Фемінітиви у назвах професій тепер офіційно можна вживати в Україні

LIKE

Відтепер у кадрових документах назву професії за бажанням можна вказувати у фемінітиві. Міністерство економіки внесло зміни у «Класифікатор професій». Про це йдеться у наказі міністра економіки Ігоря Петрашка.

Чому це важливо. Вживання фемінітивів сприяє видимості жінок у суспільстві та утвердженню гендерної рівності.

Детальніше. У Класифікаторі професії йдеться, що «професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка)».

Але тепер є можливість за бажанням використовувати фемінітиви: «За потребою користувача при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Наприклад, інженер — інженерка, верстатник широкого профілю — верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологиня.

Такі зміни стали можливими після ухвалення Кабміном нового українського правопису. Оновлений правопис почав діяти з 3 червня 2019 року. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України.

Як утворювати фемінітиви? Три відеоуроки з поясненнями підготувала кандидатка філологічних наук Олена Масалітіна. Переглянути їх можна отут.

П’ять причин вживати фемінітиви. Їх навела мовознавиця Олена Синичак, а занотував ресурс Повага:

  1. У мові закодовані соціальні схеми. Фемінітиви — не просто слова для називання жінки. Якщо мова виражає нерівності між чоловіками та жінками, применшуючи досягнення жінки, то вже самим вираженням такого стану справ — це узаконює.
  2. Чоловічий рід на позначення жінки суперечить морфолого-синтаксичним нормам української мови. Ще 50 років тому українські мовознавці говорили про те, що фемінітиви притаманні українській мові і їх треба вживати активніше. У 1999 році мовознавець Олександр Пономарів зазначив, що вживання чоловічого роду на позначення жінки суперечить морфолого-синтаксичним нормам  української мови. Уникання фемінітивів збіднює мову: робить її більш канцелярською, звужує  до офіційно-ділового стилю.
  3. Витіснення фемінітивів з офіційної мови у побутову нівелює активну суспільну роль жінкиЧоловічі і жіночі назви однієї професії досі відображають різні поняття, до прикладу: акушерка — експертка з пологів, акушер — лікар, який має більший статус; секретарка — особа, яка веде діловодство, секретар — чоловік з великою відповідальністю (держсекретар, вчений секретар). Відповідно до того, як ринок праці знецінює діяльність жінок, так і мова залучається у ці механізми знецінення.
  4. Чоловіча форма слова не тотожна жіночій. Наприклад, поняття громадянин та громадянка не тотожні. Адже якщо порівняти їх: а) усі громадяни заслуговують на рівні права, Микола громадянин. Отже, він заслуговує на рівні права; б) усі громадяни заслуговують на рівні права. Мар’яна громадянка. Отже, вона не заслуговує на рівні права?Тотожність не справджується. Згідно із законами логіки, громадянин не тотожний громадянці, а відтак, громадяни не асоціюються із жінками.
  5. Ми самі задаємо напрям розвитку мови: чи то північно-східний, чи то центральноєвропейський. Норма уникати фемінітивів в українській мові була «списана» з російської. Тому доцільне мовне планування мало б сьогодні повернути українську мову назад у центральноєвропейське річище, зокрема, завдяки частішому вживанню фемінітивів.

Гендерна рівність — це не боляче і не страшно: добірка книжок, які допоможуть зрозуміти, що ж таке рівність між жінками і чоловіками:

Гендена рівність — це не боляче і не страшно: добірка сайтів, які допоможуть зрозуміти, що ж таке гендерна рівність:

  • «Гендер в деталях». Платформа, яка допомагає розібратися, що ж таке гендер за допомогою різнопланових матеріалів.
  • «Повага». Це сайт інформаційної кампанії проти проявів сексизму у ЗМІ щодо жінок.
  • «Жінки — це 50% успіху країни». Ресурс про те, чому важливою є гендерна рівність та представництво жінок у різних сферах життя суспільства.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

На «Армію дронів» для ЗСУ зібрали майже 200 млн гривень за 4 дні

Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров повідомив, що за на рахунку «Армії дронів» за перші чотири дні збору уже майже 200 мільйонів гривень. На ці гроші планують закупити 200 безпілотників, які будуть передані армії.

Читати далі
+ 26 слів

Як навчитися сторітелінгу та розібратися у своїй поведінці. Нові книжки у липні 2022

У час військової агресії рф проти України видавництва стикаються з проблемою друку нових книжок, зокрема, через локалізацію складів на тимчасово окупованих територіях. Попри це видавництва у липні анонсували вихід кількох новинок. Серед них — кілька романів та історична дискусія.

Читати далі
+ 173 слів

Українська математикиня отримала найпрестижнішу математичну нагороду

Українська науковиця Марина В’язовська здобула медаль Філдса за розв’язок задачі з пакування куль у восьмивимірному просторі. В’язовська довела, що решітка Е₈ є найщільнішим способом пакування однакових сфер у восьми вимірах, а також зробила внесок у розв’язок пов’язаних задач та задач з інтерполяції в аналізі Фур’є. Нагороду їй вручили на Міжнародному математичному конгресі у Гельсінкі.

Читати далі
+ 23 слів

Помічника народного депутата затримали за держзраду

Зрадник передавав російському кураторові розвіддані про міжнародну співпрацю, внутрішньополітичний курс, зміцнення кордону з рф і проведення АТО/ООС на сході України. За виконання завдань посадовець щоміцячно отримував від 1,5 до 4 тисяч доларів, в залежності від складності та термінів виконання цих завдань. Про це повідомили у пресслужбі СБУ.

Читати далі
+ 12 слів

Сьогодні — восьма річниця звільнення Слов’янська та Краматорська, хроніка подій

Минуло 8 років від моменту, коли українські захисники визволили Краматорськ та Слов’янськ від російських окупантів. Саме 5 липня 2014 року ЗСУ знову підняли прапор над містами. Майже три місяці жителі Слов’янська та Краматорська перебували під окупацією сепаратистів. Зараз ці міста — українські. Однак росіяни й надалі проводять обстріли та намагаються їх захопити.

Читати далі
+ 178 слів

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». 5 липня — день народження Романа Ратушного

«Я розумів, що не хочу жити ні в росії, ні в білорусі, я хочу жити в європейській Україні». Так активіст згадував про свою участь у Євромайдані. Після Революції Гідності хлопець працював журналістом, займався проєктом «Метро на Троєщину», намагався створити власний інформаційний ресурс і розслідував схеми недобросовісних чиновників. Та найбільше Романа пам’ятають за ініціативу «Захистимо Протасів Яр».

Читати далі
+ 103 слів

«Носоріг» Сенцова отримав Гран-прі на польському кінофестивалі

Фільм українського режисера Олега Сенцова «Носоріг» виграв Гран-прі фестивалю «Любуське кіноліто» у Польщі. Про це повідомили на сайті фестивалю Lubuskie Lato Filmowe.

Читати далі
+ 40 слів

Наслідки ракетного удару по школі у Харкові

Сьогодні о 4 ранку росіяни обстріляли Шевченківський район у Харкові. Ракета потрапила у школу. За попередніми даними постраждалих немає. Про це повідомив голова Харківської ОДА Олег Синєгубов.

Читати далі
+ 5 слів
Що там ще
+ 4422 новин