Росія звела аеродром для бомбардувальників з ядерною зброєю у тимчасово окупованому Криму. Це видно на знімках з космосу, які отримали «Крим.Реалії». Також у Криму з’явилася ще одна військова база біля селища Новоозерного, неподалік озера Донузлав. Там можуть зберігатися сотні артилерійських систем, броньована техніка тощо. Ще один військовий об’єкт Росія збудувала неподалік від Севастополя. Поблизу Керчі впритул до траси «Таврида» звели нові радіолокаційні станції та щонайменше вісім ракетних комплексів С-400. На околиці Євпаторії окупанти збудували радіоантену діаметром близько 30 метрів. Аеродром Бельбек під Севастополем можуть використовувати не для цивільних потреб, а для приземлення стратегічних бомбардувальників, таких як ТУ-160 (бомбардувальник-ракетоносець, який може переносити ядерну зброю). Принаймні такі підозри виникли в космічному агентстві.

Путін має ще один маєток у тимчасово окупованому Криму. Дача «Гліцинія» розташована в селищі Ореанда поблизу Ялти. Її збудували для генеральних секретарів СРСР у ХХ столітті. Російське видання Meduza відслідкувало, що Володимир Путін отримав цю дачу через свого друга. Після розпаду СРСР «Гліцинію купив російський банк ВТБ. Після окупації Криму 2014 року Росія націоналізувала «Гліцинію», а 2019 року продала за 1,2 мільярди рублів невідомому покупцю. Згодом з’ясувалося, що купівля пов’язана з близьким оточенням російського президента, наприклад, з Юрієм Ковальчуком, який також має стосунок до «палацу Путіна» в Геленджику. Власником дачі себе назвав ще один товариш Володимира Путіна — Аркадій Ротенберг, але це не підтверджено.

Українське радіо знову мовить на окупованих територіях. Перший канал Українського радіо знову звучить у середньохвильовому діапазоні на окупованих територіях Криму та Донбасу з 1 лютого 2021 року. Це можливо, бо Національна суспільна телерадіокомпанія отримала в 2021 році повне фінансування.

Конкурс на проєкт популяризації культури Криму проводить Український культурний фонд. У межах грантової програми «Знакові події» розробили ЛОТ «Культура Криму». Заявки з ідеями масштабного проєкту про культуру Криму можна подавати до 30 березня 2021 на сайті УКФ. На його реалізацію автори можуть отримати 10 мільйонів гривень. Переможцем стане той проєкт, який допоможе зрозуміти нерозривний культурний та історичний зв’язку материкової частини України та півострова Крим, а також говоритиме про актуальні проблеми збереження культури Криму та приверне увагу до спроби анексії Криму Росією на світовому рівні.

Росія чинить «шалений спротив» саміту «Кримська платформа» ― Кулеба. Саміт має відбутися в серпні 2021 року. Наразі Міністерство закордонних справ веде перемовини з різними країнами, які можуть стати учасницями «Кримської платформи». Голова відомства Дмитро Кулеба повідомив, що чим більше саміт підтримують потенційні партнери, тим більше Росія намагається його дискредитувати й запобігти участі інших країн у «Кримській платформі».

«Кримська платформа» ― це новий формат, для обговорення ситуації в Криму. Його ініціювала Україна, щоб підвищити ефективність міжнародного реагування на окупацію Криму, спільно шукати вирішення нових безпекових викликів, посилити міжнародний тиск на Росію та досягти деокупації Криму та повернення його Україні.

Фото: krymr.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.