Цитата. «Зараз я отримую сигнали — з учорашнього вечора — що в співробітників СБУ через підозру їхньому генералу [Іллі Вітюку — ред.] вже на руках ухвали, вони тільки чекають, поки повернуться якісь люди з-за кордону. А в нас справді: мій перший заступник — за кордоном, прокурор, про якого почали розповсюджувати брудну інформаційну кампанію напередодні, і кілька детективів. І ми очікуємо наступної хвилі», — каже Кривонос.

Нагадаємо. 2 вересня НАБУ та САП повідомили про підозру високопосадовцю з вищого офіцерського складу СБУ. У повідомлені не вказують імені, однак із деталей справи зрозуміло, що йдеться про Іллю Вітюка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

Що відомо? У грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру за 21,6 млн гривень та оформив її на члена сім’ї. Водночас за договором її вартість — 12,8 млн гривень.

Після оголошення підозри на це відреагувала СБУ. Там заявили, що НАБУ та САП зробили це нібито після затримань їхніх працівників. Як повідомляє «Суспільне», попри заяву СБУ, кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Вітюка відкрили майже півтора року тому.

Нагадаємо. Раніше працівники Служби безпеки України одночасно провели понад 80 обшуків у представників НАБУ в межах різних кримінальних проваджень. Двом співробітникам повідомили про підозри у злочинах проти національної безпеки, ще трьом — у дорожньо-транспортних пригодах із травмуваннями. Водночас директор НАБУ Кривоніс вважає, що наразі вони перебувають за ґратами безпідставно.

Контекст. НАЗК почало перевірку способу життя бригадного генерала СБУ Вітюка у квітні цього року після публікації розслідування «Слідства.Інфо».

Журналісти видання стверджували, що під час повномасштабного вторгнення дружина очільника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка стала власницею квартири на 195 квадратних метрів в будинку преміумкласу. Ринкова ціна такого житла — понад 20 мільйонів гривень. А в декларації її чоловіка вказав, що придбали цю квартиру за 12 мільйонів 800 тисяч гривень — вдвічі менше ринкової. «Слідства.Інфо» стверджувало, що офіційної зарплати посадовця на таке житло не вистачило б.

9 квітня голова СБУ Василь Малюк відсторонив керівника департаменту кібербезпеки Іллю Вітюка від виконання його посадових обов’язків на час перевірки обставин, які оприлюднило «Слідства.Інфо».

1 травня Президент Зеленський звільнив Іллю Вітюка з посади начальника департаменту кібербезпеки Служби безпеки України.

Що відомо? У повідомленні не зазначають ім’я підозрюваного, однак з обставин випливає, що йдеться про детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра. Детектива, батька та іншого співробітника бюро утримують під вартою за підозрою у державній зраді.

Раніше Служба безпеки оприлюднила аудіозапис розмови детектива, у якій він обговорює умови продажу технічної коноплі саме в республіку Дагестан та обіцяє надіслати комерційну пропозицію покупцю. Слідчі також зафіксували листування його батька з представником агрокомпанії Дагестану щодо продажу продукції. 

Що відомо ще? Представник російської компанії просив терміново надіслати актуальні сертифікати якості, оскільки завершувалася державна програма Росії з відшкодування витрат на вирощування технічної коноплі. Він назвав ім’я особи, яка надсилала пропозицію, що збігається з іменем співробітника НАБУ.

Телефонне листування показало, що організацією бізнесу керував сам підозрюваний, а його батько лише виконував його вказівки та контролював процеси на місці. Магамедрасулов також знаходив контакти для торгівлі та шукав інвесторів. Батько залишався на зв’язку з мешканцями Дагестану й у 2023 році, попри війну, особисто відвідав РФ.

Нагадаємо. Директор НАБУ Семен Кривонос та керівник САП Олександр Клименко просили СБУ оприлюднити матеріали справи детективів. Клименко заявив, що наявних у медіа матеріалів недостатньо, щоб утримувати двох співробітників під вартою за підозрою в держзраді. У службі відмовили й зазначили, що повні докази передадуть лише до суду.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, якого підозрюють в ухиленні від служби, 18 серпня заявляв, що справи проти детектива, пов’язані з «російським впливом» і «коноплею в Дагестан», нібито є фейком, а сам Магамедрасулов відіграв важливу роль у документуванні дій бізнесмена Тимура Міндіча.

Він додав, що СБУ чинять тиск на знайомих детектива та команду ЦПК, а керує операцією проти українських правоохоронців колишнє управління «К» СБУ, яке раніше займалося антикорупцією, але тепер діє як політичне крило. 

