Найбільше рівень щастя протягом року зріс у Сербії, Болгарії та Латвії. Загалом Центральна та Східна Європа мали найбільше зростання, однакове для всіх вікових груп.

Довідка. Для визначення рівня щастя враховують ВВП (внутрішній валовий продукт — ред.) на душу населення, свободу, соціальну підтримку, рівень корупції та інші фактори. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Інші результати опитування:

• із заходу до сходу знижується частка тих, хто щасливий. Загалом, серед внутрішньо переміщених осіб вважають себе щасливими — 54%.

• 78% повідомили про поранення або загибель принаймні когось з родичів чи друзів.

• 64% людей розповіли про зниження доходів, 29% — про втрату роботи. 

• 64% відзначають погіршення психічного здоров’я, а 55% — фізичного здоров’я.

«Тому принципово важливо, що показник щастя практично не змінився і в цілому, і серед окремих категорій населення. Українці попри море труднощів і викликів сьогодення знаходять способи адаптуватися до складної реальності та рухатися вперед», — наголосив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Коли і як проводилося опитування? Опитування проводили з 26 травня по 5 червня 2023 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитали 984 респонденти, які мешкають на території підконтрольній Україні. У соцопитуванні взяли участь повнолітні громадяни України, які на момент опитування проживали на території України.

Фото: censor.net

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Дослідження стартувало у 1938 році. 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті. Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні, а самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, ніж ті, у кого таких соціальних зв’язків було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

«Уроки щастя» від Єлю: університет виклав у відкритий доступ курс «Психологія і щасливе життя». Цей курс — модифікована версія психологічного курсу професора Лорі Сантоса. Мета навчання — не тільки розповісти про дослідження того, що робить нас щасливими, але й навчити студентів застосовувати ці стратегії на практиці. У першій частині курсу йдеться про закладені уявлення і установки про щастя, які змушують нас мислити неправильно. 

У другій частині курсу основну увагу приділяють способам, котрі, як доведено наукою, роблять людину щасливішою, а також допомагають виробити хороші звички. Усі слухачі курсу отримують завдання, у якому пропонується протягом 4 тижнів застосовувати у своєму житті оздоровчу практику «Rewirement». Також кожному студентові дають домашні завдання: «десятихвилинна медитація» і «восьмигодинний сон».

Як стати щасливим: добірка книжок

• «Проект щастя» Рубін Ґретхен. Це книжка ідей, яка аналізує наукові дослідження, практичні поради та досвід авторки, яка, вважає, що маленькі життєві зміни приводять за собою великі. Її міркування: «працюючи над собою щодня, згідно плану, ви маленькими кроками наблизитеся до своїх мрій, здобудете на цьому шляху впевненість у собі, підтримку і визнання близьких вам людей».
• «Хюґе. Данське мистецтво знаходити щастя» Мари Турелл Содерберг. От недарма скандинави останні роки міцно утримують перші сходинки у рейтингах щастя. Вони знають якусь таємницю. І вона називається хюґе. А тепер і ми можемо більше дізнатися про це.
• «Як бути щасливим» Анни Барнс. Якщо ви дійсно щасливі, ви випромінюєте світло. Але як цього досягти? Трохи бажання, натхнення, виконання нескладних рекомендацій — і ви із захопленням відчуєте радість життя. Прості поради, висловлювання, що надихають, і кумедні жарти, зібрані на сторінках цієї книги, допоможуть зробити ваше життя яскравішим.
• «Посібник для тих, хто бажає бути щасливим» Маруями Тошіо. Ось що сам автор пише про свою книжку: «це посібник для тих, хто бажає стати щасливим»: Це не релігія, ідеологія чи наукова теорія. Це закономірність життя, правдивість якої підтверджена практикою. У цій книжці я пояснив 17 пунктів, які становлять практичний посібник, й описав сенс життя. Тут вибудувано основу для відновлення, де з кожним днем відкривається світ щирості, любові і гармонії».
• «Маленька книга хюге. Як жити добре по-данськи» Міка Вікінга. Книжка допоможе навчитися помічати дрібниці та жити щасливо в оточенні правильних людей і речей.

Копайте глибше:

• Рецепт українського щастя (Українська правда)

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування: 

• рівень щастя. Більшість опитаних вважають себе радше щасливими. Дуже щасливими себе вважають 29% населення (цей показник у порівнянні з весною 2020 року зріс на 10%), швидше щасливими — 50%, не дуже щасливими – 17% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодші, тим щасливіші;
• спілкування з родичами. 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною (48% роблять це постійно, 30% — часто). Серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий;
• психологічний стан. Зниження рівня депресії, тривожності та втоми в українців можна пояснити періодом зимових свят. Увага суспільства перемкнулася на більш оптимістичну та позитивну атмосферу. Також це можна пояснити адаптацією до способу життя під час пандемії;
• негативні емоції. У порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років). Знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середнього та старшого віку (40-59 років);
• коронавірус&емоції. Ті, хто частіше дивляться новини про коронавірус, мають вищі рівні негативних емоційний станів, ніж ті, хто дивиться їх рідко або не цікавиться зовсім. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна група «Рейтинг» 14-16 січня 2021 року. Опитали 1600 людей від 18 років і старше телефоном. Помилка репрезентативності — не більше 2,4%. 

