Формула вбивства нації. У 1921 році у Кримській АРСР проголошувалися принципи розвитку національних груп півострова, особливо кримськотатарської. Але у 1930-х роках почали кампанію приниження та дискримінації корінного населення Криму. Історики віднайшли десятки доказів щодо цілеспрямованих репресій, катувань і фактичного знищення тисяч кримських татар.
Кривавий квітень 1938. 17 квітня 1938 року у Сімферополі розстріляли плеяду кримськотатарської інтелігенції за особистим розпорядженням Сталіна. У так-званих «Сталінських списках» були переліки людей, засуджених за особистим наказом «вождя» до розстрілу або інших терористичних покарань.
Наказ щодо знищення кримськотатарської інтелігенції був підписаний 5 березня 1938 року. Серед жертв — художник, науковець і засновник Бахчисарайського палацу-музею Усеїн Бонадинський, дослідник кримськотатарської культури Осман Акчокракли, поет Абдулла Лятіф-заде. Окрім відомих особистостей, було розстріляно тисячі маловідомих діячів кримськотатарського руху.
За офіційними документами, жертв звинуватили в контрреволюційній буржуазно-націоналістичній діяльності у партії «Міллі Фірка». Фактично, у той день убили практично всю інтелігенцію півострову, точна кількість яких досі не відома.
Вшанування пам’яті та сучасна історія. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року №792 18 травня встановили Днем боротьби за права кримськотатарського народу та вимушених переселенців у зв’язку з анексією Криму. Саме у цей день кожен українець повинен згадати історію «червоного терору» і особливо у реаліях теперішньої російсько-української війни працювати на благо держави, аби кров 17 квітня 1938 року ніколи не повторилася.
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.