Кого обираємо на місцевих виборах?

В один день обиратимемо депутатів міської (чи сільської/селищної) ради, районної, обласної рад, а також голову громади (сільського голову чи мера). Тому більшість українців на виборчих дільницях отримають чотири бюлетені. А частина громадян отримає їх аж п’ять. Причина: у великих містах (Житомир, Кривий Ріг, Полтава, Кропивницький та Херсон) голосуватимуть також за депутатів внутрішніх районних рад. Натомість кияни отримають лише два бюлетені: обиратимуть депутатів міської ради та мера.

Як виглядатимуть бюлетені?

У більшості випадків вони матимуть новий вигляд, бо цьогоріч вибори відбуватимуться за відкритими партійними списками. Бюлетені для голосування за депутатів районних та обласних рад (а також місцевих, якщо у вашому населеному пункті більше 10 тисяч виборців) матимуть два стовпчики. В одному — назва партії та вільний квадратик, щоб проголосувати за партію, а в іншому стовпчику — кілька кандидатів від кожної з партій та місце, щоб вписати цифру конкретного кандидата, за якого віддаєте голос. Це і є відкриті партійні списки — ви самостійно обираєте, якому саме кандидату від обраної партії надати перевагу.

У чому суть відкритих партійних списків?

Якщо раніше виборці обирали партію, але не всі кандидати з першої п’ятірки подобалися, то на це не можна було вплинути. Кожен голос збільшував шанси лише на те, що до ради пройде вся кількість кандидатів від партії, за яку ви проголосували. Натомість тепер можна самостійно обирати, за кого саме з кандидатів від обраної вами партії.

Що потрібно взяти з собою на виборчу дільницю?

Запрошення на вибори та паспорт. У Центральній виборчій комісії рекомендують виборцям йти на дільницю з паспортом у вигляді книжечки або ІD-картки, а не з паспортом у додатку «Дія». Справа у тому, що пред‘явити документ у додатку «Дія» для отримання бюлетеня можна буде лише за умови наявності на дільничих виборчих комісіях (ДВК) технічних пристроїв, за допомогою яких можна перевірити такий паспорт. У ДВК таких пристроїв немає. Зазначимо, що сторінку з місцем реєстрації не перевірятимуть, бо тепер виборча адреса — це не завжди адреса місця реєстрації. Відсутність в паспорті, вклеєного у 25/45 років фото не є підставою для не видачі бюлетеня. Для видачі бюлетеня члену ДВК потрібно встановити особу, а для цього виборцю потрібно зняти маску.

Як правильно заповнити бюлетень?

У нових бюлетенях буде два поля для відміток і потрібно буде поставити дві позначки: 1) галочку (чи плюсик) за партію; 2) вписати номер кандидата у депутати, який вам із цієї партії подобається. Якщо поставити галочку за одну партію, а цифру депутата — навпроти іншої партії, то бюлетень вважатимуть зіпсованим і голос не зарахують. Як заповнювати бюлетень правильно, можна побачити у цьому відео.

Скільки кандидатів від однієї партії може бути у бюлетені?

У кожному виборчому окрузі партії можуть висувати від 5 до 12 кандидатів. Це залежить від того, за скільки депутатських крісел у певній раді змагається округ. Щоб про це дізнатися, потрібно поділити кількість депутатів (наприклад, 120 у випадку Київської міської ради) на кількість округів (уже відомо, що їх буде 13). Після заокруглення виходить 9 мандатів на округ. Тобто у Києві виборці отримають бюлетень, у якому буде по 9 депутатів від кожної партії. 

То що, у кожному окрузі навпроти партії буде різний список кандидатів?

Так. Партії формують списки окремо для кожного округу і також дин загальний (єдиний виборчий) список. Спільним для партії у всіх бюлетенях є лише ім’я так званого «закріпленого» кандидата. По суті, це лідер команди — його ім’я у бюлетені розташоване під назвою партії. Він гарантовано пройде до ради, якщо партія набере прохідний бар’єр у 5% голосів.

Що буде, якщо поставити галочку, але не вказати номер кандидата?

Так ви бюлетень не зіпсуєте. Ваш голос зарахують не за конкретного кандидата, а на рахунок загального списку партії.

Що ще варто знати про бюлетені?

У кількох бюлетенях можуть бути одній й ті ж прізвища. Це називається паралельним балотуванням. Кандидат у депутати може висуватись не більше, ніж до двох рад, а кандидат у мери міста з населенням у понад 75 тисяч осіб зможе одночасно висуватися ще до міської ради. Висуватися не від партії, а як самовисуванець можна лише на виборах депутатів у громадах, де виборців менше, ніж 10 тисяч. А також на виборах голів міст, сіл чи селищ (незалежно від кількості виборців).

Як обиратимуть мера?

Новий виборчий кодекс запроваджує систему обрання у два тури голів громад, де живе понад 75 тисяч виборців. Якщо за підрахунками бюлетенів жоден кандидат не набрав 50% +1 голос, то призначається другий тур. Там, де виборців менше, ніж 75 тисяч, голова обирається простою більшістю.