Крім того, Адвокатка голови ЦПК та детектива НАБУ Олена Щербань у коментарі виданню «ZMINA» розповіла, що проти неї здійснюють тиск і намагаються позбавити адвокатської ліцензії через нібито непройдене щорічне фахове навчання. За її словами, скарги почали надходити саме тоді, коли вона активно почала працювати над справою Руслана Магамедрасулосова та Віталія Шабуніна. Вона вважає ці дії частиною дискредитаційної кампанії.

Фото: Скриншот з відео Служби безпеки України

Що відомо? За словами Кривоноса, бюро ініціювало два внутрішні розслідування та звернулося до Служби безпеки з проханням надати докази причетності підозрюваних детективів до російського впливу, однак дозволу на публічне розголошення матеріалів не отримало. Клименко заявив, що наявних у медіа матеріалів недостатньо, щоб утримувати двох співробітників НАБУ під вартою за підозрою в державній зраді.

Що відповіли в СБУ? У службі пояснили, що 7 серпня передали керівнику НАБУ окремі матеріали, які підтверджують обґрунтованість підозр двом працівникам. Повний обсяг доказів вони передадуть лише до суду згідно з процесуальними нормами, оскільки досудове розслідування є таємницею. У СБУ також нагадали, що 21 липня вже оприлюднили всі докази, дозволені для розголошення, зокрема автентичні аудіозаписи.

Контекст. Працівники Служби безпеки України одночасно провели понад 80 обшуків у представників НАБУ в межах різних кримінальних проваджень. Двом співробітникам повідомили про підозри у злочинах проти національної безпеки, ще трьом — у дорожньо-транспортних пригодах із травмуваннями.

Що відомо про підозрюваних? Один із детективів НАБУ — Руслан Магамедрасулов — за даними слідства, мав контакти з представниками Росії та виступав посередником у продажі технічної коноплі до Дагестану, вирощеної його батьком. Йому оголосили підозру в пособництві державі-агресору, і суд взяв його під варту до 16 вересня без права на заставу.

СБУ також затримали співробітника закритого підрозділу НАБУ «Д-2», який міг передавати ФСБ дані українських силовиків та інших громадян для терактів і спецоперацій. За даними слідства, його курував колишній заступник керівника охорони Януковича Дмитро Іванцов, а загалом задокументовано щонайменше 60 епізодів шпигунської діяльності.

Крім того, у справі фігурує й народний депутат Федір Христенко (колишній член партії «ОПЗЖ»). Він, за даними СБУ, впливав на діяльність НАБУ і передавав ФСБ службову інформацію. Йому заочно повідомили про підозру в держзраді.

Фото: Скриншот Youtube-трансляції брифінгу в «Медіацентрі Україна»

Що відомо ще? Кузнєцова підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем та прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні неправомірної вигоди, вчинених групою осіб.

Контекст. 2 серпня НАБУ та САП викрили корупційну схему із завищенням цін у державних контрактах на дрони та засоби РЕБ. За даними слідства, до 30% суми повертали посадовцям у вигляді хабарів. Правоохоронці затримали чотирьох людей, серед них — народний депутат від фракції «Слуга народу» Олексій Кузнєцов. 

Джерела у фракції підтвердили «Суспільному», що йдеться про Кузнєцова, обраного до парламенту у 2019 році від Луганщини. Крім того, Давід Арахамія, голова фракції «Слуга Народу», зазначив, що призупинить членство народного депутата на час розслідування справи про корупцію.

Кого ще підозрюють? 

• Колишнього голову Луганської обласної державної адміністрації;
• начальника міської військової адміністрації;
• командира військової частини Національної гвардії України;
• фактичного бенефіціарного власника підприємства — виробника БпЛА;
• директора підприємства — виробника БпЛА.

За даними «Української правди», у справі фігурують голова Мукачівської РДА та колишній очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай, а також начальник Рубіжанської МВА Андрій Юрченко. Володимир Зеленський звільнив їх, про це йдеться в розпорядженнях президента №99/2025-рп та №98/2025-рп.

Також командувач Національної гвардії України Олександр Півненко відсторонив від посад причетних до справи військовослужбовців.

Фото: «Суспільне» / Олексій Арунян

Сьогодні, 31 липня, Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому законопроєкт №13533 президента Зеленського, який має гарантувати незалежність НАБУ та САП. Тепер його мають підписати спікер Верховної Ради та Володимир Зеленський.

Нагадаємо. Цей проєкт з’явився після прийняття закону №12414 від 22 липня, який розширив контроль генерального прокурора над антикорупційними органами, викликавши критику міжнародних партнерів та протести в Україні. Президент Зеленський заявив, що законопроєкт захистить систему від російського впливу та забезпечить незалежність НАБУ і САП. Антикорупційні органи підтримали документ і були готові долучитися до його доопрацювання.