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році. Це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 тисяч інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Про нього пише «Українська правда. Життя». Дослідження стартувало у 1938 році, 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті. Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні для нас, самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язку було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

І ще трохи про щастя в Україні: 

Don’t worry, be happy: українці за 2 роки стали значно щасливіші — опитування. 51% українців вважали себе щасливими наприкінці 2019 року і тільки 18% вважали, що їхнє життя нещасливе. Таким чином, індекс щастя склав + 33%, хоча у 2017 році він становив +8% (у 2018 році це запитання в Україні не ставили). Про це йдеться в опитуванні Київського міжнародного інституту соціології.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. відчуття щастя. Частка щасливих людей в Україні зросла з 68% до 78%. Також більше українців сказали, що мають кращу самооцінку здоров’я: раніше позитивно відповідали 37%, а зараз — 45%. Кількість незадоволених фінансовим становищем знизилась з 48% до 39%;
2. відчуття безпеки. У 2011 році у безпеці вдома себе відчували 69%, у 2020-му — 74%. Якщо десять років тому 51% опитаних часто стикались з розпиванням алкоголю на вулиці, то зараз таких — 39%. Водночас кількість людей, які занепокоєні торгівлею наркотиками на вулиці зросла з 10% до 13,5%;
3. віра та Церква. У 2011 році 64% опитаних вважали Бога важливим у своєму житті, у 2020-му таких стало менше — 56%. Молитись українці теж почали менше: у 2011 році щонайменше кілька разів на тиждень молились 42% опитаних, а зараз таких — 38%. А от ходити до церкви стала більша кількість опитаних: не менше разу на місяць до церкви на службу зараз ходять 33,5%. Раніше таких було лише 24%;
4. толерантність. За останнє десятиліття українці стали толерантнішими. Цей показник визначали запитаннями, чи люди виступають проти життя поряд з певними групами населення. З людьми, хворими на ВІЛ, не хочуть жити 36%, а раніше таких було 52%. У 2011 році не хотіли б жити поряд з гомосексуалами 62% опитаних, а зараз — 44,8%. З 15% до 21% зросла кількість тих, хто вважають, що аборти можуть бути виправданими;
5. питання рівності жінок та чоловіків. У 2020-му 55% опитаних не погодилося з твердженням, що чоловіки є кращими політичними лідерами, ніж жінки. У 2011 році таких було 48%. Водночас з 18% до 25% зріс рівень згоди з твердженням, що університетська освіта для хлопців є важливішою, ніж для дівчат;
6. ставлення до виборів. У 2011 році тільки 30% українців вірили, що голоси на виборах рахують чесно, у 2020-му таких уже більшість — 55%.

Хто і як проводив опитування. Світове дослідження цінностей провели компанії «Info Sapiens» та центр «Соціальний моніторинг» за підтримки Українського культурного фонду та європейських партнерів. Світове дослідження цінностей є довгостроковим проєктом. Його започаткували у 1981 році у Мічиганському університеті. Воно охоплює 120 країн. Україна до нього долучилась в 1999 році. Шоста хвиля дослідження у нашій країні проводилась ще у грудні 2011 року, а сьома — у липні-серпні 2020 року. За цей час Україна втратила значну частину території та 6,5 млн населення, що, як кажуть соціологи, також могло вплинути на результат. Опитали 1 289 людей, похибка складає 2,7%.

Останні українські соцопитування: найцікавіші результати

• 85% українців вважають себе патріотами, а майже 60% готові довести це зі зброєю — опитування. 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, лише 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни. Їх відносно більше серед старших респондентів.
• Українці до росіян почали ставитися гірше, а росіяни — навпаки. Результати опитування. 42% українців позитивно ставилися до Росії у вересні 2020 року. А от у Росії позитивне ставлення до України висловили 48% опитаних. Позитивне ставлення росіян до України перевищило позитивне ставлення українців до Росії вдруге з 2008 року. Саме з цього часу ведуться схожі опитування.
• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 44% українців за рік втратили відчуття безпеки — опитування. У місцевих громадах українці почуваються безпечніше, ніж у країні. 44% опитаних відчули зміни на гірше у питанні безпеки за цей рік (з червня 2019 р. до липня 2020 р.) 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Наприкінці 2019 року стосовно рівня щастя опитали більше 2 тисяч українців. Згідно з результатами, 51% вважали себе щасливими, 30% почувалися середньо, 18% скаржилися на проблеми в особистому житті, 1% утрималися від відповіді. 

