Детальніше. Соціологічна група «Рейтинг» провела опитування серед українців, щоб дізнатися їхнє ставлення до вирішення питання окупованих територій. Згідно з результатами, проведення виборів на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей (після здобуття контролю над всієї окупованою територією) підтримують 53% опитаних, а не підтримують – 19%. 

68% опитаних вважають Росію країною-агресором відносно України. 23% — протилежної думки, 10% – не визначилися. На заході та у центрі не менше 70% вважають Росію агресором. На півдні такої думки — половина опитаних, на сході — 40%,  а 47% — не вважають Росію агресором. 

34% опитаних виступають за припинення військових дій і визнання цих територій тимчасово окупованими і замороження конфлікту. 23% — за надання цим територіям статусу автономії у складі України. Також 23% виступають за продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі і лише 6% — за відділення цих територій від України. 

Воєнний шлях вирішення питання має найбільшу підтримку серед мешканців заходу, а надання автономії окупованим територіям — на півдні та сході. Введення миротворців ООН на окуповані території Донбасу, але без російського контингенту підтримують 55%, проти — 26% опитаних. 

Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провели 21-25 вересня серед населення України від 18 років і старше. Методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face) опитали 2000 респондентів. Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

Довідка. «Формула Штайнмаєра» — це план врегулювання війни на сході України. Згідно з ним окупована частина Донбасу має отримати тимчасовий особливий статус під час виборів на цих територіях. Вибори мають провести (згідно з Мінськими угодами) за українськими законами. Після проведення виборів ці території на чолі з новообраною владою мають отримати особливий статус.

Виконання формули Штайнмаєра: умови України. Ці умови українська сторона висунула ще 18 вересня у Мінську під час засідання Тристоронньої контактної групи:

• повне припинення вогню;
• моніторинг ОБСЄ на всій території України; 
• виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки;
• розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення; 
• забезпечення роботи Центральної Виборчої Комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; 
• встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону.

Контекст. Нагадаємо, що 1 жовтня у Мінську Україна погодила «формулу Штайнмаєра». Глава держави запевнив «ніяких виборів під дулом кулеметів не може бути». Також у Мінську домовились про розведення військ у Петровському та Золотому. Воно почнеться 7 жовтня. 

⟶ «Ні капітуляції»: під Офісом президента протестували проти «формули Штайнмаєра». 2 жовтня, на другий день після повідомлення президента Володимира Зеленського про узгодження «формули Штайнмаєра» в Мінську, під Офісом президента зібралися незгодні з його діями.Кілька тисяч мітингувальників під Офісом президента протестували проти політики Зеленського щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Акція «Ні капітуляції» з участю близько тисячі осіб розпочалася она Майдані. Звідти учасники пішли на Банкову.

⟶ Комісія з реінтеграції Донбасу почала роботу. Установа розроблятиме концепція перехідного правосуддя. Вона передбачатиме відшкодування збитків жертвам війни та притягнення до відповідальності винних у тяжких злочинах. Також Комісія створюватиме стратегію деокупації тимчасово окупованих територій Криму та сходу.

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.