Прем’єра фільму відбудеться 8 листопада. «Фото на пам’ять» — це кіноесе про довгий шлях однієї родини крізь війну. Про пошуки способів переживання втрат, яких зазнали три покоління жінок у сім’ї режисерки Ольги Черних: вона сама, її мати, яка завідує відділенням патологічної анатомії, та бабуся, яка залишається в окупації.
«Робити фільм на основі своєї історії — це одночасно і складно і ні, бо, з одного боку, «матеріал» під рукою і всі в доступі, але треба не втрачати універсальність оповідання, тримати дистанцію і мати холодну голову», — ділиться Ольга в ексклюзивному коментарі НЗЛ.
Одним із продюсерів стрічки став Олексій Гладушевський. Він же працював над серіалами «Перші ластівки», «Новенька» та фільмами «Товариство блакитної перлини», «Мій юний принц». Гладушевський на своїй сторінці ділиться: «Я пишаюся нашою командою, яка змогла, попри всі виклики, власними силами завершити цей фільм, навіть без залучення державного фінансування. Звісно, ми подавали проєкт на українські пітчинги та, на жаль, не вигравали конкурси. А тепер фільм відкриває найпрестижніший фестиваль документального кіно у світі! Тому це важливий меседж для всіх митців — завжди йти проти обставин».
«Це як новорічний подарунок, але краще. Узагалі, я обожнюю Амстердам, і коли була на фестивалі торік на відкритті сиділа в Le Carre (це величезний і дуже красивий королівський театр, де IDFA проводить opening night) мріяла, щоб одного дня я опинилась тут зі своїм фільмом. І от через рік ми показуємо фільм на відкритті», — розповідає режисерка.
Стрічка «Фото на пам’ять» — спільного виробництва України, Франції та Німеччини. Її створили за підтримки IDFA Bertha Fund та Європейського фонду солідарності з українським кіно (ESFUF).
«Монтаж робили із талановитою польською режисеркою монтажу Касею Бонієською, яка зараз мешкає у Франції. Весь звук і кольорокорекцію зробили у Берліні. Але до звуку були причетні й наші таланти — Мар’яна Клочко написала неперевершену та чутливу музику, Серж Авдєєв робив звуковий монтаж та мікс, Данило Окулов працював як міксінг-інженер. А саунд-дизайн робив Бенедікт Шієфер. Я дуже пишаюсь нашою звуковою командую і радію результату, який ми досягли разом.
Думаю, для мого фільму найбільші складнощі були саме у пошуку структури оповідання та в монтажі, бо природа фільму така, що переплітаються часи та простір. Візуальна форма фільму та підхід до розповіді дуже змінились після початку повномасштабної війни», — зізнається Ольга Черних.
Авторка: Добаріна Анастасія
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе 
