В онлайн-банку уже є понад 150 статей про історичну і культурну спадщину Кримського півострова та життя його народу. Також там можна ознайомитись із понад 20 публікаціями архівних документів та музейними експонатами з усієї України, пише zmina.info.
Чому це важливо. Проєкт створили для підтвердження тісного зв’язку Криму з материковою Україною.
Детальніше. В Україні з’явився всеукраїнський онлайн-банк архівних, музейних, науково-публіцистичних, просвітницьких та інформаційно-аналітичних матеріалів «Крим — це Україна».
Онлайн-банк творять співробітники Державної архівної служби України та газети «Кримська світлиця». У проєкті уже взяли участь сім державних архівів України з Херсона, Дніпра, Полтави, Сум, Запоріжжя, Житомира та Тернополя. Ресурс розповідає, серед іншого, і про масштаби терору СРСР у Криму та процес приєднання півострова до УРСР 1954 року.
Цитата. «Неможливо переписати історію. Якщо є документальні підтвердження того, що Крим — це Україна, то жодна пропаганда російських окупантів не може цього змінити», – заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Богданович.
«Ми показуємо ту документальну правду, яка існує. Ми не коментуємо, не роз’яснюємо суті документів. Ми вважаємо, що українське суспільство зріле і воно здатне робити висновки», — зазначив історик та архівіст Анатолій Хромов.
Як долучитися до наповнення онлайн-банку?
Якщо ви маєте будь-які документи, які підтверджують зв’язок півострова з материковою Україною, то надсилайте їх на електронну адресу: archive@crimea-is-ukraine.org.
Як відбулася анексія українського Криму Росією?
27 лютого 2014 року почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами. Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів та «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.
23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.
Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.
Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.
16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».
Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.
Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.
26 лютого 2020 року президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.
Що ще варто знати про український Крим:
Копайте глибше:
Фото: знімок екрану із сайту crimea-is-ukraine.org
211
«Анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати», — таку заяву зробив колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel. У відповідь на це посол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував ексканцлеру укласти парі, що ще за його життя Крим повернеться до України. Про це пише Укрінформ.
Чому це важливо. Одностайність міжнародної спільноти щодо невизнання анексії Криму Росією та продовження дії санкцій можуть допомогти швидше повернути півострів до складу України.
Детальніше. «Жоден російський президент не віддасть Крим назад Україні», — сказав Ґергард Шредер. Відповідь українського посла в Німеччині Андрія Мельника не забарилася: «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії. Хотілося б оголосити цьому 76-річному експолітику і топлобістові Кремля своєрідне парі: ще при його житті Крим неодмінно повернеться в лоно матері-України. Це так само очевидно, як і те, що сонце встає на Сході і сідає на Заході».
Дипломат також зауважив, що попри всі зусилля ексканцлера, який є керівником ради директорів державної компанії «Роснєфть» та головою ради акціонерів «Nord Stream AG», отримуючи, мабуть, «незначну» винагороду за свої цинічні послуги із відбілювання кривавої війни Росії, йому так і не вдалося пробити глуху стіну потужної солідарності Федерального уряду Німеччини та всього німецького суспільства щодо незламної підтримки України.
27 лютого 2014 року почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами
Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.
23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.
Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.
Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.
16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».
Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.
Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.
26 лютого цього року Президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.
Коментар. Український економіст та фінансист Юрій Вітренко у контексті заяви Шредера згадав інший показовий випадок: «Колись не так давно, Олександр Медвєдєв, друга людина в Газпромі, сказав, що скоріш Земля буде обертатися навколо Місяця, ніж Росія продовжить транзит через Україну після 2019 року. Це твердження використовували агенти Росії по всьому світу, той же Шредер, як аргумент, що потрібно дозволити Північний Потік 2, інакше Європа та Німеччина залишаться без газу.
Але ми, причому разом з іншими німцями, зі справжніми європейськими цінностями, на чолі з фрау Меркель, змусили Росію продовжити транзит і ще заплатити Україні 5 мільярдів доларів компенсації. Північний потік 2 і досі не побудований. Мєдвєдєва звільнили з Газпрому. Так само буде з українським Кримом та Шредером. Росія буде змушена повернути Крим Україні, а Шредер буде звільнений з дочірньої структури Газпрому (Північний Потік 2)».
