Наприклад, ви намагаєтесь обрати, як провести вечір. Варто спробувати не задовольнятись двома варіантами, а навпаки пофантазувати про різні альтернативи і зробити вибір. Або ж після суперечки з партнером можна вигадати, як ще можна було би відреагувати чи діяти. Наступного разу це може допомогти діяти інакше. Когнітивній гнучкості також сприяють вправи на креативність. 

• Турбота про себе теперішнього, а лише потім — про майбутнього 

Якщо ви постійно відчуваєте негативні емоції, то краще спершу стабілізувати свій стан, навчитись справлятися з переживаннями. Коучиня зауважує, що не соромно в такому стані звернутись до психолога чи психотерапевта і вже пізніше ставити цілі, маючи для цього достатньо ресурсу.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.