Фото: з Telegram-каналу Ярослава Железняка

«Схоже, вони справді прорахувалися»

Такою фразою прокоментував дії української влади неназваний західний дипломат, який перебуває в Києві, пишуть у британській The Guardian. Українські урядовці недооцінили силу реакції на обмеження незалежності НАБУ та САП. Масштабні вуличні протести та критика з боку західних партнерів змусила президента Зеленського дослухатися і подати новий законопроєкт про повернення самоврядування антикорупційним структурам.

Керівник САП Олександр Клименко коментував журналістам, що його офіс отримував повідомлення про підготовку заходів проти них. Втім, він не очікував, що це станеться так різко. Швидке проведення закону в The Guardian назвали «бліцкригом». 

Збереження НАБУ та САП є ключовим для європейської інтеграції України, тож рішення українського уряду отримало обережну критику з боку партнерів з ЄС, які закликали Зеленського знайти вихід із кризи. «Для нього було важливо почути це від своїх колег», — сказав в коментарі для The Guardian неназваний дипломат.

Попри те, що українська влада відновила незалежність органів, закон №12414 вже міг завдати тривалої шкоди. Низка урядових інформаторів, які співпрацювали з антикорупційними структурами, вже припинила комунікації, остерігаючись викриття, повідомив міністр Клименко. Втім, протести проти дій влади, хоч і були обережними — з огляду на небезпеку політичної дестабілізації під час війни — показали, що українська демократія залишається сильною, попри відсутність виборів.

«Його крок загрожував завдати шкоди національній єдності» 

Так про рішення уряду Зеленського обмежити незалежність антикорупційних органів написали в The New York Times. Європейські лідери тиснули на Зеленського, наголошуючи на важливості боротьби з корупцією. Водночас ЄС оголосив, що утримає 1,5 млрд євро з 4,5-мільярдного фонду, розподіл якого залежить від досягнення стандартів державного управління.

У 2019 році Зеленський виступав прихильником НАБУ та САП, пригадують у The New York Times. Він представляв себе як «нове обличчя», не пов’язане з вкоріненими інтересами, яке боротиметься з корупцією. Тож рішення щодо позбавлення основних антикорупційних органів незалежності критики президента сприйняли як зраду.

Це спричинило масштабні протести, до яких приєдналася значна частина молоді. У 2014 році ці люди ще були дітьми, а тепер вони бачать себе захисниками спадщини справедливості тодішньої революції. Водночас вимоги протестувальників чітко сфокусовані на ухваленні нового закону. Організатори протестів обережно зазначають, що не закликають до зміни президента чи уряду, адже під час війни необхідна стабільність.

Одній з організаторок протестів — Зінаїді Аверіній — лише 23 роки. Для неї все почалося з невеликого чату в Telegram, де вона координувалася з друзями. Ця бесіда швидко розрослася до близько 3000 учасників, ставши хабом для організації мітингів. Учасники повідомляли міську адміністрацію та поліцію про свої плани, організовували розподіл води та медичних послуг. Вони навіть створили окремі чати для мемів і знайомств.

Протестувальники стверджують, що боротьба з корупцією є життєво важливою як для воєнних зусиль України, так і для інтеграції країни до Європи, вказує The New York Times.

«Україна втрачає ключові активи»

Так про бойові дії на сході України написали в аналітичному матеріалі Reuters. Видання зазначає, що, на думку аналітиків, дефіцит фінансування в Україні наступного року лише зросте, якщо Росія продовжить свої інтенсивні атаки. Наразі український уряд витрачає більшість державних доходів на військо, тоді як соціальні та гуманітарні витрати покривають завдяки іноземній допомозі. Від лютого 2022 року міжнародна підтримка становить 139 млрд доларів США, відповідно до державних даних, зазначають у Reuters.

Очільник Нацбанку Андрій Пишний стверджує, що наразі вдалося узгодити надання близько третини з необхідних 65 млрд доларів США, які потрібні як для 2026, так і для 2027 року. Переговори щодо решти тривають. «Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 млрд доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік», — стверджують у фінансовій групі Investment Capital Ukraine.

Згадані перемовини ускладнилися через те, що Україна все ще не досягла ключових цілей — призначення більшої кількості суддів до антикорупційного суду, реформування  агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника Бюро економічної безпеки. Негативно на переговори вплинуло і рішення уряду Зеленського посилити контроль над антикорупційними органами. Воно викликало масштабні протести — найбільші з початку повномасштабної війни — та критику європейських союзників. Це спонукало владу відмовитися від задуманого, але певної шкоди вже було завдано, зазначають в Reuters. Європа не відмовиться від підтримки України, але піддаватиме її значно пильнішому контролю, що призведе до затримок.