Індекс вираховується як різниця між відсотком людей, що вважають себе щасливими і відсотком нещасливих людей. Тож індекс щастя в Україні у 2019 році склав +33%. Світовий показник щастя у 2014 році знизився до 64%, а останні два роки зупинився на позначці 48%. 

Глобальним світовим дослідженням індексу щастя займається асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International. Минулоріч асоціація опитала 45 тисяч респондентів з 46 країн світу, наскільки вони задоволені чи незадоволені своїм життям.  Більше половини респондентів країн, де проводилось дослідження (59%), відповіли позитивно. 28% опитаних вважають себе ані щасливими, ані нещасними, а 11% дали негативну відповідь. На цьому фоні Україна демонструє прогрес, хоч її показник дещо нижчий за світовий.

Довідка. Індекс щастя — це міжнародний показник, який відображає добробут людей в різних країнах світу. Він вираховується як різниця між відсотком людей, що вважають себе щасливими і відсотком нещасливих людей. 

⟶ Зараз люди найщасливіші за останні 200 років. 8 мільйонів книжок і 65 мільйонів газетних статей, опублікованих з 1820 до 2009 роки проаналізували дослідники Ворицького університету. Результати показали, що за останні 200 років люди не були такими щасливими, як зараз. Про це йдеться у статті MIT Technology Review.

Дослідники з Ворицького університету використали методику аналізу слів, щоб з’ясувати, чи стали люди щасливішими за останні 100 років. Слова оцінювали за рівнем вираження щастя у різних мовах й рахували, наскільки часто траплялися позитивні та негативні тексти за визначений період у США, Великій Британії, Італії та Німеччині. Так дослідники створили історичні показники щастя для цих чотирьох країн.

Науковці надавали «бали щастя» тисячам слів на різних мовах, а потім вивели відносну пропорцію позитивних і негативних настроїв. Падіння рівня щастя пов’язують з історичними подіями того часу. Приміром, низький рівень щастя у США зафіксували у 1975 році під час війни у В’єтнамі, а у Великій Британії – взимку 1978-79 року під час страйків профспілок, які вимагали збільшення зарплат.

 ⟶ Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Про нього повідомляє Українська правда. Життя. Дослідження стартувало у 1938 році, 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті,

Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні для нас, самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язку було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

Фото: pexels.com

Детальніше. Дослідники з Ворицького університету використали методику аналізу слів, щоб з’ясувати, чи стали люди щасливішими за останні 100 років. Слова оцінювали за рівнем вираження щастя у різних мовах й рахували, наскільки часто траплялися позитивні та негативні тексти за визначений період у США, Великій Британії, Італії та Німеччині. Так дослідники створили історичні показники щастя для цих чотирьох країн.

Науковці надавали «бали щастя» тисячам слів на різних мовах, а потім вивели відносну пропорцію позитивних і негативних настроїв. Падіння рівня щастя пов’язують з історичними подіями того часу. Приміром, низький рівень щастя у США зафіксували у 1975 році під час війни у В’єтнамі, а у Великій Британії – взимку 1978-79 року під час страйків профспілок, які вимагали збільшення зарплат.

Контекст. Нагадаємо, що 80% українців вірять у краще майбутнє для своїх дітей. 85,4% учасників опитування в усьому світі очікують, що їхні уряди активніше намагатимуться зробити щасливими своїх громадян. Про це йдеться у всесвітньому дослідженні щастя та політичних поглядів, яке презентували під час форуму YES. Україна очолила рейтинг країн, які вірять, що наступні покоління будуть щасливішими, ніж теперішні. Друге та третє місце посіли Індія та Бразилія.

 ⟶ Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Про нього повідомляє Українська правда. Життя. Дослідження стартувало у 1938 році, 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті,

Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні для нас, самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язку було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

⟶ Як стати щасливим: добірка книжок. Якщо щоденні турботи  зробили вас нещасним, то це не привід миритися із таким своїм станом. Ми зібрали для вас книжки, які допоможуть стати щасливими:

«Хюґе. Данське мистецтво знаходити щастя» Мари Турелл Содерберг. От недарма скандинави останні роки міцно утримують перші сходинки у рейтингах щастя. Вони знають якусь таємницю. І вона називається хюґе. А тепер і ми можемо більше дізнатися про це.

