Детальніше. Володимир В’ятрович обіймав посаду голови УІНП з березня 2014 року. За його словами, за цей час Інституту вдалося позбавити країну від тоталітарної символіки, відкрити архіви КДБ, визнати борцями за незалежність учасників ОУН-УПА, заново запустити процес реабілітації жертв репресій за оновленим законом та популяризувати українську історію. 

В’ятрович переконаний, що «робота Інституту нацпам’яті, незважаючи на зміну керівництва, має бути продовжена. Я отримав запевнення від прем’єр-міністра, що вона буде продовжена, що Інститут збереже свій статус центрального органу виконавчої влади, що він буде продовжувати роботу у тих напрямках, якими займався упродовж 5 років».

Контекст. Володимир В’ятрович — це український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху. 

Що таке Український інститут національної пам’яті та навіщо він потрібен. Це установа, яка займається відновленням та збереженням національної пам’яті. Інститут намагається привернути увагу суспільства до історії України, вивчати боротьбу за незалежність України у 20 столітті, проводить різні події, щоб згадати про жертв голодоморів та політичних репресій.

Навіщо Україні потрібна декомунізація. Володимира В’ятровича найчастіше знають та згадують як зачинателя декомунізації в Україні. А декомунізацію найчастіше пов’язують із перейменуванням вулиць, яке не усім до вподоби. На сайті УІНП зібрали відповіді на найпоширеніші запитання, пов’язані із декомунізацією.

1. Навіщо потрібно перейменовувати вулиці? Цього вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Убивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин.
   
   Україна ніколи не збудує майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення. Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи.

2. Чи правда, що декомунізаційні закони забороняють комуністичну та нацистську ідеологію та символи? Ні, неправда. Ані ідеологію, ані символи неможливо заборонити, як неможливо заборонити минуле. Воно було таким, яким було. Закон засуджує тоталітарні режими, які виросли на фундаменті цих ідеологій, як нелюдські, та забороняє пропаганду їхніх символів.
    
3. Чи можна НЕ перейменовувати вулицю, село або місто? Ні, не можна. Якщо назва підпадає під дію закону, то вона має бути обов’язково змінена.

4. Чи всі назви, що з’явилися у радянські часи, мають бути змінені? Ні, більшість назв залишаються без змін. Перейменуванню підлягають тільки ті назви, що:

• безпосередньо пов’язані із комуністичним тоталітарним режимом;
• містять назви його органів влади й імена діячів;
• уславлюють події і пам’ятні дати, пов’язані із тоталітарним культом.
  
  Дізнайтеся більше:
  • В’ятрович: Для деяких українців Майдан і війна — це реаліті-шоу, яке можна переключити на щось спокійніше (Українська правда)

Фото: pravda.com.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.