Що кажуть про спецоперацію журналісти?

За версією Юрія Бутусова й Української правди, українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК Вагнера. Потрапляння терористів до Білорусі теж було, буцімто, спланованим. Але операцію не вдалося здійснити після того, як спецслужби розповіли про свої плани Офісу президента.

Спецоперація нібито почалася понад рік тому. Терористів розшукали й за підробленими договорами влаштували охоронцями нафтових вишок у Венесуелі. Під час цього бойовики дали під запис свідчення про злочини на території України. Згідно з планом, «вагнерівці» 24 липня мали прибути в Мінський аеропорт, а вже 25 липня ― вилетіти до Туреччини. Під час рейсу мала відбутися екстрена посадка в українському аеропорту через стан здоров’я підставного пасажира. Спецназ під виглядом медиків мав би затримати «вагнерівців».

Чому операція провалилася?

Заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба буцімто доповіли про проведення про спецоперацію в Офісі президента. Голова офісу президента Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію, бо вона могла б зірвати обмін полоненими й початок перемир’я з Росією. Президент начебто підтримав Єрмака.

29 липня «вагнерівців» затримали в Білорусі. За повідомленням Української правди, українська розвідка вважає, що після наради в Офісі президента стався злив інформації про спецоперацію у Федеральну службу безпеки РФ.  14 серпня Білорусь заявила, що всіх затриманих передали в Росію.

Що про все це каже Єрмак?

Голова Офісу президента вважає, що «версія про участь українських спецслужб у появі російських бойовиків-найманців у Білорусі напередодні виборів з’явилася не в Україні, а в російських ЗМІ, а саме — у російській «Комсомольской правде» 6 серпня». Він зазначив, що це дезінформаційна кампанія, яку використовують через наближення місцевих виборів або для зриву перемир’я на Донбасі.

Як реагує Служба безпеки України?

СБУ повідомила, що інформація про її участь у«спецоперації» із затримання «вагнерівців» ― фейк, «інформаційний вкид, який має на меті нанесення шкоди Україні». Його першоджерелом було російське видання.

СБУ зазначає, що жоден співробітник не брав участі в розмовах бойовиків із вербувальником. Вказування «офіцера СБУ» як джерело інформації є маніпуляцією.

Хто такі «вагнерівці»?

Група «Вагнера» пов’язана з російською військовою розвідкою ГРУ і діє в інтересах Кремля. Її можна назвати радше прикриттям для діяльності Росії. При цьому група «Вагнер» не зареєстрована у РФ, а приватне військове найманство заборонено у країні законодавчо.

 Тобто це радше умовно приватна військова компанія. Вона відправляє бойовиків воювати на Донбас і в Сирію. Її втрати не входять в офіційну статистику втрат Росії, але це не заважає Путіну нагороджувати російських найманців.

Серед 33 затриманих представників російської приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера» щонайменше 20 воювали проти України на Донбасі. 17 із 33 затриманих громадян Росії є фігурантами української бази «Миротворець». У списку є і громадянин Білорусі — Андрій Бакунович (номер М-1001). Він брав участь як снайпер у війні проти України на Донбасі у районі Дебальцевого у 2014-2015 роках.

Що відбувалося досі читайте тут. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: slovoidilo.ua

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.