Контекст. 24 липня між Таїландом та Камбоджею почалися прикордонні перестрілки, які переросли в обстріли між країнами. Обидві сторони звинувачують одна одну в початку конфлікту. Зіткненням передували тижні напруги між країнами. Після п’яти днів бойових дій сторони домовилися про припинення вогню.

Довідка. До 1953 року Камбоджа була колонією Франції. Відколи вона стала незалежною, між Камбоджею та сусіднім Таїландом почалися суперечки щодо прикордонних територій. Час від часу вони спалахували у збройній формі.

Водночас Камбоджею протягом чотирьох десятиліть керував авторитарний лідер Хун Сен. У 2023 році він передав владу своєму синові, але й досі має величезний вплив. Як зазначають оглядачі The Guardian, бойові дії можуть бути спробою Хун Сена посилити позиції свого сина при владі.

За його словами, російське командування щоденно вводить у бій нові підрозділи, намагаючись прорвати українську оборону та вийти на адміністративний кордон Дніпропетровської області. 

Що передувало? 28 квітня Владімір Путін оголосив про нібито перемир’я та припинення бойових дій, яке діятиме з 00:00 8 травня до 00:00 11 травня.

Як реагує Україна? У МЗС наголосили, що Росія може продемонструвати справжню готовність до мирних переговорів, погодившись на реальне припинення вогню щонайменше на 30 днів. Якщо Росія готова до 60-денного або 90-денного припинення вогню, то Україна теж.

Яка реакція США? У Білому Домі заявили, що президент США Дональд Трамп «хоче бачити постійне припинення вогню». 

Цитата. «Якщо зараз Росія раптово готова дійсно долучитися до формату повної та безумовної тиші, Україна діятиме дзеркально — так, як буде з російського боку. Тиша у відповідь на тишу, удари на захист від ударів. Якщо повна тиша дійсно запанує, Україна пропонує подовжити її і по закінченню великодньої доби 20 квітня надалі», — йдеться в заяві Зеленського.

Що цьому передувало? Сьогодні пресслужба Кремля цитувала заяву Путіна про «Великоднє перемир’я», яку він зробив під час зустрічі з керівником Генштабу РФ. Російська сторона нібито зупиняє всі бойові дії з 18:00 19 квітня до 00:00 21 квітня. Водночас за словами Путіна,  армія РФ «має бути готова до відбиття можливих порушень перемир’я та провокацій» з боку ЗСУ.

Що відбувається на лінії зіткнення? Журналісти «Суспільного» зібрали інформацію щодо ситуації на різних ділянках фронту:

• на Донеччині кількість атак з боку росіян зменшилась після 18:00, про це «Суспільному» сказали військові з Покровського, Лиманського та Краматорського напрямків. Вони описують ситуацію станом на 21:00;
• речник ОТУ «Луганськ» Дмитро Запорожець повідомив, що останній авіаудар був о 16:45 по Костянтинівці, щодо артобстрілів — «наразі тихо». Він додав, що у небі літають російські розвідувальні дрони;
• командир 429 окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко у коментарі «Суспільному» сказав, що російські війська продовжують вести вогонь по позиціях ЗСУ на Харківщині;
• після 18:00 військові РФ застосували FPV та міномети, повідомив «Суспільному» військовий ЗСУ, який боронить Запорізький напрямок.

Також про продовження бойових дій на фронті повідомляє керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко. 

Що відомо про обстріли українських міст? Після оголошеного Путіним «Великоднього перемир’я» Росія обстріляла FPV-дроном житловий будинок у Херсоні. Унаслідок влучання ворожого безпілотника сталося займання квартири в дев’ятиповерхівці. Інформації про постраждалих не надходило.

Близько 20:00 у селі Приморське на Запоріжжі внаслідок атаки російського дрона дістав поранень 42-річний чоловік. Його автівка пошкоджена, повідомив керівник ОВА Іван Федоров.

Фото: ЕРА

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Цитата. «Вони аргументують це одним — «це мій дім, я тут виріс, тут виросли мої батьки, лежать мої діди і чому хтось чужий має сюди зайти?». По-людськи їх розумієш. Але евакуація триває. Ми показуємо куди вони будуть їхати, які умови, показуємо, що там спокійно», — зауважив Чаус.

Речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» підполковник Назар Волошин заявив, що росіяни продовжують штурмувати Часів Яр і навколишні населені пункти. Триває боротьба за контроль логістичних маршрутів. За його словами, ворог проводить багато «м’ясних штурмів», однак тактичного успіху не має. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому так сталося?

Україна досі має інноваційну військову культуру, що побудована на ініціативі солдатів, яка дозволяє швидко представляти нові технології й тактики на полі бою. Однак їй важко упорядкувати ці знання і поширити їх по всій армії. Росія, з іншого боку, повільніше вчиться через небажання повідомляти про невдачі та більш централізовану структуру командування. Проте коли росіяни таки вивчають щось нове, то вони можуть розподілити ці знання по всьому війську та великій оборонній промисловості. 

Україна має перевагу в тактичному пристосуванні, яке полягає у навчанні та вдосконаленні на полі бою. А РФ — у стратегічному пристосуванні, яке означає адаптацію на рівні цілого війська, що впливає на всю державну політику. Обидві форми адаптації важливі, але саме остання, на думку Раяна, є найсуттєвішою, щоб вигравати війни. 

