Що трапилося?

Десятиліттями Швеція та Фінляндія були нейтральними країнами і не входили до жодного військового союзу. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну це змінилося. Задля власної безпеки дві північні країни вирішили стати членами НАТО. Це дозволило б поширити захист Північноатлантичного альянсу майже на все Балтійське море і зробило б кордон між Західним блоком та Росією довшим на понад тисячу кілометрів.

Прийняття до НАТО вимагає одноголосної підтримки всіх країн-членів оборонного союзу. 28 держав доволі швидко підтримали вступ Швеції та Фінляндії. Проти виступили лише в Будапешті та Анкарі. У 2023 році Угорщина з Туреччиною змінили свою думку щодо Фінляндії, тож кордон НАТО з РФ таки значно зріс. Але Швецію продовжили утримувати за межами Альянсу.

Що потрібно Туреччині й Угорщині?

Щоб стати частиною НАТО, країна має відповідати високим військовим стандартам. Швеція виконує усі критерії, тож претензії президента Туреччини Ердогана і прем’єра Угорщини Орбана не стосувалися військових питань, вони були радше особистими. Анкара вимагала від Швеції посилити тиск на розміщених у північній країні членів Робітничої партії Курдистану — партизанської організації, яку Туреччина, США та ЄС вважають терористичною, і яка бореться за автономію та незалежність народу курдів.

Коли Швеція посилила свої антитерористичні закони, Ердоган почав висувати нові претензії: від недостатньої боротьби з ісламофобією до вимоги погодити продаж Туреччині американських військових літаків F-16. Причини зволікання Угорщини були значно менш конкретними. Орбан пояснював затримку то технічними труднощами роботи угорського парламенту, то незадоволеністю тим, що Швеція критикує стан демократії в Угорщині.

Тепер, коли Туреччина стала на остаточний шлях прийняття Швеції в НАТО, вся увага Альянсу зосереджена на Орбані. Оглядачі припускають, що Туреччина з Угорщиною координували свої дії і стверджують, що така їхня поведінка матиме довготривалий вплив на сприйняття двох країн на Заході як ненадійних союзників.

Які уроки для України?

Україна перебуває на шляху вступу до НАТО. Наразі країни Заходу не погоджуються приймати нашу країну в союз до закінчення бойових дій, але рано чи пізно питання про це стане більш нагальним. У такій ситуації можна очікувати, що до України так само можуть бути особисті претензії, не пов’язані з відповідністю вимогам Альянсу. Схожу ситуацію ми уже бачимо в процесі української євроінтеграції, коли європейські фермери виставляють свої вимоги до імпорту української агропродукції, а Угорщина «турбується» про мову освіти закарпатських угорців.

Але не тільки Україна має бути готовою до інтенсивних міжнародних переговорів. Кількарічні зволікання в найбільш актуальних проблемах міжнародної безпеки ставлять питання про доцільність одноголосного прийняття рішень в НАТО та ЄС. У всякому разі, якою б принциповою не була позиція Угорщини чи наскільки важливою не була б думка Туреччини, приклади прийняття Швеції й Фінляндії в Північноатлантичний альянс показують, що спільні інтереси демократичного світу мають більшу вагу за особисті інтереси популістів.

Фото: Jonas Ekstromer/TT News Agency via AP/ABC News

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.