Торік українська економіка зросла на 2,9%. Прогноз Нацбанку на цей рік знизили до 2,1%, очікуючи, що війна продовжуватиметься й у 2026 році. Серед слабких місць української економіки дослідниця Інституту економічних досліджень Олександра Бетлій називає гірничодобувну промисловість та сільське господарство. Оскільки просування російських військ руйнує інфраструктуру, а також нищить можливості видобування газу. Водночас Україна не може знизити свої витрати на оборону, враховуючи, що РФ лише продовжує збільшувати воєнний бюджет, зазначають в Reuters.

Фото: колаж НЗЛ

Цитата. «Сподіваюся, це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з головою ВР знайти рішення для цього», — написав Юрчишин.

Нагадаємо. Станом на 30 липня під постановою №1963027 про відновлення онлайн-трансляцій засідань Верховної Ради підписалися вже 35 народних депутатів, зазначив у коментарі НЗЛ Ярослав Юрчишин. Раніше, 29 липня, він зареєстрував цю постанову, посилаючись на звернення понад 60 громадських організацій і медіа. За його словами, трансляції засідань мають відбуватися наживо, а не із затримкою, за винятком випадків повітряної тривоги чи загрози, про які попереджають спецслужби.

Контекст. У вересні 2022 року депутати Верховної Ради підтримали заборону трансляції засідань парламенту на час воєнного стану в Україні, пояснюючи це необхідністю забезпечення національної безпеки та заходів безпеки Верховної Ради.

Що відомо ще? Завтра, 31 липня, це рішення ставитимуть на голосування у залі Верховної Ради одразу у двох читаннях. 

Нагадаємо. Завтра, 31 липня, Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».

Цей проєкт з’явився після закону №12414 від 22 липня, що розширив контроль генпрокурора над антикорупційними органами та викликав критику партнерів і акції протестів в Україні.

Президент Зеленський зазначив, що законопроєкт убезпечить систему від російського впливу і гарантує незалежність НАБУ і САП. Антикорупційні органи підтримали документ і готові долучитися до його доопрацювання.

Де і коли? Київ — театр Франка, 20:00;

Харків — сад Шевченка, біля метро Університет, 19:00;

Дніпро — біля ОДА, 19:30;

Ужгород — площа Поштова, 20:00;

Івано-Франківськ — біля ОДА, 20:00;

Луцьк — Театральний майдан, 20:00;

Львів — біля пам’ятника Тарасу Шевченку, 19:30;

Рівне — Театральна площа, 19:00;

Чернігів — Красна площа, 20:00;

Хмельницький — Дитячий світ, 19:00;

Одеса — вулиця Дерибасівська, 29 (біля міського саду), 19:00;

Полтава — біля театру Гоголя, 20:00;

Запоріжжя — площа Фестивальна, 18:00;

Житомир — майдан Корольова (біля ОДА), 20:00;

Дрогобич — площа Ринок, 20:00;

Тернопіль — біля ОДА, 18:00;

Вінниця — Майдан Небесної Сотні, 20:00;

Кривий Ріг — збір біля флагштока та хода в бік Стели героїв, 18:00;

Миколаїв — перетин проспекту Центрального та вулиці Соборної, 19:00.

Контекст. Завтра, 31 липня, заплановано засідання Верховної Ради України, на якому розглядатиметься невідкладний президентський законопроєкт №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури». 

Нагадаємо. Верховна Рада 22 липня ухвалила законопроєкт №12414, який розширює повноваження генерального прокурора щодо НАБУ та САП. Він передбачає можливість втручання в роботу антикорупційних органів: генпрокурор зможе забирати справи, давати вказівки детективам, керувати САП і закривати провадження. Увечері того ж дня документ підписав президент. Це рішення викликало критику з боку європейських партнерів і стало приводом для акцій протесту в різних містах України. 

Уже 23 липня у своєму зверненні президент Володимир Зеленський анонсував подання нового законопроєкту №13533, який вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу та інших законів. Документ стосується діяльності НАБУ та САП і зареєстрований як невідкладний. 

Президент заявив, що цей законопроєкт має на меті посилити систему правопорядку, убезпечивши її від російського впливу, а також гарантувати незалежність антикорупційних органів. У НАБУ та САП його підтримали й висловили готовність долучитися до доопрацювання.

Крім того, 24 липня 48 народних депутатів з різних фракцій підписали альтернативний законопроєкт №13531, який передбачає відновлення незалежності НАБУ та САП.

Фото: ілюстративне / Валентина Поліщук