Що таке Стамбульська конвенція?

Це міжнародна угода Ради Європи. Її повна назва звучить як Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Отже, Стамбульська конвенція — це документ, який прагне попередити домашнє насильство, захистити його жертв та покарати кривдників.

Україна уже підписала конвенцію? 

Так, ще 11 листопада 2011 року. Але Україна досі не ратифікувала її. Проєкт Закону про її ратифікацію вносили до українського парламенту в листопаді 2016 року. Тоді він не набрав необхідної кількості голосів. Станом на травень 2020 року Стамбульську конвенцію ратифікували у 34 країнах.

У чому суть документа?

Це, фактично, перший міжнародний акт, який стосується саме насильства щодо жінок. У конвенції воно визнається і як порушення прав людини, і як вид дискримінації.

Конвенція пропонує державі, яка її ратифікує, встановити кримінальну відповідальність за основні види насильства стосовно жінок (переслідування, примусовий шлюб, ушкодження жіночих геніталій, примусовий аборт, примусова стерилізація) і забезпечити покарання за ці види насильства.

У документі описують різні заходи із запобігання та протидії насильству, захисту його жертв, переслідування та покарання кривдників. Конвенція встановлює зв’язок поміж досягненням рівноправності між жінками та чоловіками та викоріненням насильства над жінками. Адже часто насильство чинять саме на основі гендерних стереотипів щодо жінок (наприклад, що жінка має підкорятися чоловікові, слухати його в усьому, якщо її вдарили, то у цьому є і її вина, не можна виносити сміття з хати). 

Також конвенція пропонує механізми контролю за дотриманням усіх вказаних у документі настанов, але активну роль у цьому мають відігравати саме парламент країни. І саме Верховна Рада має ратифікувати Стамбульську конвенцію.

Чому в Україні її досі не ратифікували?

Навколо конвенції точаться гарячі дискусії. Правозахисники, громадські активісти, представники громадських організацій вимагають реалізувати цей документ в Україні, але проти публічно виступає Рада церков та частина депутатів. І все тому, що у цьому документі згадується слово гендер. Церковники пов’язують це поняття із виникненням третьої статі та руйнуванням сімей.

Що таке гендер і чи він дійсно загрожує українській родині?

Якщо цей термін максимально спростити, то гендер — це соціальна стать. Тобто це певні очікування суспільства від кожної статі. Ці очікування не закладені природою, але суспільство хоче, щоб людина їх дотримувалася. Тому це і називають соціальною статтю, бо це такий собі «соціальний костюм», який соціум одягає на кожного. 

Наприклад, від жінок очікують, що вони мають уміти прибирати/прати/готувати для всієї родини. Хоча ці навички не закладені у жінок від природи, немає якихось генів, які б це визначали. Ці уміння є навичками, які отримують із практикою. Водночас від чоловіків таких навичок часто не вимагають.

Гендер не формує третьої статі. Розуміння гендеру допомагає побачити, які ролі є нав’язаними суспільством. Гендер не те, що не загрожує українській сім’ї, він може лише допомогти їй стати комфортнішим середовищем для усіх, коли від членів родини не вимагатимуть виконання нав’язаних зовні норм, а кожен сам зможе визначити, що він хоче робити (наприклад, якщо чоловікові комфортно доглядати за дітьми, а дружина хоче реалізувати себе у професії, то саме розуміння гендеру допоможе цим людям жити комфортно без дорікань оточення).

Як відреагує Президент?

Поки невідомо, але нагадаємо, що влітку 2019 року після парламентських виборів у «Слузі народу» заявляли, що ратифікація Стамбульської конвенції буде одним з перших законопроєктів, які розгляне парламент. Поки що цього не сталося.

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.