Що вдалося Росії?

У квітні 2022 року РФ призначила нового командувача повномасштабним вторгненням. Результатом стало те, що російська армія перейшла від кількох окремих кампаній на сході, півдні та півночі до єдиної мети — наземних операцій на сході України. Це призвело до наступу Росії та захоплення нею у середині 2022 року таких міст як Сєвєродонецьк. 

Також РФ змінила техніку ведення близького бою. Зараз вони залучають водночас елітні війська і звичайні збройні сили, підкріплюючи таку комбінацію хвилями погано навчених військ, які виснажують українських солдатів перед тим, як прибудуть досвідчені російські війська. 

Росіяни сконструювали глибокі лінії оборони на півдні та почали краще захищати свою техніку. В перші дні війни Україна використовувала дрони та високоточні ракети, щоб успішно знищувати російські танки та вантажівки. У відповідь на це росіяни почали чіпляти на техніку решіткову броню для того, щоб забезпечити її ще одним рівнем захисту. 

За словами Міка Раяна, така броня вперше з’явилася на німецьких танках під час Другої світової, але її також використовували у сучасних протистояннях, як от у 2003 році під час війни в Іраку і тепер на російських танках і самохідній артилерії.

Про дрони та радіоелектронну боротьбу 

 Сучасна війна практично неможлива без розгортання великої кількості безпілотників та одночасної протидії дронам противника, вважає Мік Раян. Використання Росією безпілотників — у поєднанні з її лініями оборони, великою кількістю артилерії, ударними гелікоптерами, дронами-камікадзе та більш адаптивною системою розвідки та спостереження — стало, на думку автора, головною причиною невдачі українського контрнаступу у 2023 році. 

У перші дні вторгнення засоби радіоелектронної боротьби, які традиційно вважалися сильною стороною росіян, зіграли другорядну роль. Проте зараз вони блокують комунікації між українськими підрозділами, заважають керувати дронами й уповільнюють здатність України атакувати. Попри всі старання Україна та її партнери все ще відстають від російського потенціалу радіоелектронної боротьби, про що заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наприкінці 2023 року. 

Оборонно-промисловий комплекс РФ

На думку Міка Раяна, саме ця сфера є найбільш показовою у питанні адаптації Росії та створення її оборонної переваги. Москва отримала додаткове озброєння за сприяння Північної Кореї та зміцнила виробництво сучасної зброї внаслідок збільшення торгівлі з Китаєм, що дозволило їй придбати технології подвійного призначення, які вона більше не може купувати на Заході. 

До чого адаптувалася Україна?

Автор пише про те, що Київ за останній рік вдосконалив здатність завдавати ударів великої дальності по російських аеродромах, оборонних заводах та енергетичній інфраструктурі. 

Також Україна ефективно розробила морський ударний потенціал, використовуючи військові та цивільні датчики, ракети великої дальності і наступне покоління морських безпілотників. Внаслідок цього вдалося знищити кілька російських військових кораблів і створити новий морський експортний коридор в західній частині Чорного моря. 

Що далі?

Щоб уникнути подальших успіхів РФ, Мік Раян першочергово радить Україні розробити власний стратегічний підхід до навчання та адаптації. Українським підрозділам варто ділитися корисними навичками одне з одним швидшими темпами, щоб скоротити час навчання і стандартизувати військову тактику. 

Ключовий урок українського контрнаступу у 2023 році полягає в тому, що загальновійськова доктрина, якій НАТО вчила українських військових, застаріла. На думку Раяна, Заходу слід продовжити постачати Україні зброю, особливу таку, що забезпечить Києву стратегічну перевагу. НАТО, користуючись своїми аналітичними потужностями, мало би аналізувати досвід українських військових і на його основі формувати нові доктрини. «Україна має швидко запроваджувати та систематизувати свої нові адаптації, щоб завдати Росії якомога більше шкоди, перш ніж вона навчиться на них реагувати», — підсумовує автор. 

Матеріал підготувала Діана Горон

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Наразі ситуація на околицях Авдіївського коксохімічного заводу залишається напруженою, проте українські Сили оборони її контролюють, тому окупанти не змогли здійснити проривів. Водночас росіяни використовують менше техніки через погіршення погодних умов. Російські силовики активізуються, коли погода стане сприятливішою.

Бойові дії тривають цілодобово і всі провалені спроби ворога компенсуються обстрілами та авіаційними ударами по Авдіївці. Авдіївка поступово перетворюється на Мар’їнку, яку окупанти майже повністю зруйнували. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На Бахмутському напрямку продовжуються інтенсивні бойові дії. Ворог проводить численні атаки на позиції українських захисників, але дії ворога зазнали невдачі. Про це розповів командувач Східного угруповання військ, генерал-полковник Олександр Сирський,  повідомили у Military Media Centre. 

Генерал-полковник зазначив, що хоч ситуація на фронті залишається складною, українські військові продовжують захищати свої позиції та відстоювати територію України.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ворог збільшує активність важкої артилерії та авіаційних ударів, але українські військові зуміли ефективно протистояти ворожим наступам. На Куп’янському та Лиманському напрямках були також спроби провести наступ, але підрозділи противника вдались до втечі, навіть не почавши атаку. Окрім цього, позиції наших захисників на цих напрямках стали стійкішими.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики