Детальніше. Результати опитування:

• 72% українців довіряють Збройним силам України, 68% — волонтерам, 63% — звичайним людям у своєму населеному пункті та 51% населення довіряє Церкві.
• Президентові довіряють 27% українців, а не довіряють — 50%.
• Лише 14% громадян довіряють Урядові й 11% — парламенту.
• Правоохоронні органи користуються довірою у 30-35% населення.
• Українським ЗМІ довіряють 32% респондентів, натомість російським — 3%.

Хто та як проводив опитування. Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології методом телефонного інтерв’ю. Опитали 2000 респондентів з усієї території України, крім окупованих територій Донецької та Луганської областей і АР Крим. Статистична похибка — не перевищує 2,4%.

Фото: unsplash.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Детальніше. Ось результати опитування:

• Довіра до українських політиків. Найбільше опитаних довіряють Віталію Кличку — 37,5% довіряють і майже 52% не довіряють. Володимиру Зеленському довіряють 35,6% проти майже 60%. Володимиру Гройсману вірять майже 31% проти 54,2%.
• Довіра до іноземних політиків. Володимирові Путіну не довіряє майже 80% українців. 54% українців не довіряють самопроголошеному президентові Білорусі Олександрові Лукашенку. Для порівняння, Джо Байдену довіряють понад чверть українців.
• Вибори Президента. Найбільшу підтримку все ще має Володимир Зеленський. Його на виборах підтримали б 22% опитаних. Для порівняння, у грудні 2020 року рейтинг був 27,7%. На другому місці — Юрій Бойко (17,5%), а на третьому — Петро Порошенко (13%)
• Вибори до Верховної Ради. Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради України, прохідний бар’єр подолали б «ОПЗЖ» (партію підтримали б 24% серед респондентів, які визначилися з вибором), «Слуга народу» (18%), «ЄС» (15,6%) і «Батьківщина» (10,3%), «Сила і честь» (6,4%). Партія «Голос», яка зараз присутня в Раді, на цих виборах до ВРУ не пройшла б.
• Тарифні протести. 91% опитаних українців їх підтримують. Не підтримують – 6,3%.

Хто і як проводив опитування. Соцопитування проводив КМІС із 27 січня до 1 лютого. Метод 一 особисте інтерв’ю з використанням планшетів. Опитали 1 205 респондентів, що проживають у 86 населених пунктах усіх регіонів України. Не опитували тих, хто живе в окупованому Криму та на тимчасово окупованих територій Донбасу. Вибірка репрезентативна для населення від 18 років.

Про що ще розпитували українців?

• Майже 80% українців вважають себе щасливими. 50% опитаних відчувають себе радше щасливими, а 29% — дуже щасливими. А зменшення рівня депресії, тривожності та втоми можна пояснити тривалим періодом зимових свят.
• 85% українців вважають себе патріотами, а майже 60% готові довести це зброєю. 85% опитаних вважають себе патріотами своєї країни, лише 12% – протилежної думки. Патріотично настроєних громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни. Їх відносно більше серед старших респондентів.

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології — це приватна українська компанія, що співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС заснували у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворили у приватне підприємство.

Фото: kyivcity.gov.ua

Детальніше. Ось результати опитування:

1. якби вибори Президента відбулися у кінці квітня, то серед тих, хто визначився 42,6%  проголосували б за Володимира Зеленського, 14,9% — за Петра Порошенка, 12,2% — за Юрія Бойка, 9,7% — за Юлію Тимошенко, 6,4% — за Ігоря Смешка;
2. якби вибори до Верховної Ради відбулися в кінці квітня, то серед тих, хто визначився  32,6%  проголосували б за партію «Слуга народу», 15,8% — за партію «Опозиційна платформа — За Життя», 15,2% — за партію «Європейська Солідарність», 12% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». 

Таким чином до Ради пройшли б чотири партії, адже виборчий бар’єр становить 5%. До Верховної Ради не пройшла б партія «Голос», яка подолала цей бар’єр у липні минулого року. Цікаво, що зараз п’яте місце серед симпатій виборців отримала «Партія Шарія». За неї готові проголосувати 3,6%. А за партію «Голос» — 3,5%.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології з 17 по 25 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 4024 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 1,7%.

