Володимир В’ятрович пішов з посади голови Інституту національної пам’яті

Уряд звільнив Володимира В’ятровича з посади голови Українського інституту національної пам’яті(УІНП) за згодою сторін. Про це розповідає Громадське з посиланням на відеозвернення В’ятровича на його сторінці у Фейсбуці.

Чому це важливо. Упродовж 5 років під головуванням В’ятровича Інститут проводив політику декомунізації та звільняв країну від символів тоталітаризму.

Детальніше. Володимир В’ятрович обіймав посаду голови УІНП з березня 2014 року. За його словами, за цей час Інституту вдалося позбавити країну від тоталітарної символіки, відкрити архіви КДБ, визнати борцями за незалежність учасників ОУН-УПА, заново запустити процес реабілітації жертв репресій за оновленим законом та популяризувати українську історію. 

В’ятрович переконаний, що «робота Інституту нацпам’яті, незважаючи на зміну керівництва, має бути продовжена. Я отримав запевнення від прем’єр-міністра, що вона буде продовжена, що Інститут збереже свій статус центрального органу виконавчої влади, що він буде продовжувати роботу у тих напрямках, якими займався упродовж 5 років».

Контекст. Володимир В’ятрович — це український науковець-історик, публіцист, дослідник історії визвольного руху. 

Що таке Український інститут національної пам’яті та навіщо він потрібен. Це установа, яка займається відновленням та збереженням національної пам’яті. Інститут намагається привернути увагу суспільства до історії України, вивчати боротьбу за незалежність України у 20 столітті, проводить різні події, щоб згадати про жертв голодоморів та політичних репресій.

Навіщо Україні потрібна декомунізація. Володимира В’ятровича найчастіше знають та згадують як зачинателя декомунізації в Україні. А декомунізацію найчастіше пов’язують із перейменуванням вулиць, яке не усім до вподоби. На сайті УІНП зібрали відповіді на найпоширеніші запитання, пов’язані із декомунізацією.

  1. Навіщо потрібно перейменовувати вулиці? Цього вимагає Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки». Обидва ці режими знищили в Україні від 14 до 16 мільйонів людей. Цей закон стверджує: будь-які тоталітарні практики неприйнятні для Української держави. Убивати людей не можна ані з класових, ані з расових, ані з будь-яких інших причин.

    Україна ніколи не збудує майбутнього без подолання спадщини тоталітарного минулого. Бо тоталітаризм і добробут – несумісні. Тож перейменування назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом, – обов’язкова умова того, щоб у нашій державі відбулися позитивні суспільні перетворення. Подібний шлях декомунізації пройшла більшість посткомуністичних країн Центральної і Східної Європи.
  1. Чи правда, що декомунізаційні закони забороняють комуністичну та нацистську ідеологію та символи? Ні, неправда. Ані ідеологію, ані символи неможливо заборонити, як неможливо заборонити минуле. Воно було таким, яким було. Закон засуджує тоталітарні режими, які виросли на фундаменті цих ідеологій, як нелюдські, та забороняє пропаганду їхніх символів.
     
  2. Чи можна НЕ перейменовувати вулицю, село або місто? Ні, не можна. Якщо назва підпадає під дію закону, то вона має бути обов’язково змінена.

  3. Чи всі назви, що з’явилися у радянські часи, мають бути змінені? Ні, більшість назв залишаються без змін. Перейменуванню підлягають тільки ті назви, що:
  • безпосередньо пов’язані із комуністичним тоталітарним режимом;
  • містять назви його органів влади й імена діячів;
  • уславлюють події і пам’ятні дати, пов’язані із тоталітарним культом.

    Дізнайтеся більше:

    • В’ятрович: Для деяких українців Майдан і війна — це реаліті-шоу, яке можна переключити на щось спокійніше (Українська правда)

Фото: pravda.com.ua

На «Грі в кальмара» Netflix заробив 900 мільйонів доларів та інші новини вихідних

Яка українська письменниця стала лауреаткою центральноєвропейської літературної премії, чому ОБСЄ призупинила місію на Донбасі та чому Ryanair заборонив літати на своїх рейсах пасажирам, які повернули гроші за квитки на рейси у час COVID-19 — у нашій добірці новин за вихідні.

Читати далі
+ 144 слів

Чому 14 жовтня — це не нове 23 лютого і чому не потрібно вітати усіх чоловіків?

14 жовтня — день, який поєднує у собі кілька свят: День захисників та захисниць України, День українського козацтва, День Української повстанської армії та свято Покрови Богородиці. Але державний вихідний цього дня є саме завдяки Дню захисників та захисниць України. Це свято встановив Петро Порошенко у 2014 році та одночасно скасував святкування День захисника Вітчизни 23 лютого знаного за радянських часів, як «День Радянської армії і Військово-морського флоту». А парламент у липні цьогоріч змінив назву свята з «Дня захисника України» на «День захисників і захисниць України».

Чому це важливо. День захисників та захисниць України — це свято людей, які захищають безпеку та кордони України. Тому 14 жовтня недоречно вітати усіх чоловіків, адже не всі українські чоловіки захищають нашу країну.

