Інфікування ненавистю

Частиною російської пропаганди став не тільки расизм, а й гомофобія, ксенофобія та інші проблеми, яких давно позбуваються в сучасному світі. Російська політика та їхня нескінченна пропаганда у всі періоди історії вдавались до найгірших методів впливу на маси, тому просочились сповна в українське суспільство.

«Росія приваблива тільки для гомофобів: якщо ви не любите представників ЛГБТ+ і не любите людей змішаних рас, ось тоді вам в Росію», — прокоментував становище країни російський опозиційний політик Ілля Пономарьов в одному з торішніх інтерв’ю. 

Проте імперія не забуває влізти зі своєю ідеологією й до інших країн, змушуючи їх піддаватись маніпуляціям та фейкам. Російським спецлужбам можна видати окремий орден з поширення ненависті у суспільстві: їхній вплив настільки великий у світі, що інфікував 160 країн включно з нашою. 

Міфи про армію 

Ще з початком збройної агресії у 2014 році російські ЗМІ не можуть зупинитись у поширенні міфів про ЗСУ. Одним з таких казок є підрозділ, який складається з ЛГБТ-осіб. Кількість ЛГБТ-представників у рядах української армії трохи перевищує сотню, як повідомили в організації «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права», тому стверджувати про підрозділ неможливо. 

Дискримінація прав людини завжди була близька й російським телеведучим. Наприклад, ведучі російської телепередачі «60 хвилин» часто маніпулюють темою ЛГБТ та расової приналежності, не забуваючи вписати туди й Україну. Ольга Скабєєва наповнює програму міфами про «гей-війська, які порадили везти на Донбас Зеленському американці». Про це російські ЗМІ писали ще у 2021 році. 

«Країна захоплена ЛГБТ-спільнотою»

Не обійшлось також без новин, які Кремль поширює про Марш рівності в Україні. Однією з найбільш популярних була тема ЛГБТ-прапора на монументі Батьківщини-Мати у Києві. Цю новину російські телеведучі перетворили на те, що веселковий прапор на такій скульптурі означає, що країна захоплена ЛГБТ-спільнотою.

Лідер першої української ЛГБТ-організації в США ProudUkraine Богдан Глоба вважає, що фейкові ЛГБТ-протести та псевдо Марші рівності були організовані з однією метою: аби спровокувати сутички з праворадикалами і тим самим розколоти Майдан та відвернути західну спільноту від його підтримки. Ще з 2019 проросійські агенти впливу в Україні (числені недержавні організації, експерти та політики) активно залякують українців різними міфами про ЛГБТ, наприклад, стверджуючи, що після підписання угоди про асоціацію з ЄС дітей з гетересекуальних пар будуть забирати на користь гей-пар.

«Твереза та зла молодь» й «Український вибір» Медведчука

Окрім того, у забороненій тепер соцмережі «ВКонтакте» діяли групи під проросійськими назвами «Твереза та зла молодь», які ще з 2014 року пропагували ідеологію нацизму, расизму, ненависті до іммігрантів та антисемітизму. Під час діяльності таких груп у Львові відбулись напад та вбивство у ромському таборі. Окрім того, у групах неодноразово публікували фото з різних областей України, де люди топчуть ЛГБТ-символіку.

Україна була першою державою з колишніх республік СРСР, яка скасувала у 1991 році кримінальне переслідування представників ЛГБТ-спільноти. Проте з 2003 року почали діяти організації «Любов проти гомосекскуалізму» та «Український вибір» Віктора Медведчука. Домени їхніх сайтів були російськими. Представники руху наголошували, що «гомосексуалізм ненавидить сім’ю. Гомосексуалізм і сім’я — це поняття-антоніми, тому геї і лесбійки домагаються всюди легалізації одностатевих шлюбів, щоб дискредитувати поняття сім’ї».

У Росії на законодавчому рівні пропаганда ненависті є порушенням закону, проте вона майже ніколи не була застосована щодо представників ЛГБТ-спільноти, адже на думку російських органів влади «гомосексуалісти не є соціальною групою». Саме тому в Росії поширена політика ненависті, а її учасникам нічого не загрожує.

