Детальніше. У дослідженні взяли участь понад 300 людей з усіх регіонів України, віком від 18 до 60 років і старші. 63% з них казали, що смакові відчуття довго повністю не відновлювалися — від тижня після одужання до місяця і навіть більше. 76% опитаних мають проблеми з психологічним і фізичним станом, бо відчувають себе не так добре, як до зараження коронавірусом.

Науковиця Руслана Мороз зазначила, що після перенесеної хвороби чимало людей змінили ставлення до свого життя. Вони хочуть частіше гуляти, дихати свіжим повітрям, більше піклуються про себе та близьких. Також респонденти говорили про те, що почали більше цінувати родину, свої будні, насолоджуватися життям. Дехто навчився проводити час на самоті, змінив роботу.

Що ще варто знати про наслідки коронавірусу?

Коронавірус найчастіше провокує такі ускладнення:

• пневмонія ― у близько 28% від усіх хворих і у 81% пацієнтів у ​​відділенні інтенсивної терапії;
• дихальна недостатність ― у майже 23% від усіх хворих і в понад 75% пацієнтів у ​​відділенні інтенсивної терапії;
• гостра ниркова недостатність ― у близько 12% від усіх хворих і майже 51% пацієнтів у ​​відділенні інтенсивної терапії.

Найбільш небезпечними є такі ускладнення:

• вірусна пневмонія;
• дихальна недостатність;
• сепсис;
• гостра ниркова недостатність;
• гострий респіраторний дистрес-синдром (запальне ураження легень, небезпечне для життя).

Також через коронавірус і після нього можливі такі проблеми:

• проблеми зі слухом;
• випадіння волосся;
• психічні захворювання;
• проблеми з мозком та нервовою системою;
• псування зубів;
• імпотенція.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. комунікація з рідними: 51% опитаних часто спілкуються з рідними на карантині, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 10% — іноді, 11% — рідко;
2. довіра до інших: 54% вважають, що з людьми треба бути дуже обережними. 30% натомість переконані, що більшості людям можна довіряти. 16% — не змогли відповісти. Чим молодші респонденти, тим більше вони схильні не довіряти оточуючим;
3. рівень щастя: швидше щасливими себе вважають 57% опитаних, дуже щасливими себе назвали 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 він становив 36%), не дуже щасливими є 16% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодший вік — тим щасливішими себе відчувають опитані;
4. від чого залежить щастя: 70% вважають, що щастя людини залежить найперше від внутрішнього стану людини. Водночас, 21% переконані, що чи щаслива людина чи ні — це залежить від зовнішніх обставин. Взагалі чим більш щаслива людина — тим більше вона погоджується з думкою, що щастя залежить від внутрішнього стану. Не менше третини нещасливих респондентів переконані, що це відчуття залежить від зовнішніх обставин;
5. звернення до психологів: за психологічною допомогою до фахівців звертаються вкрай мало опитаних: 91% не роблять цього ніколи, 5% — звертаються рідко, 3% — іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Дещо частіше до психолога звертається молодь.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провела Соціологічна група «Рейтинг». Дослідження здійснили на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше.

Фото: pexels.com