Читати далі
+ 200 слів

Від 809 грн до Барселони, Мадрида і Парижа: Wizz Air відкриє 27 нових рейсів

З початку весни 2022 року українці зможуть полетіти з Києва, Харкова, Львова та Одеси у міста Франції, Португалії, Іспанії, Бельгії, Чехії, Греції та Італії. Квитки можна забронювати на сайті компанії

Нагадаємо, 12 жовтня Україна підписала угоду про «відкрите небо» з ЄС. Згідно з договором, європейські компанії зможуть без обмежень літати у всі аеропорти України, а українські авіаперевізники — у будь-які аеропорти країн ЄС. 

Читати далі
+ 189 слів

Автентичний український одяг: де побачити і як створити самому?

Сайт, де є відеопідказки, лекції та технічні описи, щоб відтворити автентичний одяг з усієї України, створили на Рівненщині. Кожен охочий може завантажити на онлайн-платформу фото елементів вбрання. Коли експерти перевірять надіслане на автентичність, речі відтворять сучасні українські майстри. Автор проєкту — етнорезиденція «Ладомирія». Онлайн-платформу реалізують за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Фото: скрін з online.ladomyriia.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

«Тиждень української мови»: у Вікіпедії почався тематичний марафон

Проєкт присвячений Дню української писемності та мови. Його головна мета — покращення якості статей на зазначену тематику. Марафон почали Міністерство культури та інформаційної політики разом з «Вікімедіа Україна».

Організатори закликають користувачів писати та редагувати будь-які матеріали, які стосуються тем виникнення і розвитку української мови. Також можна готувати статті про вчених-мовознавців, мовних активістів.

Результати марафону оголосять 9 листопада. У цей день організатори оберуть тих, хто найактивніше та найякісніше наповнив «Вікіпедію» відповідними матеріалами, а також відзначать їх призами. З детальною інформацією про участь можна ознайомитися на сторінці події.

Фото: thegard.city

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

«Перемога»: «Океан Ельзи» та KALUSH записали спільну пісню

Презентація треку з назвою «Перемога» відбулася 12 жовтня, у 27-й день народження «Океану Ельзи». Фронтмен гурту Святослав Вакарчук вирішив поекспериментувати зі звучанням, тому запросив до запису композиції реперів KALUSH. 

У тексті йдеться про те, що не варто звертати увагу на людей та установи, які диктують тобі свої правила життя — потрібно йти власним шляхом. Разом з виходом треку відбулася прем’єра кліпу. 

Послухати пісню можна на цифрових платформах: Spotify, Apple Music, Youtube Music, Deezer.

Фото: zaxid.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

«Суха ложка»: у TikTok набуває популярності новий небезпечний тренд

Суть тренду dry scooping (суха ложка) полягає у тому, що спортсмену-аматору перед тренуванням потрібно ковтнути ложку порошкового енергетика, який не розведений у воді. Про це пише BBC Україна. Медики закликають підлітків не піддаватися під вплив тренду, адже вживати спортивні добавки в сухом’ятку — шкідливо для здоров’я. 

Спортивні препарати містять багато амінокислот та кофеїну. Їх використовують, щоб підвищити витривалість під час занять. Високі дози кофеїну можуть мати побічні ефекти, наприклад, порушення ритму серця. Окрім цього, існує ризик розвитку задухи чи пневмонії, якщо під час вдихання порошку він потрапив у легені. Однією із жертв тренду стала 20-річна блогерка з США Брітні Портільо. Перед тренуванням вона випила сухий коктейль і потрапила до лікарні з серцевим нападом. 

Незважаючи на застереження лікарів, відео з хештегом #preworkout (перед тренуванням) у TikTok набирають мільйони переглядів. Дослідники з Дитячого медичного центру Коена у Нью-Йорку наголошують, що мірна ложка порошку містить стільки кофеїну, скільки п’ять чашок кави. Тому варто розбавляти добавки водою чи молоком. До того ж, лікарі кажуть, що підтримка водного балансу під час спортивних навантажень відіграє важливу роль у здобутті бажаного результату. 

Фото: sayyes.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів

Вийшов трейлер нового «Сам удома». Чого чекати?

Трейлер продовження «Сам удома» презентує нових героїв та історію, яка частково повторює оригінальний фільм. За сюжетом, сім’я головного героя Макса полетіла у Токіо, і він залишився сам удома. Тепер хлопчик має захищати будинок від подружжя, яке хоче повернути собі родинний скарб. Крізь хаотичні події, що відбуваються навколо нього, Макс починає розуміти цінність сім’ї та дому.

У ролику з’явився герой з оригінального фільму — Базз Маккаллістер (Девід Ретрей). Тут він зіграв уже дорослого Базза, який став офіцером поліції. Поки не зрозуміло, чи персонаж буде важливим для сюжету, чи це лише епізодична роль. Впродовж довгого часу фанати спекулювали про те, що Маколей Калкін також повернеться до ролі Кевіна Маккаллістера у новому фільмі, проте актор спростував ці чутки на своїй сторінці у Twitter.

Фото: metaflix.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Читати далі
+ 0 слів
Що там ще
+ 3330 новин