Контекст. Зазначимо, що Андрій Мельник, який запропонував парі, відхилив запрошення мера Берліна Міхаеля Мюллера, який закликав послів України, Росії та Білорусі спільно вшанувати завершення Другої світової війни. Про це повідомили Міністерство закордонних справ України, посилаючись на матеріал німецької газети Tagesspiegel.
«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад 6 років веде цинічну і криваву війну на Сході України», — заявив посол України Андрій Мельник.
Він нагадав, що Росія окупувала Крим та веде війну на Донбасі, а «агресивна політика господаря Кремля породила набачене досі відчуження між українцями та росіянами. Відтак і спільне вшанування пам’яті є немислимим. Дуже шкода, що міський голова очевидно недобачає ці всі приголомшливі факти, від яких волосся стає дибки. Нам, українцям, хотілося б бачити більш тактовний підхід, розуміння та емпатію».
Мер Берліна повідомив журналістам, що покладання вінків запланували для «вшанування передусім російських, українських і білоруських бійців Червоної Армії, які взяли Берлін».
Що ще важливо знати на цю тему:
Фото: radiosvoboda.org
111
Україна у ПАРЄ (Парламентській асамблеї Ради Європи) домовилася із представниками держав-партнерів, що вони оскаржать повноважень російської делегації в організації. Про це пише Європейська правда.
Чому це важливо. Росію повернули у ПАРЄ попри анексію нею Криму та розв’язану на Донбасі війну.
Детальніше. Україна погодила стратегію оскарження повноважень Росії з представниками інших країн. Під час затвердження повноважень делегацій від всіх держав група депутатів встане на знак протесту проти присутності у залі представників від РФ. Це призупинить процедуру.
Латвійська делегація підніме питання оскарження повноважень РФ за процедурними підставами, грузинська — за змістовними підставами (тобто щодо порушення росіянами своїх зобов’язань у Раді Європи). Додамо, що зараз Грузія головує у комітеті міністрів Ради Європи.
Для початку цих двох оскаржень потрібно, щоб на знак протесту проти автоматичного затвердження повноважень РФ у залі встали відповідно 10 та 30 депутатів з 5 держав. Ця підтримка, за словами депутата Олексія Гончаренка, в України є.
Головний аргумент щодо процедурних питань: у складі російської делегації є депутати із санкційного списку ЄС. Є висновок Венеціанської комісії про те, що це — достатня підстава для оскарження. Фінальне рішення про оскарження чи підтвердження повноважень Росії має бути ухвалене протягом двох перших діб роботи сесії.
Довідка. ПАРЄ — це інституція, яка є однією із двох статутних органів Ради Європи (РЄ). Це консультаційний орган, який складається із представників парламентів усіх членів-держав. У понеділок, 27 січня, у Страсбурзі починається нова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи.
Контекст. Нагадаємо, російську делегацію повернули до Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вночі 25 червня 2019 року. ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, у якій запросила Росію для повернення до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу. Тоді за таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10. Одностайно «проти» проголосували Україна, Грузія, Естонія, Латвія і Литва. Більшість «проти» були серед делегатів з Польщі, Великобританії та Швеції.
Резолюцію також підтримали більшість присутніх у залі делегатів з Австрії, Андорри, Азербайджану, Кіпру, Іспанії, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Португалії, Словаччини, Сербії, Сан-Марино і Туреччини.
⟶ Чому Росію виключили з ПАРЄ? Російську Федерацію виключили з цієї інституції через анексію Криму та розв’язання війни на Донбасі ще у 2014 році. У відповідь на це РФ тимчасово припинила свою участь в організації та відмовилась платити внески. Перед поверненням до ПАРЄ у червні 2019 року перед нею поставили ряд вимог, у яких Україна не згадувалася.
⟶ Гроші не пахнуть? Одна із причин повернення Росії у ПАРЄ — гроші. РФ не сплачує членських внесків до установи із 2017 року. У червні цього року закінчується дворічний термін несплати внесків. Після нього потрібно було б поставити питання про остаточне виключення РФ із ПАРЄ. Але у травні 2019 року Комітет міністрів РЄ схвалив заяву, в якій йшлося про те, що усі держави повинні мати «рівноправну участь у Парламентській асамблеї Ради Європи».
Фото: pexels.com
Важливе