Як визначатимуть людей, які стануть місцевими депутатами?

Існує кілька етапів підрахунків. Спочатку треба визначити, які з партій проходять. Це доволі просто: це ті партії, у кого більше 5% голосів. Щоб показати, як будуть рахувати далі, розглянемо вибори, наприклад, у Рівному. На минулих виборах у цьому місті бар’єр 5% здолали сім партій. Тобто вони гарантовано отримали сім мандатів (для сімох лідерів партій, «закріплених» кандидатів, прізвища яких у бюлетені вказано під назвою партії). Усього у Рівненській міській раді 42 депутати. Отже, нерозподіленими залишилися 35 мандатів.

Кому дістануться ці мандати?

Щоб це визначити, потрібно розрахувати виборчу квоту — кількість голосів виборців, яка необхідна для отримання одного депутатського мандата. Для цього треба взяти загальну кількість голосів, яку люди віддали за прохідні партії (у випадку з Рівним, згідно з підрахунками місцевого аналітичного центру, таких було 59226) і поділити їх на 35, «залишок» мандатів, які треба розподілити. Заокруглюємо до цілих, і в результаті маємо 1692 — це і є виборча квота.

Ми уже знаємо виборчу квоту. Що далі?

Третій етап — підрахунок голосів за конкретну «прохідну» партію в кожному окрузі. Голоси, які люди віддали за партію, ділимо на виборчу квоту, заокруглюємо до цілих, і так отримуємо кількість мандатів. Приміром, за партію А проголосувало 5300 людей. Отже, з урахуванням квоти у 1692, у цьому окрузі її кандидати отримають три мандати.

Як зрозуміти, які саме депутати від партії отримають мандати?

Кандидату від партії не обов’язково набирати всі 1692 голоси, щоби пройти у раду. Важливо здобути 25% виборчої квоти, тобто 423. Наприклад, коли у списку з п’яти кандидатів перший і п’ятий набрали по 20 голосів, другий — 1000, третій – 423, а четвертий – 422, то три мандати, які дісталися партії у цьому окрузі, отримають: кандидат №2 (у нього голосів найбільше, точно понад 25% виборчої квоти), №3 (якраз ці 25%) і №1, тому що його конкурент №4, у якого 422, не набрав одного голосу до виборчої квоти у 423.

Чому саме такий розподіл? Виглядає не надто справедливо.

Вирішальним при розподілі мандату є саме місце кандидата у списку, а його визначає партія. Тобто спочатку отримають мандат ті, хто точно набрав і перебрав виборчу квоту голосів, а далі ті, хто є першими у списку.

То виходить, що відкриті списки не такі уже й відкриті?

Так. Адже поряд з такими списками ввели норму, за якої кандидат має набрати 25% виборчої квоти. Тож якщо кандидату №3 забракне навіть одного голосу, щоб досягти виборчої квоти і бути обраним (на прикладі Рівного це 423 голоси), то стане депутатом кандидат №1 у списку, навіть якщо за нього проголосували лише 20 виборців.

Що робити з голосами, які залишилися нерозподіленими?

З кожного округу такий «хвостик» збирається, і «перекочовує» на загальний партійний список кандидатів від партії. Якщо цих залишків назбирається 1692 (приклад виборчої квоти), тоді комусь із кандидатів дістанеться ще один мандат. Усе визначить місце у списку. Якщо перші п’ять кандидатів із цього загального переліку уже дістали по мандату в округах, то ще один, відповідно, отримає №6.

Чи відбудуться місцеві вибори на окупованих частинах Донбасу та в анексованому Криму?

Ні. 25 жовтня обиратимуть лише голів тих міст, сіл та селищ, а також депутатів районних рад на територіях, які підконтрольні Україні. Обласні Ради Донеччини та Луганщини, парламент Автономної Республіки Крим та місцеву владу в окупованих районах, згідно з рішенням Центральної виборчої комісії, не обиратимуть.

Що ще варто знати про місцеві вибори:

• В Україні вийшов освітній серіал «Виборець», у якому пояснюють усе, що стосується виборів. Освітній серіал «Виборець» пояснює, як знайти дані про кандидата, за якими правилами відбуваються вибори. Проєкт має допомогти українцям підготуватися до місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня. Серіал запустило Міністерство цифрової трансформації, він доступний на платформі «Дія.Цифрова освіта». 
• Новий Виборчий кодекс: як тепер будемо обирати. Самовисуванців не буде, а виборці зможуть голосувати за конкретного кандидата зі списку партії. Це — одні з новацій прийнятого Виборчого кодексу. 
• Чому важливо проголосувати на місцевих виборах: пояснює AR-гра в Instagram. У грі «Не бійся відкривати рота» учасник керує «галочкою». Вона символізує ту «пташку», яку ми ставимо зазвичай у бюлетені на виборах. «Галочка» біжить вулицею, а по дорозі їй трапляються різні монстри. Вони втілюють різні проблеми українських міст проблем: ями, сміття, зламані лавки, «цар-балкони». Коли гравець відкриває рота, галочка стріляє в монстра з лазера й той зникає.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: bbc.com

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open