Вибори можуть перевернути все з ніг на голову

У прийдешньому році у світі відбудеться понад 70 великих виборів. Сумарне населення всіх країн, де вони проходитимуть, складає близько 4,2 млрд людей — це понад половина населення планети. І хоч багато з цих виборів, скоріш за все, не будуть демократичними чи чесними, вони все ж мають значний потенціал для змін.

Найбільшу увагу привернуть вибори президента США у листопаді 2024 року. І хоч поки найбільш впливова країна планети тільки обирає кандидатів, оглядачі та виборці очікують другого раунду боротьби між Байденом і Трампом. Через політичну колотнечу вже затримують допомогу Україні, тож напруга може зростати й далі. 

Результати американських виборів визначать становище США у світі на наступні чотири роки: чи буде країна підтримувати свою ключову роль на планеті, чи сфокусується на внутрішніх проблемах. Якщо переможе другий варіант — світового хаосу може побільшати. У такому разі все більша відповідальність лягатиме на плечі ЄС та країн Глобального Півдня (Китай, Індія, Бразилія, Мексика, арабські держави, країни Африки тощо).

Європа буде змінюватися

В умовах, коли залучення США в європейські справи слабне, вплив ЄС зростає. Війна в Україні, бойові дії між Ізраїлем та ХАМАСом, наплив мігрантів — ці проблеми змушують об’єднану Європу діяти активніше. У 2023-му ЄС нарощував підтримку України та ухвалював нову міграційну політику. Але в цьому Союзу заважала його широка бюрократична структура.

Інтеграція з такою великою країною як Україна є великим викликом для єдиної Європи. Лише її початок викликав протести фермерів в східних країнах-членах. Далі буде лише складніше, тож потреба в реформі ЄС зростає. Втім у таких змінах не зацікавлені кілька гравців всередині ЄС, передусім угорський прем’єр Орбан. Як впоратися із внутрішнім саботажем та підготувати європейські структури до вступу України — ці питання очікують відповідей у 2024-му.

Зміни будуть помітні і на рівні окремих країн. Після перемоги опозиції під проводом Дональда Туска на виборах у Польщі країну-сусідку України очікують масштабні реформи. Польща ставатиме більш відкритою до ЄС та ближчою до України. Протилежні події відбуватимуться в Словаччині, де уряд належить проросійським політикам, та в Нідерландах, де євроскептична партія набрала найбільшу кількість голосів на виборах.

Політика ставатиме все гарячішою

У 2023 році світ бачив багато боїв, кровопролиття та трагедій. На жаль, велика частина з них досі триває. Російсько-українська війна продовжується, протистояння Ізраїлю з ХАМАСом далеке від фіналу, багатостороння громадянська війна в М’янмі палає на кількох напрямках водночас. Усі ці трагедії триватимуть і в прийдешньому році.

Водночас африканський регіон Сахель на півдні від пустелі Сахара потопає в тероризмі, бойових діях та військових переворотах. Конфлікт Венесуели з Гаяною призупинили, але загроза війни залишається. Наростає напруга в Південнокитайському морі, де КНР все більш жорстко конфліктує з Філіппінами. А понад усе велике занепокоєння викликає можливий конфлікт навколо Тайваню, адже в нього залучені дві світові суперсили: Китай та США.

Нова холодна війна між цими країнами продовжиться і в 2024 році. У світі формуються кілька нових полюсів сили: альянс авторитарних Китаю, РФ та Ірану діє все активніше, ЄС стає сильнішим, а країни Глобального Півдня, передовсім Індія, набирають все більшої ваги. З більшою кількістю гравців світова політика буде більш насиченою. Як саме — побачимо в 2024 році.

А щось хороше буде?

Так. Світова економіка продовжує зростати, оклигуючи після пандемії коронавірусу. Це дозволяє країнам Заходу підтримувати Україну в її боротьбі за свободу. Очікується, що така економічна ситуація продовжиться і в 2024 році. Не зупиняється і прогрес технологій. Штучний інтелект та дрони допомагали людству розв’язувати проблеми цьогоріч, а в наступному році робитимуть це ще активніше.

У 2024 році буде посилюватися співпраця України з демократичними союзниками, що рано чи пізно призведе до повної інтеграції нашої країни в структури розвиненого світу. І хоч світ завершує 2023 рік посеред загроз та небезпек, 2024 рік обіцяє бути цікавим і багатим на події та рішення, які увійдуть в історію.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.