Ситуація на фронті. Упродовж 5 листопада проросійські бойовики на Донбасі 11 разів порушили режим припинення вогню. Один український військовий — поранений. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил у Фейсбуці. Біля Старогнатівки противник провокував українських захисників вогнем зі стрілецької зброї. У передмісті Авдіївки російсько-окупаційні війська тричі відкривали вогонь з гранатометів. У районі Водяного зафіксували п’ять порушень. З тимчасово окупованої Ужівки противник вів вогонь зі стрілецької зброї, кулеметів та гранатометів. Українські військові, які базуються у районі Водяного, відкрили вогонь у відповідь, що припинити активність противника. Від початку доби на Донбасі — тиша.

Ворожий дрон скинув гранату на українського бійця. 5 листопада вдень військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення через те, що безпілотника противника скинув на нього гранату. Військовому надали медичну допомогу, стан бійця задовільний. Українська делегація у Тристоронній контактній групі зазначила, що, схоже, «російські керівники втратили контроль над власними збройними формуваннями».

ЄС занепокоєний порушеннями перемир’я на Донбасі. Євросоюз глибоко занепокоєний порушенням режиму тиші та втратами серед українських військових минулого тижня внаслідок обстрілів з боку збройних формувань, підтримуваних Росією. Водночас у ЄС оцінили стриманість України у відповідь на збройні провокації, а також її прагнення використати Тристоронню контактну групу для деескалації напруження: «Ми закликаємо Росію проявити таке ж конструктивне ставлення у межах ТКГ, щоб відновити обговорення політичних питань».

За сто днів «тиші» на Донбасі бойові втрати зменшилися у дев’ять разів — Офіс Президента. «Третього жовтня минуло 100 днів від початку дії домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, який було встановлено з 27 липня. Ніколи раніше за всі роки війни не вдавалось утримати режим припинення вогню так довго. Він дав змогу у дев’ять разів зменшити бойові втрати серед українських військовослужбовців», — написали на сторінці Офісу Президента у Фейсбуці. В ОП нагадали, що з 27 липня до 3 жовтня від безпосередніх бойових дій у зоні проведення ООС троє українських воїнів загинули та 11 були поранені. Водночас за даними ОП, за такий самий період 2019 року від бойових дій загинуло 29 українських воїнів та 98 було поранено.

Вибори на Донбасі у 2021-му: місія реальна? Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи. Цей план, у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації окупованих територій, передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року. Про це заявив голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук. У Верховній Раді обурені. Кажуть: до того, як зробити таку заяву, Кравчук не узгоджував її з народними депутатами. Повного тексту документу поки не опублікували. Контактна група оприлюднила ключові тези цього «Плану»:

• спочатку відбувається повна демілітаризація окупованих українських територій: виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України на початку 2021 року;
• взяття державного кордону під контроль;
• до середини листопада 2020-го року — повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб, а до 15 грудня – остаточне взаємне звільнення утримуваних осіб за принципом «усіх на всіх»;
• скасування владою Росії низки рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО, наприклад, про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства;
• збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ у чотири рази (на 1500 осіб);
• після всього — підготовка та проведення виборів (крайній строк 31 березня 2021 року) на території ОРДЛО за окремим законом і за допомогою ОБСЄ.
• вільна економічна зона повинна діяти орієнтовно до 2050 року.

Затримали останнього бойовика «групи Бергмана», яка у 2014 році підривала мости на Донбасі. Про це повідомила Служба безпеки України. За даними слідства, затриманий входив до «групи Бергмана» в червні-липні 2014 року. Саме це угруповання підірвало п’ять мостів у Луганській та Донецькій областях, ще чотири — замінувало. Протягом 2018-2020 років оперативники СБУ затримали активних учасників групи та ліквідували кілька закладених ними схронів. Лише один з диверсантів протягом шести років переховувався від українського правосуддя у Росії. Затриманому оголосили підозру, він перебуває під арештом.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: agropolit.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.