Хто такі ортодоксальні євреї?

Це — кілька релігійних спільнот, які сповідують специфічні течії юдаїзму. Одними з них є добре відомі в Україні хасиди, які щороку приїздять до Умані на могилу святого засновника їхньої релігії. В самому Ізраїлі ортодоксальних євреїв називають словом харедім, яке означає «тремтливі (перед Богом)». У харедім є свої специфічні права: вони живуть окремо і мають свою власну систему освіти, яка, замість природничих наук, фокусується на вивченні Тори — священного письма юдаїзму.

Але найбільше дискусій викликає інша частина угоди ортодоксальних євреїв з державою Ізраїль — вони не служать в армії. В державі, яка за 76 років свого існування пережила більше десятка війн, повстань та інших військових зіткнень, служба у війську є обов’язковою для всіх — і для чоловіків, і для жінок, але не для харедім. Релігійні лідери ортодоксальних євреїв узгодили такі правила ще при заснуванні Ізраїля. Втім, між минулим і сьогоденням є значна різниця.

Суспільство в суспільстві

У 1948 році, коли проголосили незалежність Ізраїлю, харедім налічували близько 40 тисяч людей. Нині ортодоксальних вірян — понад мільйон, вони становлять близько 13% населення держави. У частини ізраїльського суспільства все частіше виникають питання про те, чому така значна спільнота не є залученою до охорони держави, якій загрожує напад зі сторони країн-сусідів. У ситуації масштабної війни в Секторі Газа рішення про мобілізацію релігійних спільнот вийшло на передній план. 

Більшість харедім виступили проти залучення до армії. «Якби всі солдати вивчали Тору, нам не потрібна була б армія», — заявляють члени релігійних спільнот. Ймовірно, втім, що рішення про мобілізацію все ж приймуть, незалежно від їхнього спротиву. Соцопитування показують, що решту ізраїльтян, загалом, мобілізацію харедім підтримують. Повернення солдатів з війни лише загострює це питання.

Водночас залучення ортодоксальних євреїв до війська потребує вирішення низки питань. Наприклад, як організувати спільну службу ультрарелігійних осіб разом з жінками-військовослужбовицями. Наразі ж залученість харедім до війська досі є низькою. В ізраїльській армії служить більше громадян арабського походження, ніж ортодоксальних вірян — і це в умовах війни між ізраїльтянами та палестинськими арабами. 

Війна все змінює

Попри всі проблеми, війна стала приводом до налагодження зв’язків між релігійними євреями та рештою ізраїльтян. Сьогодні близько 30% харедім підтримують запровадження для них призову до армії — це на 20% більше, ніж до війни. Дві третини ортодоксальних євреїв стверджують, що після нападу ХАМАСу на Ізраїль їхнє відчуття спільної долі з рештою країни посилилося.

Активісти з релігійних груп активно долучалися до підтримки постраждалих від нападу ХАМАСу, допомагали родинам солдатів, а також вперше почали молитися за вояків. Член уряду Ізраїлю Іцхак Ґольдкнопф, представник харедім, виступає за те, щоб мобілізацію запровадили для тих вірян, які не стануть професійними знавцями Тори. Ще торік такі зміни були б просто немислимими. Водночас схожі пропозиції уже призводять до протестів та сутичок між ультрарелігійними євреями та ізраїльською поліцією в Єрусалимі.

Автор статті — Дмитро Спорняк

Фото: Nati Shohat/The Times of Israel

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.