BMW позначила Крим як російський: у МЗС України нагадали компанії про міжнародні резолюції. У власників автомобілів BMW, які продаються в Росії, з’явилася можливість встановити навігаційну карту, на якій Крим показаний російською територією. Хоча у базовій версії Крим позначений частиною України. BMW пояснила таке рішення «урахуванням законодавства різних країн». Посол України в Німеччині Андрій Мельник повідомив, що українське міністерство уже звернулося до керівництва компанії BMW через таке їхнє рішення. Після цього перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар нагадала автоконцерну BMW про міжнародні резолюції.

Контекст. Зазначимо, що територіальна приналежність Криму після окупації Росією у 2014 році змінилася й на картах інших автовиробників. Наприклад, під час використання карти у Росії навігатор Nissan показує Крим російським, а в інших країнах – українським. Mitsubishi у Росії використовує на бортовому комп’ютері «Яндекс.Навігатор», де Крим вказано російським з 2014 року.Користувачі з російськими IP бачать Крим російським, а всі інші – українським. Volkswagen повідомив BBC, що карти компанії також можуть відрізнятися залежно від країни. Однак це не дозволяє робити будь-які висновки про позицію компанії щодо міжнародних і територіальних кордонів, стверджує автовиробник. 

У Криму відбувається масове переселення росіян та мілітаризація молоді – експерт. У тимчасово окупованому Криму наразі відбуваються утиски кримських татар, постійне переселення росіян на півострів, а також мілітаризація молоді. Про це розповів на Львівському безпековому форумі адмірал Ігор Воронченко, командувач Військово-морських сил України у 2016-2019 роках.

«Те, що зараз відбувається в Криму, — виклик цілому світу: уже 6 років тривають постійні переселення з материка російського населення і важливим аспектом є мілітаризація молоді. Раджу подивитися парад 7 листопада 2018 року в Москві. Там замість військових йшли юноармійці та кадети. Це дуже велика проблема, це виклик, який нам доведеться долати», — сказав адмірал.

У Криму починають збір плазми у перехворілих на коронавірус. У Криму почали збір «антиковідної плазми» для лікування інших хворих на коронавірус. Про це повідомив підконтрольний Росії міністр охорони здоров’я Криму Олександр Остапенко. Заготівлю плазми у донорів проводить Центр крові в Криму. «Переливання антиковідної (тобто такої, у якій вірус неактивний) розглядають як один з методів лікування коронавірусної інфекції. У перехворілих пацієнтів утворюються антитіла, які допомагають імунній системі людини боротися з хворобою», — розповів Остапенко. Перехворілих на коронавірус кримчан з 18 до 50 років закликають стати такими донорами.

Росія може розгорнути ядерну зброю в окупованому Криму. Таке побоювання висловив заступник Постійного представника України в ООН Юрій Вітренко на засіданні Генасамблеї ООН: «Поточне перетворення Криму у величезну військову базу може свідчити про можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, тим самим підриваючи без’ядерний статус України. », – заявив Вітренко. За його словами, у Росії є проблема щодо невиконання нею міжнародних зобов’язань щодо ядерної безпеки. Посадовець також нагадав російській делегації, що необдумані спроби Росії взяти під контроль ядерні об’єкти та матеріали, розташовані на Кримському півострові, суперечать міжнародному праву та Статуту МАГАТЕ.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.