Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
У кінці листопада до президента позитивно ставляться 52%, а негативно — 19%. Такі дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Чому це важливо. Опитування показує актуальні настрої населення та їхнє ставлення до влади.
Детальніше. З 22 по 25 листопада КМІС провів опитування «Оцінка діяльності органів влади та реакція на актуальні події». Соціологи запитували про ставлення до політиків:
- Володимир Зеленський. Протягом осені частка тих, хто ставиться до президента позитивно, зменшувалась: 73% в вересні, 66% — у жовтні, 64% на початку листопада, 52% — у кінці листопада. Частка тих, хто ставиться до Зеленського негативно, протягом осені зростала: 7% в вересні, 9% в жовтні, 12% на початку листопада, 19% у кінці листопада.
- Олексій Гончарук. До прем’єра позитивно ставляться у кінці листопада 11% опитаних, негативно – 25%. Протягом осені зменшувалась частка тих, хто не знає Олексія Гончарука: 49% у вересні, 48% — в жовтні, 40% на початку листопада, 36% — у кінці листопада. У той же час збільшувалась частка тих, хто ставиться до нього негативно: 9% в вересні, 14% — в жовтні, 18% на початку листопада, 25% — у кінці листопада.
- Дмитро Разумков. До спікера Верховної Ради позитивно ставляться в кінці листопада 24% опитаних, негативно – 16%. Частка тих, хто ставиться до Разумкова негативно, значуще зросла в кінці листопада в порівнянні з початком листопада: 16% і 9%.
- Святослав Вакарчук. До лідера партії «Голос» позитивно ставляться 23% опитаних в кінці листопада, негативно – 32%.
- Юрій Бойко. 23% ставляться до нього позитивно, 33% – негативно. До Петра Порошенко позитивно ставляться 12% опитаних, негативно – 64%.
- Юлія Тимошенко. До неї позитивно ставляться 20% респондентів, негативно – 41%.
- Віктор Медведчук. До нього позитивно ставляться 15% учасників дослідження, негативно – 44%.
Хто і як проводив опитування. Дослідження провів КМІС методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування провели 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які були проведені з 4 по 7 листопада, з 9 по 11 жовтня, та з 6 по 19 вересня 2019 року.
⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму (порожніх обіцянок політиків). Центр економічної стратегії підготував поради.
- Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
- Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
- На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів.
- Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
- Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними.
⟶ Як вирахувати псевдосоціологів? «Тексти» підготували поради про те, як вирахувати «торговців рейтингами»:
- відсутність згадок про дослідження фірми в період між виборами. Несподівана поява і зникнення фірми.
- розбіжність між оголошеними прогнозами і результами голосувань. Ми усвідомлюємо, що через велику кількість «невизначених виборців» навіть соціологічні фірми з репутацією не завжди точно прогнозують результати виборів, також ми розуміємо, що за час між опитуванням і виборами вподобання виборців можуть змінитися. Та все ж ми вважаємо, що порівняння «прогнозу» і реальності найбільш показове.
- непублічні зв’язки засновників і публічних спікерів «соціологічних» організацій із політиками.
- як поширюється інформація про псевдосоціологічні дослідження. Новина, розміщена різними медіа під однаковим заголовком із цифрами «соціологічного дослідження» від невідомої раніше організації, також слугувала ознакою того, що фірма чи людина, яка оголошує ці цифри, працює на одну з політсил.
Фото: unian.ua