Авторка тексту: Юлія Шемлій

Джерело зображення: freepik.es

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як відзначає Держдеп США, позначка “Х” стосується небінарних, інтерсекс та гендерно неконформних осіб, які подаються на отримання американського паспорта або документів, які засвідчують, що дитина, народжена за межами США, набуває громадянства країни (CRBA).

Речник Держдепу Нед Прайс заявив, що Держдепартамент також продовжує тісно співпрацювати з іншими урядовими установами США, щоб забезпечити максимально комфортні подорожі для всіх власників паспортів, незалежно від їхньої гендерної ідентичності.

Нагадуємо, що в червні Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Департамент прагне додати гендерний маркер X для небінарних, інтерсекс та гендерно неконформних осіб, які подають заяву на отримання паспорта США чи CRBA.

Фото: dw.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Як показує аналіз цінностей, українці охоче декларують важливість універсалізму та доброти, однак вони не дуже виявили терпимості у блоці дослідження толерантності. В цілому покоління Незалежності виявилося найтолерантнішим, особливо 16-24 роки, кажуть експерти. 

«Молоді жінки 16-24 років створили окремий тренд за рівнем високої толерантності — з них третина ставиться позитивно до ЛГБТ та чайлдфрі, при тому що в серед хлопців цього ж віку таких втричі менше», — мовиться у дослідженні. «Водночас рівень толерантності з віком знижується і досягає найнижчого рівня у найстаршому віці (61+), і серед них до людей, які не хочуть мати дітей, переважає негативне ставлення (66%), так само як і до ЛГБТ (65%)», — додають соціологи.

Серед регіонів найбільш толерантний Київ, тоді як Схід і Захід схожі у своєму консерватизмі, різниця лише в тому, що релігійний Захід менш толерантний до невіруючих, а Донбас — до ЛГБТ-спільноти.

«Загалом 60% населення вірять в існування Бога і не сумніваються в ньому. Ще 17% вірять в Бога, але сумніваються у ньому, а у вищі сили вірять 14%. Атеїстів лише 7%. Віра в Бога зростає з віком і після 50 років має найвищі показники (понад 60%). Показники релігійності високі на Галичині й Заході в цілому. А ось у Києві та серед наймолодших (16-24) — віруючих менше половини. Серед тих, хто вірить в існування Бога і не сумніваються в ньому 40% негативно ставляться до атеїстів. Також вони є менш толерантними до ЛГБТ — 55% ставляться негативно, до чайлдфрі — 49%», — йдеться у дослідженні.

Також у блоці толерантності соціологи винесли питання смертельної кари. «51% опитаних підтримують ідею відновлення смертної кари в Україні, 45% — проти цього. Найбільше підтримують це старші, бідніші, з нижчим рівнем освіти, чоловіки, а також ті, хто відчуває негативні емоції до себе (сором, гнів, сум, байдужість і страх)», — додають дослідники.

Довідка. Дослідження проводилося з 20 липня по 9 серпня 2021 року методом телефонного інтерв’ю. Опитано 20 тисяч респондентів в усіх областях країни, окрім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Цей матеріал підготовлено у межах Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Фото: hrw.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. «Епідемія — це покарання Боже за гріхи людей. Причина коронавірусу — це гріховність людства. В чому особливість гріха полягає? Відкрито добро не захищають, а захищають зло, і не тільки захищають, а його розповсюджують. Я маю на увазі насамперед одностатеві шлюби», — заявив патріарх у програмі «4esno з Ташею Трофімовою».

13 квітня адвокати ЛГБТ-організації подали позов про захист честі й гідності до суду на адресу Шевченківського районного суду міста Києва. «‎Інсайт» вимагає від патріарха визнати поширену інформацію неправдивою і дискримінаційною та спростувати її.

Сама ж церква вважає, що позов від «Інсайту» — це посягання на громадську мораль в Україні та християнські цінності.

Фото: konkurent.ua