Детальніше. Ось результати опитування: 

• рівень щастя. Більшість опитаних вважають себе радше щасливими. Дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс на 10%), швидше щасливими — 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодші, тим щасливіші;
• спілкування з родичами. 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% — часто). Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий;
• психологічний стан. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми в українців можна пояснити періодом зимових свят. Увага суспільства перемкнулася на більш оптимістичну та позитивну атмосферу. Також це можна пояснити адаптацією до способу життя під час пандемії;
• негативні емоції. У порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років). Знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середнього та старшого віку (40-59 років);
• коронавірус&емоції. Ті, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті, хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна група «Рейтинг» 14-16 січня 2021 року. Опитали 1600 людей від 18 років і старше телефоном. Помилка репрезентативності — не більше 2,4%. 

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році. Це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 тисяч інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Про нього пише «Українська правда. Життя». Дослідження стартувало у 1938 році, 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті. Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні для нас, самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язку було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

І ще трохи про щастя в Україні: 

Don’t worry, be happy: українці за 2 роки стали значно щасливіші — опитування. 51% українців вважали себе щасливими наприкінці 2019 року і тільки 18% вважали, що їхнє життя нещасливе. Таким чином, індекс щастя склав + 33%, хоча у 2017 році він становив +8% (у 2018 році це запитання в Україні не ставили). Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Фото: pexels.com

Детальніше. У дослідженні взяли участь дві тисячі осіб у віці від 33 до 84 років. Упродовж восьми днів вони учасники фіксували, скільки годин вони спали щоночі, а також розповідали, як реагували на події й справи наступного дня.

З’ясувалося, що ті, хто спав менше, ніж сім годин, відчував менше хороших емоцій від улюблених справ. Люди, які спали довше, не побачили змін у своєму ставленні до подій та справ.

 Що ще вам варто знати про сон?

Безсоння й розлади сну в оптимістів на 70% менш ймовірні, ніж у песимістів. Про це свідчить дослідження під керівництвом Якоба Вайцера та Єви Шернхаммер з Віденського медичного університету.

Задовгий чи закороткий сон підвищує ризик захворіти на невиліковну хворобу — фіброз легень у 2—3 рази. Про це свідчить дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Сон впливає не лише на здатність сприймати нову інформацію й працювати. Він важливий для функціонування всього організму.

Глибокий сон допомагає впоратися з тривожним розладом без ліків — це довело сканування мозку. Одна безсонна ніч підвищує рівень тривоги на 30%. Водночас навіть одна ніч глибокого сну допомагає впоратися зі стресом і знизити рівень тривожності.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Британський стартап розробив програму, яка на основі технології штучного інтелекту синтезує голос людини, що плаче. Щоб продемонструвати нові можливості алгоритму, розробники опублікували відео у YouTube, в якому нейромережа емоційно зачитує текст. Історію про зустріч і розлуку матері й доньки повністю озвучує синтезований голос. Розробники прагнуть навчитися передавати будь-які емоції у програмний спосіб.

Цей аудіоредактор стане у нагоді розробникам ігор, які уже його тестують. З його допомогою можна буде озвучувати десятки тисяч рядків діалогу. Це допоможе прискорити та здешевити процес створення ігор. У квітні компанія отримала фінансування у розмірі 2,3 мільйона євро.

Що ще важливо знати на цю тему

Передбачати самогубство за два роки до спроби навчили штучний інтелект. Нейромережу, яка здатна передбачити суїцид за два роки до спроби, розробили науковці з Бостона. Алгоритм у своїй роботі керується даними медичних карт пацієнтів. Учені сподіваються, що штучний інтелект допоможе ідентифікувати пацієнтів з високими ризиками суїциду, які пройшли повз увагу лікарів.

Штучний інтелект допомагає дослідити депресію. Деяким пацієнтам у депресії не допомагають антидепресанти. Вчені із Південно-західного медичного центру Університету Техасу вирішили з’ясувати причину такого явища за допомогою штучного інтелекту.  Дослідження триватиме понад 20 років. 

Штучний інтелект прогнозуватиме онкологічні захворювання. Систему зі штучним інтелектом, що може не лише виявити рак шийки матки на ранніх стадіях, а й попередити про ризики його виникнення розробила компанія Microsoft і SRL Diagnostics. Діагностика ракових клітин займає в середньому 8 годин, а з допомогою штучного інтелекту її вдасться скоротити до 2 годин.

Серіал про штучний інтелект запустив Роберт Дауні-молодший. Американський актор Роберт Дауні-молодший запустив документальний серіал «Епоха штучного інтелекту» (The Age of A.I.). Над ним він працював зі своєю дружиною Сьюзен. Серіал можна переглянути на платформі YouTube Originals.

Штучний інтелект знайшов найвідоміших втікачів з американської в’язниці Алькатрасу. Штучний інтелект від ірландської компанії Identv опрацював величезний об’єм даних і розпізнав Джона та Клеренса Англін на фото, зробленому в Бразилії через 13 років після втечі з американської в’язниці Алькатрас у 1962 році. 

Штучний інтелект навчився прогнозувати блискавку. Штучний інтелект прогнозує блискавку за пів години до удару в радіусі 30 кілометрів з точністю 76%. Для цього він аналізує чотири параметри: атмосферний тиск, температуру повітря, відносну вологість і швидкість вітру.