Довідка.Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Хто і як фінансує політичні партії?

Партії фінансуються із державного бюджету (тобто із грошей платників податків). Відповідно до останніх новацій, кошти виділяють не усім, хто взяв участь у виборах, а лише тим, хто подолав п’ятивідсотковий бар’єр та пройшов у Верховну Раду. За підсумками останніх виборів до парламенту, які відбулися минулоріч у липні, таких партій є п’ять. Загалом партіям виділили більше 280 тисяч гривень, розповіли у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Найбільше отримала «Слуга народу», за яку на виборах проголосувала найбільша кількість виборців, — більше 140 тисяч гривень. «Опозиційна платформа — За життя» — трохи більше 42 тисяч гривень. «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» — трохи більше 26 тисяч гривень кожній. «Голос» — майже 20 тисяч гривень.

Через пандемію коронавірусу партія Слуга народу хотіла відмовитися від державного фінансування, проте такий механізм не передбачений законом. Тому депутати вирішили додатково прописати процедуру, яка б дозволяла партіям відмовлятися від фінансування з державного бюджету, приміром, на квартал.

Фото: pexels.com

Детальніше. Результати опитування:

як оцінюють владу. 41% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що не вдається. 14% переконані, що влада намагається покращити ситуацію у країні і багато у чому їй це вдається. Верховній Раді довіряють 28% опитаних, а не довіряють — 65%. Уряду довіряють 28%, а не довіряють 64,5%.

Як оцінюють партії. 47% українців негативно оцінюють роботу партії «Слуга народу», а 34% — позитивно. 70% негативно оцінюють діяльність «Європейської солідарності». 65% невдоволені роботою «Опозиційної платформи — За життя», 62% — «Батьківщиною», а 56% — «Голосом». 

Довіра для політиків. Володимирові Зеленському довіряють 52% опитаних, Олегові Сенцову — 39%, Дмитрові Разумкову — 45%. Недовіряють переважно Петрові Порошенку (80%), Вікторові Медведчуку (75,5%), Арсенові Авакову (74%).

Справа Павла Шеремета. 16% респондентів вважають звинувачення підозрюваним у цій справі обґрунтованими, у 17% опитаних обґрунтованість звинувачень викликає сумніви, а 19% вважають їх необґрунтованими. 16% респондентів відповіли, що їх це не цікавить, 32% зазначили, що вони не володіють достатньою інформацією або їм важко відповісти на це запитання.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни.Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ Закрите бета-тестування порталу «Дія» запустило Мінцифри. У Міністерстві цифрової трансформації України запустили закрите бета-тестування порталу «Дія», е-кабінету та ФОП.

Раніше 21 січня 2020 року Мінцифри запустило в тестовому режимі національний освітній портал із цифрової грамотності «Дія. Цифрова освіта». Наразі платформа працює повноцінно, на порталі доступні три освітні серіали: базові цифрові навички, цифрові навички для вчителів і серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті». Також анонсували запуск платформи для бізнесменів «Дія.Бізнес».

⟶ Пасажирам прямих рейсів з Італії в аеропортах Києва мірятимуть температуру. Пасажири, які прибувають в аеропорти «Бориспіль» і «Жуляни» рейсами прямого авіаційного сполучення з Італією, з вечора понеділка, 24 лютого, будуть проходити обов’язкову температурну перевірку. Від ранку 25 лютого температуру перевірятимуть пасажирам на пункті пропуску автомобільного сполучення «Тиса» в Закарпатській області.

Фото: pexels.com

Детальніше. Результати дослідження:

1. симпатії до партій. Якби вибори до Верховної Ради відбулися у найближчу неділю, то найбільше голосів здобула б «Слуга народу», зе неї готові проголосувати майже 40% виборців. За «Опозиційну платформу — за життя» готові віддати свої голоси майже 15% українців, за «Батьківщину» — майже 11%, за «Європейську солідарність» — 10,6%. На межі проходження до Ради — «Свобода» з 4,6% симпатій та «Голос» із 4,4%.
2. Події в Україні. 58% українців переконані, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, майже 40% вважають, що у правильному.
3. Ставлення до зарплат топ-чиновників. Майже 89% опитаних переконані, що розміри зарплат держслужбовців є несправедливими. Після оприлюднення інформації про премії та надбавки міністрам 67% українців почали ставитися до них гірше, а у 62% погіршилося ставлення до прем’єр-міністра Гончарука.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провели Центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соцдосліджень імені Олександра Яременка з 24 по 28 січня 2020 року. Опитали 2003 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,24%.

