Детальніше. «Новий канал» запустив новий соціальний проєкт, у вигляді серіалу «Перші ластівки». Цей молодіжний трилер заснований на реальних проблемах сучасної молоді. У серіалі п’ять головних героїв із сімей з різним соціальним статусом, але їх об’єднує спільна таємниця та схожі проблеми. Кожен з них потрапляє у неприємні ситуації – і все це, незалежно від матеріального забезпечення.

Перша серія триває 47 хвилин. У школі лише розпочалося перше вересня, але проблеми не забарилися. На початку навчального року одну з учениць школи знаходять  мертвою, а мати її однокласника береться за розслідування цієї справи. У кінці першої серії показано відео із прем’єри, де зірки українського шоу-бізнесу обговорюють проблеми, висвітленні у серіалі, моделі поведінки сучасних підлітків, а також дають поради. Серед спікерів, зокрема була присутня Маша Єфросиніна, яка з 2018 року є першим в Україні Почесним Послом Фонду ООН у галузі народонаселення. Цей статус передбачає підтримку ініціатив, направлених на боротьбу із насильством, підтримку рівності, а також інтересів молоді.

→ Paramount Pictures отримали права на новий фільм Демієна Шазелла (режисер фільму Ла-Ла Ленд) «Вавилон». Закритий допрем’єрний показ планують на 25 грудня 2021 року, а світову прем’єру – на 7 січня 2022. За інсайдерською інформацією Paramaunt Pictures боролися за права на розповсюдження фільму із канадською медіакомпанією Lionsgate. Компанія веде перемовини з Еммою Стоун та Бредом Пітом щодо головних ролей, але ніхто з них поки не затверджений.

→ Два маленькі актори із церебральним паралічем зіграють у різдвяній виставі «A Christmas Carol» на Бродвеї. 7-річний Себастьян Ортіз та 8-річний Джей Рам Шрінівасан уже 20 листопада ділитимуть роль Крихітного Тіма на сцені Бродвейського театру. Вони мають спільну гримерку, в якій є розмальовки, настільні ігри та куточок супергероїв. А також, мають однаковий діагноз — дитячий церебральний параліч. Кастинг-менеджерка Джилліан Ціміні заявила, що вона та її команда навмисне шукали дітей з інвалідністю, бо саме такі актори можуть щиро і правдиво відіграти цю роль. У театрі хлопцям виділили найближчу до сцени гримерку, а також облаштували пандуси. Обидва актори кажуть, що не бачать своєї обмеженості і хочуть постійно ставати кращими.  

•       * Булінг — це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей щодо іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Фото: telekritika.ua

Детальніше. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук сказав: «У нас в Україні дуже часто людина не виїжджає впродовж свого життя зі свого міста і часто її розуміння світу звужується до цього міста. Ми вважаємо, що це неприйнятно, ми хочемо, щоб українці були людьми світу. Це своєрідна інвестиція, яка позитивно вплине на мобільність населення».

Він також зазначив, що в уряді планують «оптимізувати» мережу шкіл, щоб усі учні мали доступ до інтернету та якісної освіти. Загалом на освіту у 2020 році передбачили понад 145 мільярдів гривень.

⟶ Як українському студентові спробувати життя та навчання в іншому місту? Ось уже другий рік в Україні діє Програма національний обмінів «Плацкарт». З її допомогою студент може тиждень повчитися в іншому університеті країни. Поки що до програми приєдналося 11 вишів, серед яких КНУ імені Шевченка, КПІ імені Сікорського, ЛНУ імені Франка, УКУ, Києво-Могилянська академія, Острозька академія. Потрапити на програму можна, заповнивши анкету для обміну з конкретним університетом, яку «Плацкарт» розміщує на своєму каналі у Телеграмі.

⟶ За результатами навчання кращим школам доплачуватимуть. На це передбачили 3,5 мільярди гривень. Уперше в Україні заклали окремий бюджет на програму «Заможна школа для кращих результатів» — 3,5 мільярда гривень. Це передбачає підготовлений до другого читання проект державного бюджету. Також проект закону передбачає щорічну грошову підтримку для молодих вчителів: для 73,9 тисяч молодих педагогів виділили по 21 тисячі гривень.

Фото: pexels.com

Детальніше. Сьогодні, 10 вересня, Всесвітній день запобігання самогубствам. За даними ВООЗ,  79% усіх самогубств припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу. Однак найвищий показник самогубств серед населення відзначаються в країнах з високим рівнем доходу (11, 5 самогубств на 100 тисяч жителів). У країнах з високим рівнем доходу чоловіки здійснюють суїцид втричі частіше, ніж жінки, а в країнах з низьким і середнім рівнем доходу — приблизно однаково.

У країнах з високим рівнем доходу суїцид займає другу позицію (на першому місці ДТП) у списку основних причин смерті серед молоді. Там він становить 11,5 самогубств на 100 тисяч людей. У групі підлітків віком 15-19 років самогубство — друга причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя причина смерті серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).