Фото: скрін із відео на youtube.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. комунікація з рідними: 51% опитаних часто спілкуються з рідними на карантині, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 10% — іноді, 11% — рідко;
2. довіра до інших: 54% вважають, що з людьми треба бути дуже обережними. 30% натомість переконані, що більшості людям можна довіряти. 16% — не змогли відповісти. Чим молодші респонденти, тим більше вони схильні не довіряти оточуючим;
3. рівень щастя: швидше щасливими себе вважають 57% опитаних, дуже щасливими себе назвали 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 він становив 36%), не дуже щасливими є 16% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодший вік — тим щасливішими себе відчувають опитані;
4. від чого залежить щастя: 70% вважають, що щастя людини залежить найперше від внутрішнього стану людини. Водночас, 21% переконані, що чи щаслива людина чи ні — це залежить від зовнішніх обставин. Взагалі чим більш щаслива людина — тим більше вона погоджується з думкою, що щастя залежить від внутрішнього стану. Не менше третини нещасливих респондентів переконані, що це відчуття залежить від зовнішніх обставин;
5. звернення до психологів: за психологічною допомогою до фахівців звертаються вкрай мало опитаних: 91% не роблять цього ніколи, 5% — звертаються рідко, 3% — іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Дещо частіше до психолога звертається молодь.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провела Соціологічна група «Рейтинг». Дослідження здійснили на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше.

Фото: pexels.com

Детальніше. Учені провели опитування, під час якого з’ясували, що третина британців регулярно харчується наодинці. Онлайн-додаток OpenTable для бронювання ресторанів виявив, що обіди на самоті в Нью-Йорку між 2014−2018 роками стали поширенішими на 80%.

Автори дослідження переконують, що між прийомом їжі наодинці й депресією є прямий зв’язок. Крім того, трапези на самоті викликають негативні почуття й похмурі думки, що мають поганий вплив на здоров’я.

Соціальну ізоляцію також тісно пов’язують із проблемами з артеріальним тиском, збоями імунної системи та підвищенням ризику виникнення серцево-судинних захворювань та інсульту.

Вчені радять час від часу снідати, обідати або вечеряти в компанії. Водночас вони зазначають, що робити це постійно не потрібно. Дослідження показали, що час, проведений на самоті, може йти на користь, позитивно впливаючи на здатність співчувати та додаючи впевненості у собі. 

Для того, щоб самотність приносила користь, експерти з New York Times радять заздалегідь складати собі меню, намагаючись вибрати ті страви, котрі ви б не наважилися cпробувати в компанії інших людей. Або їсти в такому місці, де це не прийнято. Наприклад, на підвіконні або на підлозі, у ванній, або на балконі. 

→ Ідеї для сніданків.

1. Яєшня з 2-х яєць, помідор, цільнозерновий тост з авокадо-намазкою. Найпростіший варіант приготування: половинка авокадо і 2 ложки фети. Перемішуємо виделкою або перебиваємо блендером. Можна додавати базилік, італійські трави або інші спеції. Намащуєте на хліб (бездріжджовий) і смакуєте.
2. Сирники з рисового борошна. Рецепт також простий і не вимагає багато часу: 4 ложки рисового борошна, 2 жовтки, 400 г сиру 5%, стевія за смаком, обкатуємо у борошні і смажимо під кришкою на малому вогні. У такій пропорції сирниками може наїстися двоє-троє людей. Якщо готуєте лише для себе, діліть усе на два.
3. Яблучні оладки: 2 яблука, 1 яйце, 4 ложки цільнозернового або вівсяного борошна, стевія за смаком, 0,3 ложки кориці. Смажимо під кришкою без олії або на невеликій кількості кокосової.
4. Шпинатний лаваш з сиром. Сир солимо, додаємо кріп та один подрібнений помідор і перемішуємо. Намащуємо лаваш натуральним йогуртом, викладаємо сирну масу і закручуємо. Випікаємо у духовці 10 хвилин.

→ Оптимізм продовжує життя — масштабне дослідження. У результаті метадослідження 15 наукових робіт спеціалісти зі США встановили, що у людей з оптимістичними поглядами на майбутнє ймовірність серцево-судинних захворювань на 35% нижча і на 14% нижчий ризик передчасної смерті. Команда вчених на чолі з професором Аланом Розанські з клініки Маун-Сінай вивчила покази 11 попередньо опублікованих досліджень, у яких брали участь загалом 230 тисяч людей у віці від двох до 40 років. Усі вони були видані у період з 2001 до 2017 років.

Значна частина опрацьованих досліджень продемонструвала зв’язок між позитивним мисленням і низьким ризиком серцево-судинних захворювань та смерті. Дослідження також підтвердило, що позитивне мислення не залежить від генетичних факторів. Це означає, що ставлення людини до життя потенційно можна покращувати, і як наслідок — покращувати стан здоров’я. Поясненням цього ефекту від позитивного способу життя можуть бути такі фактори: оптимісти схильні їсти кориснішу їжу, займатися спортом, не зациклюватися на проблемах, вони краще долають труднощі та загалом мають здоровіший стиль життя.

Фото: Adrienn / Pexels