Детальніше. Протягом 20-24 листопада Соціологічна група «Рейтинг» провела моніторинг суспільних настроїв українців. Ось результати:

• реформи. 43% опитаних вважають, що реформи в країні повинні бути поступовими.30% переконані, що зміни мають бути швидкими і радикальними. 18% респондентів взагалі стверджують, що потрібно призупинити реформи до стабілізації ситуації в країні. 
• ефективність президента. 53% переконані, що президент є більш ефективним, ніж попередній президент Порошенком. 15% – протилежної думки, 22% стверджують, що нічого не змінилося. 
• кредит довіри. Майже дві третини опитаних вважають, що президенту потрібно 1-3 роки, щоб продемонструвати якісний та ефективний результат роботи. 14% дають йому для цього п’ять і більше років. Лише 8% вимагають від нього змін за півроку. 17% вважають, що йому не вдасться продемонструвати якісний результат роботи. 
• оцінка Верховної Ради. 34% вважають, що чинна Рада є ефективнішою, ніж минуле скликання. 32% переконані, що нічого не змінилося, 17% – вважають її менш ефективною. 
• оцінка дій уряду. 27% переконані у більшій ефективності чинного Уряду Гончарука у порівнянні із Урядом Гройсмана. 30% вважають, що змін не відбулося. 19% вважають його гіршим за попередній Кабінет міністрів. 24% взагалі не змогли оцінити.

Хто і як проводив опитування. Соціологічна група «Рейтинг» протяго 20-24 листопада. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Опитування провели методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 20-24 листопада 2019 р.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році. Це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Контекст. Нагадаємо, що учора КМІС (Киїський міжнароднй інститут соціології) оприлюднив дослідження настроїв українців. Згідно з ним, рейтинг Зеленського впав до 52%. А чинного премєра Олексія Гончарука не знають 36% українців. Більше про результати соцоптування читайте за посиланням.

⟶ «За наступні 3-5 років в Україні мають з’явитися «якісні дороги», які з’єднають всі великі міста», — прем’єр-міністр Олексій Гончарук. В ефірі програми «Право на владу» глава Уряду сказав: «Наше головне завдання — поєднати якісними дорогами усі великі міста, обласні центри за наступні 3-5 років». З березня наступного року Гончарук анонсував «велике будівництво» автошляхів. 

⟶ Українці можуть позбутися необхідності пред’являти паперові квитанції. Такі сподівання висловив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет на своїй сторінці у Фейсбуці. Він написав: «Ми плануємо запустити сервіс, який дозволить позбавитись такого явища, коли чиновники вимагають від громадян квитанцію про оплату (часто ще й з мокрою печаткою). Я розраховую, що ми його запустимо протягом 1-3 місяців. 

Сервіс буде дуже простий. Це буде веб-сторінка (наприклад, check.gov.ua), до якої через просте і надійне API зможуть підключитись будь-які українські банки. Користувач зможе оплатити послугу через Приват24, monobank або інший банк, отримати номер квитанції і відразу показати його чиновнику. На сторінці сервісу можна буде ввести номер квитанції — і побачити її на екрані, а за потреби скачати з накладеним електронним цифровим підписом (ЕЦП)».

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.