З 2010 по 2016 року кількість самогубств знизилося на 9,8%. Ймовірно, у зв’язку з тим, що 38 країн у світі займаються стратегічною профілактикою самогубств. У ВООЗ закликали інші країни долучитися до співпраці у цьому напрямку задля запобігання більшій кількості суїцидів.

Найбільш поширені способи самогубства: повішення, отруєння пестицидами і самогубство з використанням вогнепальної зброї. Найважливішим для зменшення кількості самогубств є обмеження доступу до пестицидів, вважають у ВООЗ. У Шрі-Ланці запровадження заборон на пестициди призвело до скорочення кількості самогубств на 70% і дозволило зберегти життя 93 тисяч людей за період з 1995 по 2015 р.

⟶ Запобігти самогубству: куди звернутися за допомогою. Міністерство охорони здоров’я розповіло про локальні гарячі лінії допомоги, які допомагають людям справлятися з емоційними проблемами:

• телефон Довіри благочинного фонду Ставропігіон у Львові — 1558;
• телефон екстренної психологічної допомоги при Кризовому Центрі медико-психологічної допомоги:  +38 0687703770, +38 0996321818, +38 0936093003;
• Лiнiя допомоги — (067) 975 76 76, (066) 975 76 76,  (093) 975 76 76;
• Ла Страда-Україна 0 800 500 335 або 386 (з мобільного);
• Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей – 0 800 505 085.

⟶ Оптимісти живуть довше — результати дослідження. В оптимістів — більше шансів дожити до 85 років, ніж у людей з поганим настроєм.  Таке дослідження провела Школа медицини Бостонського університету. Учені опитали дві групи людей, зібраних для окремих досліджень — 70 тисяч учасниць дослідження здоров’я медсестер і півтори тисячі чоловіків з подібного дослідження ветеранів.

Дослідники оцінили їхній рівень оптимізму та загалом здоров’я. До уваги брали також фізичні вправи, харчування і шкідливі звички. Оптимісти жили приблизно на 10-15% довше, ніж менш позитивно налаштовані. Ймовірність дожити до 85 років у перших була теж вищою. Питання, чому оптимісти живуть довше, досі є предметом дискусій.

Дізнайтеся на цю тему більше:

• Альо, мене хтось чує? (Reporters)

Фото: pexels.com

Детальніше. Такі дані оприлюднив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Телебачення було основним джерелом отримання інформації під час виборчої кампанії для переважної більшості українців, окрім молоді. Згідно з результатами опитування, у віковій групі 45-60 років ТБ було основним джерелом інформації для 82% виборців, у групі 30-44 років — для 62% респондентів, у віковій групі 18-29 років — для 52%. У цій групі сайти слугували основним джерелом інформації для 60% виборців, соціальні мережі — для 46%.

Серед партій-переможниць на дострокових виборах до Верховної Ради найактивніше користуються соцмережами виборці «Слуги народу», «Голосу», «Європейської солідарності», значно менше — «Батьківщини» та ОПЗЖ.

Хто і як проводив дослідження. Соцопитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 до 20 серпня 2019 року. Опитування проводили у 104 населених пунктах в усіх областях, окрім анексованого Криму. У Донецькій і Луганській областях — тільки на територіях, які контролюються Україною. Опитали 2040 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ Підлітки більше довіряють соцмережам, а не медіа. 54% американських підлітків отримують новини з соціальних мереж — Instagram, Facebook і Twitter, а 50% – з YouTube. 41% споживають інформацію через медіа. Про це свідчить опитування сервісу SurveyMonkey і компанія Common Sense Media.

Для 78% підлітків важливо стежити за поточними новинами. Водночас вони звикли довіряти блогерам, відомим особистостям та лідерам думок більше, ніж ЗМІ. Більшість медіа дублюють свої записи в соціальних мережах, але вони конкурують за увагу зі знаменитостями, авторитетами та особистими знайомими. 

65% підлітків, які отримують новини безпосередньо від медіа, сказали, що це допомогло їм краще зрозуміти поточні події. Серед підлітків, які дізнаються новини з YouTube, цей показник 59%. 19% опитаних кажуть, що отримання новин із соціальних медіа змусило їх заплутатися у поточних подіях.

⟶ Facebook створить окрему вкладку з новинами. Нову опцію планують запустити уже восени цього року. Але поки невідомо, чи ця функція запрацює для усіх користувачів. У соцмережі публікуватимуть лише перевірені новини. Перемовини уже провели з ABC News, Bloomberg і The Wall Street Journal. У медіа купуватимуть ліцензію для публікації їхнього контенту. Facebook готовий платити компаніям до трьох мільйонів доларів на рік.

У Facebook заявили, що нададуть ЗМІ можливість самостійно вибрати, як розміщувати матеріали — безпосередньо у соцмережі або тільки заголовки з посиланнями на сайт видання. Поки невідомо, чи погодився уже хтось з медіа на цю пропозицію від глобальної компанії. Водночас для користувачів новини у соцмережі будуть безкоштовними. Засновник соцмережі Марк Цукерберг анонсував появу такого розділу з новинами у січні 2019-го. Тоді він заявив, що прагне поширювати якісні новини та створити екосистему для їхньої підтримки.

Фото: pexels.com