Важливе 
Україна звернулась до Туреччини та ООН із пропозицією продовжити Чорноморську зернову ініціативу без Росії. Остання 17 липня повідомила, що виходить із «зернової угоди». Сьогодні у відповідь на пропозицію України РФ почала погрожувати сторонам, які зважаться на продовження: «якщо буде щось оформлятися без Росії, то ці ризики повинні враховуватися», — заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.
Читати далі
+ 268 слів
«У нас були дві угоди: Україна, Туреччина, ООН; інша угода — Росія, Туреччина, ООН. Тому, коли Росія каже, що вона зупиняє, — вона зриває свої домовленості з Генсеком ООН Гуттерішем і з Президентом Ердоганом. Не з нами. У нас не було ніяких з ними домовленостей», — заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю африканським журналістам. У нашому матеріалі розповідаємо усе, що нині відомо про вихід Росії з угоди.
Що таке «зернова угода»?
До повномасштабного вторгнення Україна посідала значне місце в експорті соняшника, кукурудзи, ячменю, забезпечуючи також десяту частину глобальних потреб у пшениці. За даними Всесвітньої продовольчої програми, української агропродукції вистачало, щоб нагодувати ще десять країн із кількістю населення як в Україні. Через коронавірус, здорожчання енергоносіїв ціна на зерно зросла. А повномасштабне вторгнення Росії до України фактично ізолювало українську агропродукцію від світових ринків. Це і започаткувало розмови про створення «зернового коридору» між Україною, Росією, Туреччиною та ООН, пише Радіо Свобода.
Зернову угоду уклали 22 липня 2022 року в Стамбулі на 120 днів. Ініціатива передбачала вивезення зерна з трьох українських портів — «Чорноморська», «Одеси» та «Південного». Угоду поновлювали кілька разів з погрозами РФ її зупинити.
Чому Кремль вийшов з угоди?
У травні цьогоріч МЗС Росії оприлюднило вимоги щодо продовження зернової угоди, без виконання яких погрожувало припинити участь в ній. Наприклад, йдеться про підключення підсанкційного «Россільгоспбанку» до міжнародної платіжної системи SWIFT, дозвіл на ввезення до РФ запчастин і обладнання для виробництва сільгосппродукції та добрив, «розмороження» закордонних рахунків російських компаній, розблокування транспортної логістики та страхування й реанімацію аміакопроводу Тольятті — Одеса, нагадує hromadske.
Як відреагував світ на вихід РФ з ініціативи?
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі закликав Росію «негайно повернутися за стіл переговорів». «Це жахливий удар по всіх людях по всьому світу. Дії Росії буквально забирають їжу зі столів найбідніших людей в Африці, Латинській Америці та на Близькому Сході», — заявив міністр.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган «вірить» у Володимира Путіна: «Я вірю, що Путін хоче, щоб цей гуманітарний коридор продовжував функціонувати». Ердоган також додав, що Чорноморська зернова ініціатива вже увійшла в історію як великий дипломатичний успіх. Вона дозволила перевезти понад 33 млн тонн зернових, а це своєю чергою запобігло продовольчому дефіциту у багатьох країнах.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн написала у своєму Twitter: «Я рішуче засуджую цинічний крок Росії припинити Чорноморську зернову ініціативу, попри зусилля ООН і Туреччини».
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також висловився у своєму Twitter: «Засуджую одностороннє рішення Росії вийти з Чорноморської зернової ініціативи, попри зусилля нашого союзника Туреччини й ООН. Протиправна війна Росії проти України продовжує шкодити мільйонам вразливих людей по всьому світу».
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що США й партнери будуть розглядати інші варіанти експорту українського зерна. «За відсутності цього ми розглянемо, що ще можна зробити, щоб знайти інші шляхи потрапляння українських продуктів на світовий ринок, включно з перевезенням залізницею та автомобільним транспортом. Але з погляду обсягів дуже важко замінити те, що зараз втрачається. Це результат того, що Росія перетворила продовольство на зброю», — підсумував Блінкен.
Що про дії РФ говорять в Україні?
Володимир Зеленський вже відправив офіційний лист президенту Туреччини Ердогану і Генсеку ООН Гутеррішу з пропозицією продовжити роботу Чорноморської зернової ініціативи або її аналога у тристоронньому форматі. «Африка має право на стабільність. Азія має право на стабільність. Європа має право на стабільність. А отже, ми всі повинні дбати про безпеку — про захист від російського божевілля. Українське продовольство — це базова безпека для майже 400 мільйонів людей», — прокоментував ситуацію Президент.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав РФ «перестати грати в голодні ігри». «Минулого року, коли Чорноморська зернова ініціатива була започаткована, ціни на зерно у світі впали на 20%. Тому першим наслідком непродовження зернової угоди буде зростання цін на зерно в усьому світі, а люди у найбільш уразливих регіонах Азії й Африки це відчують», — сказав міністр закордонних справ. Він додав, що компенсувати блокування українських портів внутрішніми наземними шляхами неможливо.
Фото: agropolit.com
The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти
відреагувати