⟶ Скільки українців дають гроші політичним партіям?  За останні два роки близько 20 тисяч українців офіційно профінансували політиків на понад 4 мільярди гривень. Середній внесок — 121 тисяча гривень. Про це розповів громадський рух ЧЕСНО з посиланням на фінансові звіти партій та кандидатів за 2018 рік і три квартали 2019-го. Для порівняння, середній внесок на кампанію з переобрання Дональда Трампа у 2019 році становив 176 доларів (близько 4400 грн).

Протягом останніх двох років фізичні особи подарували 2,4 мільярда гривень партіям і кандидатам на президентських виборах. Ще близько 509 мільйонів віддали 281 підприємство та громадська організація. Близько пів мільярда гривень також надійшло на виборчі фонди кандидатів у народні депутати. Найбільше коштів від фізичних осіб — 564 мільйони — отримала партія «Батьківщина».

⟶ Трускавець №2: партія «Слуга народу» проведе навчання для місцевих депутатів. 15 лютого «Слуга народу» з’їзд, великий збір і навчання місцевих депутатів і голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Під час з’їзду обговорять зміни в статут, наступні кроки щодо стратегії на місцевих виборів. Також зберуть місцевих депутатів та голів, яких у кінці грудня обрали до об’єднаних громад Для місцевих депутатів проведуть одноденні навчання, а для місцевих голів — дводенні.

Фото: pexels.com

Детальніше. З 22 по 25 листопада КМІС провів опитування «Оцінка діяльності органів влади та реакція на актуальні події». Соціологи запитували про ставлення до політиків:

• • Володимир Зеленський. Протягом осені частка тих, хто ставиться до президента позитивно, зменшувалась: 73% в вересні, 66% — у жовтні, 64% на початку листопада, 52% — у кінці листопада. Частка тих, хто ставиться до Зеленського негативно, протягом осені зростала: 7% в вересні, 9% в жовтні, 12% на початку листопада, 19% у кінці листопада. 
  • Олексій Гончарук. До прем’єра позитивно ставляться у кінці листопада 11% опитаних, негативно – 25%. Протягом осені зменшувалась частка тих, хто не знає Олексія Гончарука: 49% у вересні, 48% — в жовтні, 40% на початку листопада, 36% — у кінці листопада. У той же час збільшувалась частка тих, хто ставиться до нього негативно: 9% в вересні, 14% — в жовтні, 18% на початку листопада, 25% — у кінці листопада.
  • Дмитро Разумков. До спікера Верховної Ради позитивно ставляться в кінці листопада 24% опитаних, негативно – 16%. Частка тих, хто ставиться до Разумкова негативно, значуще зросла в кінці листопада в порівнянні з початком листопада: 16% і 9%.
  • Святослав Вакарчук. До лідера партії «Голос» позитивно ставляться 23% опитаних в кінці листопада, негативно – 32%. 
  • Юрій Бойко. 23% ставляться до нього позитивно, 33% – негативно. До Петра Порошенко позитивно ставляться 12% опитаних, негативно – 64%. 
  • Юлія Тимошенко. До неї позитивно ставляться 20% респондентів, негативно – 41%. 
  • Віктор Медведчук. До нього позитивно ставляться 15% учасників дослідження, негативно – 44%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів КМІС методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування провели 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які  були проведені з 4 по 7 листопада, з 9 по 11 жовтня, та з 6 по 19 вересня 2019 року.

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму (порожніх обіцянок політиків). Центр економічної стратегії підготував поради.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними.

⟶ Як вирахувати псевдосоціологів? «Тексти» підготували поради про те, як вирахувати «торговців рейтингами»:

1. відсутність згадок про дослідження фірми в період між виборами. Несподівана поява і зникнення фірми.
2. розбіжність між оголошеними прогнозами і результами голосувань. Ми усвідомлюємо, що через велику кількість «невизначених виборців» навіть соціологічні фірми з репутацією не завжди точно прогнозують результати виборів, також ми розуміємо, що за час між опитуванням і виборами вподобання виборців можуть змінитися. Та все ж ми вважаємо, що порівняння «прогнозу» і реальності найбільш показове.
3. непублічні зв’язки засновників і публічних спікерів «соціологічних» організацій із політиками.
4. як поширюється інформація про псевдосоціологічні дослідження. Новина, розміщена різними медіа під однаковим заголовком із цифрами «соціологічного дослідження» від невідомої раніше організації, також слугувала ознакою того, що фірма чи людина, яка оголошує ці цифри, працює на одну з політсил.

Фото: unian.ua

Детальніше. Із 1 до 7 листопада Центр Разумкова провів дослідження, у якому попросив громадян оцінити ситуацію в країні та діяльність влади, а також рівень довіри до інституцій та політиків. Ось результати.

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• якщо говорити про довіру до конкретних політиків, то Володимирові Зеленському довіряють 68% опитаних (не довіряють — 24%), Дмитру Разумкову довіряють 52% (не довіряють 31%), Олегові Сенцову — 36% (не довіряють 29%); 
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• якщо говорити про конкретних політиків, то недовіру найчастіше висловлюють Петру Порошенку (79%), Віктору Медведчуку (75%), Юлії Тимошенко (70%), Арсену Авакову (69%) та Юрію Бойку (68%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

Хто і як проводив дослідження. Опитування провів Центр економічних та політичних досліджень імені Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Опитали 2015 респондентів у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Довідка. Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова — це недержавний аналітичний центр, який досліджує державну політику у різних сферах. Заснований у 1994 році. 

⟶ Рейтинг довіри українців до іноземних лідерів: у топі — Лукашенко та Меркель. Серед лідерів інших країн найкраще українці ставляться до президента Білорусі Олександра Лукашенка, найгірше – до очільника Російської Федерації Володимира Путіна. 

Такі результати опитування, яке провела Соціологічна група Рейтинг. 66% опитаних до Лукашенка ставляться позитивно, а 15% – негативно. На другому місці симпатій українців – канцлерка Німеччини Ангела Меркель (позитивно ставляться 60% опитаних, негативно – 17%). До президента Польщі Анджея Дуди позитивно ставляться 48%, негативно – 9%. 

Найгірше українці ставляться до президент Росії Володимир Путіна: 71% ставляться негативно, лише 15% – позитивно і ще 12% не змогли висловити свою думку. За більш ніж останні півтори року практично не змінилося ставлення до Меркель, Путіна, Лукашенка, Макрона. Дещо покращилося до Дуди, погіршилося – до Дональда Трампа та Реджепа Ердогана. 

⟶ Понад 68% українців підтримали б на референдумі мораторій на продаж землі. 77,6% українців взяли б участь у референдумі щодо скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, якби він відбувався найближчої неділі. 68,3% з них проголосували б за продовження мораторію.

Такі результати опитування Центру Разумкова. Кожен четвертий з тих, хто взяв би участь у референдумі (23,2%), проголосував би за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

Фото: galka.if.ua

Детальніше. Соціологічна група рейтинг провела опитування українців «Оцінка ситуації в країні» протягом 19-22 жовтня цього року. 

Довіра. Найбільше сьогодні довіряють волонтерам (69%), ветеранам АТО (67%), Президенту України (66%) та армії (65%). Також високий рівень довіри має церква (56%). Найбільше українці не довіряють органам прокуратури (62%) та судам (66%). 

Економічне становище в країні. 18% опитаних вважають, що за останні 12 місяців економічне становище в країні покращилося, 47% говорять, що воно не змінилося, і 29%  стверджують, що ситуація погіршилася. 

Фінансове становище сімей. 17% – вважають, що ситуація покращилася, 53% – не побачили зрушень і 30% – сказали про погіршення. З початку року кількість тих, хто негативно оцінював економічну ситуацію і в країні, і в родині, зменшилася удвічі.

Сфери життя. Найбільше позитивних змін опитані побачили у стані доріг: майже 40% відзначили покращення. Позитивні зрушення у курсі національної валюти відзначили 31%. У ситуації зі свободою слова та демократії покрашення побачили 23%.