«Як бути щасливим» Анни Барнс. Якщо ви дійсно щасливі, ви випромінюєте світло. Але як цього досягти? Трохи бажання, натхнення, виконання нескладних рекомендацій — і ви із захопленням відчуєте радість життя. Прості поради, висловлювання, що надихають, і кумедні жарти, зібрані на сторінках цієї книги, допоможуть зробити ваше життя яскравішим!

«Посібник для тих, хто бажає бути щасливим» Маруями Тошіо. Ось що сам автор пише про свою книжку: «це посібник для тих, хто бажає стати щасливим. Це не релігія, ідеологія чи наукова теорія. Це закономірність життя, правдивість якої підтверджена практикою. У цій книжці я пояснив 17 пунктів, які становлять практичний посібник, й описав сенс життя. Тут вибудовано основу для відновлення, де з кожним днем відкривається світ щирості, любові і гармонії».

Дізнайтеся більше на цю тему:

• Рецепт українського щастя (Українська правда)

Фото: pexels.com

Детальніше. Дослідження проводилося у 15 країнах на 6 континентах. Для 57,6% опитаних щастя і здоров’я — це найважливіший фактор їхнього життя. Навіть важливіший за доходи чи кар’єрний успіх. 

Україна очолила рейтинг країн, які вірять, що наступні покоління будуть щасливішими, ніж теперішні. Друге та третє місце посіли Індія та Бразилія. Найменш «оптимістичними» щодо майбутнього виявилися країни Західної Європи та США. У Німеччині близько 25% громадян вірять у краще майбутнє для своїх дітей, тоді як в Україні цей показник перевищує 80%.

Пересічні громадяни більшості розвинених країн прагнуть, щоб їхні уряди ставили щастя за основу своєї політики. При цьому щастя не вимірюється у матеріальних цінностях чи кар’єрі. Згідно з дослідженням, уряди, які не ставлять щастя на перше місце в розвитку країни, ризикують бути переможеними популістами. Зокрема це стосується глобального потепління, екології та миру. 

Щасливіші люди частіше схвалюють діяльність лідера нації та зрештою голосують за переобрання керівних партій. Водночас нещасливі набагато частіше мають глибокі популістські переконання. Це свідчить про те, що низький рівень добробуту може бути одним із чинників поширення популізму.

Контекст. Нагадаємо, що 84 % українців підтримують популістську політику. 59% наших співвітчизників не лише її підтримують, але й вважають таку політику реалістичною. Такі дані опитування Міжнародної дослідницької компанії Kantar TNS на замовлення Центру економічної стратегії. 

Найбільш схильні підтримувати популістську політику економічно вразливі групи населення: люди, які мають менше можливостей для реалізації у освіті, працевлаштуванні. Меншою мірою таку політику підтримують люди, які не проявляють критичного мислення у щоденному житті. Прихильники популізму частіше живуть у селах, не мають вищої освіти або отримують маленьку зарплатню. Відмінності щодо підтримки популізму залежно від віку чи регіону – несуттєві.

⟶ Рейтинг щастя 2019: Україна в аутсайдерах, лідери —скандинави. Україна посіла 133 місце у міжнародному рейтингу щастя (World Happiness Report), який щороку складають у рамках ініціативи ООН. Всього у рейтингу, опублікованому до Міжнародного дня щастя, представлені 156 країн усього світу. Україна цього року в списку знаходиться між Чадом (132 місце) та Ефіопією (134 місце). Україна також посіла 120 місце за показником кількості людей, які жертвують кошти на благодійність (18,2%). 

Доповідь складають на основі опитування жителів відповідних країн. У рейтингу враховують кілька аспектів, в тому числі ВВП на душу населення, рівень соціальної підтримки, очікувану тривалість життя, свободу вибору, рівень корупції, участь громадян у благодійності та наявність негативних очікувань від майбутнього. Показник щастя вимірюється на підставі даних за три роки, рейтинг 2019 року складено за інформацією 2016-2018 років.

⟶ «Уроки щастя» від Єлю: Єльський університет виклав у відкритий доступ курс «Психологія і щасливе життя». Цей курс — це модифікована версія психологічного курсу професора Лорі Сантоса. Мета курсу — не тільки розповісти про дослідження того, що робить нас щасливими, але й навчити застосовувати ці стратегії на практиці. У першій частині курсу йдеться про закладені уявлення і установки про щастя, які змушують нас мислити неправильно. 

У наступній частині курсу основну увагу приділяють способам, котрі, як доведено наукою, роблять людину щасливішою, а також допомагають виробити хороші звички. Усі слухачі курсу отримують завдання, у якому пропонується протягом 4 тижнів застосовувати у своєму житті оздоровчу практику «Rewirement». Також кожному студентові дають домашні завдання: «десятихвилинна медитація» і «восьмигодинний сон».

Фото: pexels.com