Швидше негативно оцінили зміни якості медичного обслуговування (45% відзначили погіршення), тарифів на комунальні послуги (52% відзначили погіршення), цін на основні товари та послуги (73% відзначили погіршення).

Проблеми. 71% відзначили, що сьогодні Україні найбільше бракує миру. 43% – вважають що Україні потрібен порядок. Найбільшою загрозою для України сьогодні респонденти вважають масовий виїзд українців закордон (56%). 

Хто і як проводив опитування. Дослідження соціологічна група «Рейтинг» провела 19-22 жовтня цього року. Опитали українців від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Формат проведення: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження не більше 2,0%.

Контекст. Нагадаємо, що українці найменше довіряють російським ЗМІ та судам, а найбільше — президенту та армії. Про це свідчить соцопитування центру Разумкова, проведене у вересні цього року. 57% опитаних тоді вважали, що  події в Україні розвиваються у правильному напрямі. 52% опитаних вважали, що монобільшість у Раді (коли більшість голосів має одна партія), матиме більше позитивних наслідків для країни, і лише 11% думали, що це матиме більше негативних наслідків.

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму (порожніх обіцянок політиків). Центр економічної стратегії підготував поради.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними.

⟶ Українці стали критичніше ставитися до нової влади. Протягом вересня зменшилася кількість українців, які позитивно ставляться до президента Володимира Зеленського, прем’єра Олексія Гончарука та спікера ВР Дмитра Разумкова. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). 

У жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: Зеленського (73% і 66%), Гончарука (17% і 10%) і Разумкова (33% і 27%). 

За балансом позитивного і негативного ставлення у жовтні 2019 на першому місці Зеленський (баланс +57%), Разумков (+19) і Вакарчук (-1%), далі йдуть Гончарук (-4%), Бойко (-9%),  Тимошенко (-13%), Порошенко (-54%).

Фото: pexels.com

Детальніше. Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів соціологічне опитування «Сто днів після президентських виборів». Новообраний президент Володимир Зеленський зараз має довіру 70% громадян. Перші кроки Зеленського і його команди позитивно оцінюють 63% українців, негативно — 13%, ще 24% не визначилися. Це найвищий результат за всі часи серед українських президентів.

Першочерговими завданнями для президента та його команди громадяни вважають припинення вогню на Донбасі — 71,5% українців. Зростання життєвих стандартів людей зарплат, пенсій важливе для 44% опитаних, зниження тарифів — для 31% , покарання винних у корупції посадовців — для 21,5% українців, зменшення впливу олігархів на політику — для 18% опитаних.

Хто і як проводив дослідження. Соцопитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 до 20 серпня 2019 року. Опитування проводили у 104 населених пунктах в усіх областях, крім анексованого Криму. У Донецькій і Луганській областях — тільки на територіях, які контролюються Україною. Опитали 2040 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ Звільняти митників стане простіше. Офіс президента пропонує спростити процедури прийняття та звільнення держслужбовців, щоб оновити митну службу. Новацію пропонують запровадити на певний період, а потім повернутися до стандартної практики.

Максим Нефьодов, глава Державної митної служби, заявив: «Ми напрацювали спільно з Офісом президента законопроект (я сподіваюся, що його буде внесено як першочерговий) щодо того, щоб спростити питання звільнення та найму на держслужбу. Зміни до закону про держслужбу необхідні для оновлення реформованої митної служби. Зараз цей закон не дозволяє легко брати на роботу і звільняти співробітників. Вони у будь-який момент можуть піти на лікарняний і де-факто перебувати там вічно. До цього часу позбувся посади лише один із керівників митниць, звільнення яких вимагав президент Володимир Зеленський. Це голова Львівської митниці».

⟶ 10% від суми «відкату»: викривачів корупції планують винагороджувати. Українців, які повідомлятимуть про масштабні факти корупції, планують винагороджувати 10% від суми виявленого хабара. В Офісі Президента (ОП) готують законопроєкти, які встановлять механізм повідомлення про корупцію, а також права і гарантії захисту «викривачів» та їхніх близьких. З словами Руслана Рябошапки, заступника керівника ОП, Володимир Зеленський внесе такі закони як невідкладні до Верховної Ради для позачергового розгляду. Адже нові способи мотивації громадян за повідомлення про корупцію вимагають змін до чинного законодавства.

Фото: 5.ua